пʼятниця, 28 серпня 2020 р.

Шоста річниця Іловайської трагедії: одна з сторінок війни на Донбасі


Сумує небо, плачуть люди
Та материнський біль не вгамувати,
Бо гинуть, гинуть щохвилини
І офіцери, і солдати.
По совісті чи по наказу
Ідуть у бій вони щоразу,
Щоб ворога не допустити,
Щоб ми могли  у мирі жити.
І хоч кричать з сердець питання –
«За що? Для чого? І чому?».
Та майте люди сподівання –
Усе відомо Богу одному.

29 серпня – шоста річниця початку виходу українських військових з Іловайського котла Донецької області. Бої за Іловайськ тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року.
Під час боїв загинули 366 військових, ще 450 – дістали поранення різного ступеня, а близько 300 – потрапили у полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти.
Відповідно до Указу президента України Володимира Зеленського № 621/2019 від 23 серпня 2019 року щорічно в державі 29 серпня відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Саме 29 серпня 2014 року в Іловайському котлі загинула найбільша кількість бійців за весь час війни.
Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв  бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області. Російські військові обстріляли  коридор, яким за домовленістю мали відходити українські бійці.
«Іловайський котел» у наших літописах залишиться як величезна трагедія і водночас – приклад героїзму і самовіддачі тих людей, які, попрощавшись із життям, дивом повернулися додому живими.
У зв’язку із цією трагічною сторінкою в історії України, 28 серпня у читальній залі Новокаховської центральної бібліотеки бібліотекар Ісакова Є. Ю. підготувала тематичну полицю, де представлені книги пам’яті про події того часу та вшанування пам’яті Героїв сьогодення.

пʼятниця, 21 серпня 2020 р.

Майстер-клас: «Державний прапор України»


До дня Державного Прапора Україна, що відзначається 23 серпня, бібліотекар Ісакова Євгенія провела майстер-клас, для відвідувачів літнього табору школи «Соробан».

Бібліотекар розповіла історію виникнення дня Державного Прапора Україна. А саме, що свято встановлено «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента від 23 серпня 2004 року. У 2009 році було внесено зміни до цього указу, й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень.
Ісакова Євгенія привернула увагу дітей до цікавих фактів про український прапор:
1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.
4. Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.
За інструкціями бібліотекаря діти власноруч виготовили прапор України та вітальну листівку з днем Незалежності України.






четвер, 20 серпня 2020 р.

Інформаційне досьє «Золота сторінка біографії України»



ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

«День Незалежності –це свято моє і країни!
День Незалежності святкує народ України!
День Незалежності – це свято моєї  країни!
День Незалежності – це день майбуття України!»

                                                   В. Мельников

     
    У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою: 24 серпня 1991 року. Саме вона стала точкою відліку, яка зафіксувала народження нової держави – незалежної і вільної України. Це була велика подія, яка дала українському народу можливість самому вирішувати свою долю.
     24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня того ж року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі.
     Ця визначна дата – навіки увійшла в історію нашої молодої держави золотою сторінкою в біографії України, законодавчо закріпивши вікові прагнення Українського народу до національного відродження та свободи.  


     До 29-річчя незалежності України, методико-бібліографічний відділ Новокаховської центральної бібліотеки підготував відео – Інформаційне досьє «Золота сторінка біографії України». В ньому відображаються факти та події становлення незалежної України мовою літератури та очима митців.


     Інформаційне досьє не залишить байдужими тих, хто прагне збагатити свої знання з історії та культури рідної країни та бути справжнім її патріотом.




середа, 19 серпня 2020 р.

Майстер-клас – «Амулет-оберіг Ловець снів»


Бібліотекар Ісакова Євгенія провела майстер клас, для відвідувачів літнього табору школи «Соробан». Діти з зацікавленням прослухали легенди, пов’язані з виникненням амулету-оберегу «Ловець снів».
Учасники майстер-класу переглянули відео зі світлинами різноманітних видів та способів виготовлення амулету-оберегу «Ловець снів». Також бібліотекар розповіла про особливості розміщення і догляду за талісманом.
Важливо пам'ятати, що це оберіг, а не просто елемент інтер'єру, тому важливо його правильно розташувати. Традиційно його вішають на спинку ліжка біля голови, але можна розташувати і в центрі кімнати, наприклад, на люстру, де він буде очищати простір навколо. Ловець повинен вільно обертатися, тому його прикріплюють на цвях.
Ловець снів потребує очищення. Традиційно це відбувається за допомогою сонячних променів, один раз в день. Потрібно просто покласти його на підвіконня вранці, а ввечері повернути на постійне місце.
Але в зимовий період є спосіб ще сильніше – сніг і вітряна погода. Досить винести його на вулицю і кілька хвилин дати йому «подихати».
Діти з захопленням виготовили власноруч оберіг «ловець снів».




понеділок, 17 серпня 2020 р.

