«Афганістан – це рана, що не перестає боліти…»

«Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

30 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

У бібліотеку міста Таврійська на відеохронограф "Афганістан мій біль, моя пекуча пам’ять" завітали учні 8А класу ЗОШ №5.

Бібліотекар Півторак І.В. коротко розповіла їм історію війни в Афганістані та познайомила з книгою українського письменника Олексія Дмитренка "Аїст". 

Це – художньо-документальна повість про долю Олександра Стовби, воїна-інтернаціоналіста і поета, який загинув на землі Афганістану. Він – лейтенант і четверо його солдат ціною свого життя врятували бойових товаришів. Олександру тоді ще не виповнилося і двадцять три роки... Ось його вірш:

Среди каштанов и берез

Цветет без нас

В садах персидская сирень

И жизнь идет

Как раньше шла из ночи в день.

А здесь война.

А на войне как на войне,

Судьба и жизнь

С ценою меньшою вдвойне,

Здесь, среди гор,

Что кругом встали в карусель

Теряем мы

Свою любовь, своих друзей.

В дыму, в боях

Грубеют чувства и сердца...

Потім спеціаліст Таврійського виконкому Клімова Жанна розповіла дітям, що нині в Таврійську проживають 30 воїнів-інтернаціоналістів, а взагалі "Афган" пройшов 51 таврійчанин і зараз їх об’єднує громадська організація "Саланг".

Далі учні переглянули відео-ролик "Хроніка Афганської війни" та інші відео з піснями про "Афган", які нікого не залишили байдужими, адже хто, як не ми – українці хочемо життя без війни!

Обривською сільською бібліотекою до цієї дати була проведена година-спомин «Афганістан – це рана, що не перестає боліти…».

Під час заходу діти ознайомилися з масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули документальні відеофрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.