четвер, 30 квітня 2020 р.

У пам'яті народній на віки.


«На українських ланах і у селах в огні і полум’ї
вирішується доля людства, вирішується  велетенська проблема світової гегемонії,
вирішується доля людства на нашій недолі.
Така  наша доля нещаслива.
                                Олександр Довженко
9 травня ми відзначаємо 75 річницю від Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Протягом Другої світової війни бойові дії двічі прокотилися усією територією України.
Українці боролися проти Гітлера та його союзників у арміях Польщі та СРСР, Канади і Франції, США та Чехословаччини, на фронтах Європи, Північної Африки та Південно-Східної Азії, на Тихому та Атлантичному океанах. Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив радянський прапор над Рейхстагом у Берліні, а українець Майкл Стренк – одним із шести морських піхотинців, що підняли прапор США над Іводзимою (Японія).
З нагоди пам’ятної дати в центральній міській бібліотеці організували тематичну виставку «Друга світова війна: події, факти, спогади».

Виставка складається з трьох розділів:
1.     «Згадай, Україно, вогненні роки»

2.     «І ворог нашу мужність не зборов»

3.     «Очима тих, що бачили війну»

На книжковій експозиції представлені монографії, наукові та художні твори, документи, які висвітлюють причини виникнення Другої світової війни,  відтворюють широку панораму подій від початку війни в 1939 році до капітуляції нацистської Німеччини. Публіцистичні та аналітичні статті презентують дослідження істориків, а також спогади безпосередніх учасників війни.
Заслуговує на увагу книга авторів Патриляка І.К. і Боровика М.А. «Україна в роки Другої світової війни». 


В книзі велику увагу приділено висвітленню «української проблеми» напередодні і на початку світової війни, участі українців у фінській компанії, бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 р., окупаційному режиму нацистів та їх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля і партизанів, взаєминам більшовицької влади і українського суспільства в роки війни.

У збірнику «Ніхто не забутий. Ніщо не забуте» зібрано спогади ветеранів про героїчні будні Другої світової війни. Це унікальний збірник творів. Вони різножанрові, висвітлюють різні сторони фронтового життя, торкаються різних періодів тієї страхітливої війни, але їх єднає величний образ Воїна-Захисника, Воїна-Переможниця, його самопожертва і героїзм у роки воєнного лихоліття. 



Тематична виставка діятиме протягом року. То ж після карантину запрошуємо усіх охочих долучитися до пам’яті воєнних років та дізнатися більше про героїчне минуле наших батьків і дідів.


Безпека бібліотек, читачів і співробітників під час і після пандемії COVID-19

Ураїнська Бібліотечна Асоціація (УБА) наголошує, що бібліотеки мають залишатися безпечним місцем і для користувачів, і для бібліотекарів. Важливо спланувати дії, щоб усунути ризик зараження населення після закінчення карантину, коли бібліотеки відкриються для громадськості.
https://ula.org.ua/news/4544-bezpeka-bibliotek-chytachiv-i-spivrobitnykiv-pid-chas-i-pislia-pandemii-covid-19

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) інформує про COVID-19 та глобальне бібліотечне поле. Основні ресурси для бібліотек у відповідь на пандемію коронавірусу

вівторок, 28 квітня 2020 р.

День охорони праці під девізом «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя»


Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. Цьогоріч Україна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці та мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, що присвячена вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці.
Однак запланованому завадила надзвичайна подія - спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка розпочалася в Китаї, згодом охопила Південну Корею, Іран, країни західної Європи, а сьогодні вже панує у всьому світі. Тож темою Всесвітнього дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги.
Цього року в Україні день охорони праці присвячений боротьбі з пандемією смертельно небезпечної недуги коронавірусної хвороби COVID-19, яка сьогодні вже панує у всьому світі.

Бібліотекарі Новокаховської ЦБС дотримуються умов праці під час карантину.

Бібіліотекарі нагадують своїм користувача:
– Залишайтесь вдома
– Дотримуйтесь звичайних заходів обережності


Дистанційна робота бібліотекарів Новокаховської ЦБС


Національний карантин вніс значні корективи у роботу бібліотек Новокаховської ЦБС. Через  епідемію COVID-19 бібліотекарі працюють дистанційно вдома і продовжують спілкуватися з читачами. Тепер, звичну книжкову виставку чи полицю – замінили віртуальними, опановуючи роботу з сервісами для створення віртуальних виставок та за допомогою програм: SlideShare, Calameo, Photopeach.com та ін. Масові заходи на кшталт бібліографічних оглядів книг та періодики  також роблять онлайн. 
Всі бібліотечні працівники займаються самоосвітою: освоюють цифрову освіту за допомогою  платформи «Дія. Цифрова  освіта», читають професійну літературу та переглядають фахові відео.
Деякі бібліотекарі займаються традиційною роботою: працюють з фондами (пишуть талони на книги для перевірки, перешифровують  документи з ББК на УДК згідно з ухваленою Кабінетом Міністрів Постановою №177 «Про припинення використання  бібліотечно – бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації»). Проводиться робота з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, тобто працюють з картотеками, каталогами, довідковою літературою.
Бібліотекарі Новокаховської ЦБС постійно адаптовуються до потреб користувачів бібліотек!