Майстер-клас – «Ловці снів: міфи і реальність»

Бібліотекар Ісакова Євгенія провела майстер клас, для відвідувачів літнього табору Life in dance camp nk. Вона розповіла дітям, що таке  «ловець снів» та основні легенди виникнення цього оберегу.
Сама назва талісмана з індійського дослівно перекладається як «павутина для лову сновидінь». Дійсно, оберіг віддалено нагадує павутинку. За доданню погані сни в ній заплутуються і зі сходом сонця випаровуються, а хороші прослизають в круглий отвір в центрі.
До наших днів збереглися дві основні легенди виникнення ловців снів. Вони походять з різних племен індіанців, нащадки яких в даний час проживають на території Північної Америки.
За переказами народу Лакота, вождь їх племені піднявся на високу гору для спілкування з потойбічними силами. Йому з'явився дух вчителя мудрості в образі павука, він виламав гілку верби, згорнув її, сплів в середині павутинку і прикрасив пір'ям.
Дух пояснив, що коло – це символ кругового циклу життя людини, він народжується, потім старіє і знову перероджується: «Кожна людина має свободу вибирати свій шлях. Але існують різні пристрасті, які можуть вплинути на вибір і долю. Вони можуть бути як хороші, так і злі. Прийми від мене дар, який дозволить затримати негативні пристрасті в павутині і знищити їх силою сонця, а добрі – пропустити в центральний отвір », – повідомляє легенда.
Народ Оджибве, який мешкав на черепашачими Острові, передавав легенду про бабусю-павучихою по імені Асабікаші, вона була покровителькою і захисницею людей. Минуло багато часу, і плем'я розселився по всіх куточках Північної Америки. Асабікаші стало важко піклуватися про всіх людей і пересуватися по великій країні. Тоді вона показала молодим жінкам як плести павутинки на каркасі з вербових гілок, мотузочок і пір'я.
Кругла форма символізувала кола сонця і місяця, їх подорож по небу і їх зміну один одного. Вісім точок з'єднання кола і павутинки уособлювали вісім ніжок павучка. Павутинка затримувала кошмари, а хороші сни пропускала через центр. До нижнього краю ловця снів прив'язували перо, що символізувало повітряну стихію - основну в культурі племені.
Діти з захопленням виготовили власноруч оберіг «ловець снів».

вівторок, 11 серпня 2020 р.

Віртуальна візитівка «Акварелі долі В. Г. Чуприни»



Культура Херсонщини є основою нашого  краєзнавчого буття, нашої унікальності та самобутності. Вона допомагає нам залишатися самими собою. І ми спільно, єдиною громадою, маємо пишатися та підтримувати талановитих людей нашого краю.


Чуприна Володимир Григорович – український мистецтвознавець, живописець, громадський діяч, Народний художник України, Член національної Спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв України, уродженець Херсонщини – 11 серпня святкує свій 80-річний ювілей.
З цієї нагоди, бібліографом Новокаховської міської центральної бібліотеки, була підготовлена Віртуальна візитівка «Акварелі долі В. Г. Чуприни», з представленими репродукціями картин живописця та джерелами інформації, які розкривають історію його життя та творчої діяльності. 


 Шанувальникам краєзнавства та живопису приємного перегляду!



середа, 5 серпня 2020 р.

170 років від дня народження французького письменника Гі де Мопассана

Анрі Рене Альбер Гі де Мопассан – французький письменник народився 5 серпня 1850 року в Нормандії в сім'ї дворянина і буржуа. Батько незабаром розорився, а після народження другої дитини, розлучився з матір'ю Анрі.
Правда, до цього встиг прищепити Анрі любов до музики, живопису та літератури. Мати після розлучення вирушила в місто Этрет, а Гі пішов за нею.
У 13 років він почав навчатися в духовній семінарії, але з-за свого активного характеру, Мопассан не зміг там вчитися і постійно втікав, в ці ж роки проявляється його письменницький талант у вигляді вірша Давно відчужений від світу.
У 16 років він починає вчитися в ліцеї, а після нього в 20 років вступає на навчання юриспруденції, але й через війни не встигає його закінчити і воює у франко-прусській війні.
На війні був простим рядовим, а після неї почав надолужувати втрачені знання. Сім'я Мопассанов була розорена, тому що прогодувати рідних, Гі влаштовується на роботу в морське міністерство, де пропрацював в якості чиновника 10 років.
Література продовжувала його захоплювати, і він написав першу новелу «Спадщина», за нею пішла друга «В лоні сім'ї», а письменника почали пізнавати і любити за відкритий ним внутрішній світ життя чиновників.
У 1880 році він написав новелу «Пампушка», яка принесла йому славу і успіх. За неї він отримав відпустку на півроку і зайнявся літературною діяльністю.
За наступні 11 років він написав близько 60 творів і безліч віршів, об'єднаних у збірники. Найвідомішими творами автора є «Милий друг», «Життя» і «На воді».
У 1884 році його вперше накриває напад душевної хвороби, а також відкривається, що він хворий на сифіліс.
У 1891 році він поривається вбити себе, за що його уклали в лікарню для душевнохворих.
У 1893 році він помирає від паралічу головного мозку.
Дати з біографії Гі де Мопассана:
·       5 серпня 1850 – народився в Мироминеле
·       1863 рік – навчання в коледжі
·       1866 рік – навчання в ліцеї
·       1870 рік – почав навчатися юриспруденції
·       1880 рік – перший розповідь
·       1891 рік – напади душевного божевілля
·       6 липня 1893 року – помер
Цікаві факти з життя Гі де Мопассана:
• Захоплювався Толстим і Тургенєвим
• Любив обідати на Ейфелевій вежі, так як вважав, що вона потворна, а обід в ній дозволяє бути єдиним місцем, звідки її не видно
• В останні роки життя всі його твори на тему божевілля і смерті