 Центральна міська бібліотека

Бібліотека-філія №2

Юнацька бібліотека

Бібліотека для дітей

Бібліотека-філія №3


Плодівська сільська бібліотека








понеділок, 27 квітня 2020 р.

Новокаховська центральна бібліотека долучилися до цифрової освіти


Карантин – не привід для паніки. Це гарна нагода вивчити щось нове, точніше приділити увагу самоосвіті. Що ж таке самоосвіта?
Самоосвіта – це «цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність, керована самою особистістю, що слугує для вдосконалення її освіти». З іншого боку, самоосвіта розглядається як «вид вільної діяльності особистості (соціальної групи), що характеризується її вільним вибором і спрямований на задоволення потреб у соціалізації, самореалізації, підвищення культурного, освітнього, професійного та наукового рівнів, отримання задоволення і насолоди.
Бібліотекарі Новокаховської центральної бібліотеки зареєструвалися на онлайн-платформі «Дія. Цифрова освіта» та долучилися до перегляду освітніх серіалів та пройшли тести, а після цього отримали сертифікати, що підтвердили їх цифрові навички. 





неділя, 26 квітня 2020 р.

Всесвітній день поріднених міст – свято останньої неділі квітня.


Перша угода про дружбу і співробітництво між містами країн-союзників по Антигітлерівської коаліції було підписано ще в 1944 році між Сталінградом і англійським Ковентрі – містами, практично повністю зруйнованими війною. У 1944 році жителі міста Ковентрі у Великобританії підготували для міста побратима скатертину, на якій вишиті імена 830 жінок Ковентрі і Леді Майоресси пані Емілі Сміт. Також на ній були вишиті слова «Краще маленька допомога, ніж велике співчуття».
Всесвітній день поріднених міст проводиться щороку в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації поріднених міст (ВФПМ), створеної більше 40 років тому.
В 2020 році Всесвітній день поріднених міст припадає на 26 квітня.

Бібліотекарі центральної бібліотеки нагадують своїм читачам та мешканцям міста, що 28 вересня 2019 року, у місті Нова Каховка відбулося офіційне підписання Угоди про співпрацю в економічній, науково-технічній та культурно-гуманітарній сферах між містами Нова Каховка та Дрогобичем.
Підписали Угоду про співпрацю міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко та міський голова Дрогобича Тарас Кучма. Урочисте підписання Угоди відбулося у міському Палаці культури Нової Каховки.
Підписання Угоди про співпрацю між обома містами міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко прокоментував як вияв народної демократії.
Своєю чергою, міський голова Дрогобича Тарас Кучма зазначив, що співпраця в межах цієї Угоди — побудова нового моста, який єднатиме Західну та Південну Україну. Окрім цього, міський голова зазначив, що у Дрогобича є багато міст побратимів за межами України і Нова Каховка — перше українське місто-побратим.
Після закінчення карантину завітайте до центральної бібліотеки та ознайомтесь з літературою про місто-побратим Дрогобич.  

Віртуальне знайомство із Миколою Костянтиновичем Зеровим.


Ми познайомимо вас з Миколою Костянтиновичем Зеровим, українським поетом, літературознавцем, літературним критиком, полемістом, лідером «неокласиків», майстром сонетної форми та перекладачем античної поезії. Якому в цьому році виповнюється 130 років від дня народження.
Народився М.Зеров 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині в родині вчителя. Навчався в Зінківській школі, де його батько обіймав посаду директора.

Цікавим видається, що одним із однокласників М. К. Зерова був Павло Губенко, пізніше відомий як Остап Вишня. Навчався в Охтирці, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, спершу вчителював у Златополі та в Баришівці, потім професорував по вищих школах Києва. Очолював журнал «Книгар» (1919-1920), друкувався в ньому.
Ще замолоду цікавився античною поезією. Викладаючи латинську мову, наполегливо перекладав давніх поетів, із яких пізніше склалася «Антологія римської поезії» (1920). Це була перша книжка в історії української літератури, з якої вибагливий читач міг бодай трохи ознайомитись з творчістю: Катулла, Вергілія, Овідія, Проперція, Горація та Марціяла. Українські переклади майстра, за свідченням знавців, цілком бездоганні, рівних яким немає в жодній іншій слов’янській літературі. За його життя вийшло дві поетичні збірки: «Антологія римської поезії» (1920) та «Камена» (1924).
Зеров-перекладач шліфував свій перекладацький хист – перекладаючи твори латинської, італійської, німецької, польської, білоруської, російської поезії. Пушкін, Шевченко, Міцкевич належали до першого ряду поетів, яких безмірно любив Микола Зеров. Займаючись перекладацькою діяльністю, поет полюбляв і сам віршувати. Що врешті решт призвело до знайомства з неокласиками. Хто такі неокласики? Це літературна течія 1918-1928 рр. (М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара та інші), якій був притаманний естетичний раціоналізм, багатство літературних асоціацій та інше. Сам поет бачив культурно-історичну місію українського відродження у тому, щоб переймати і розвивати кращі зразки європейської культури.
Яскраво це просліджується у сонеті «Молода Україна» (1921):
Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,
Цей старосвітський повітовий смак –
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша.
От Петька Стах, містечковий сіряк,
От Вороний, сентиментальна кваша.
О ні, Пегасові потрібна інша паша,
А то – не вивезе, загрузне неборак…
Микола Зеров майстерно володів поетичною формою сонету. Його ім’я з повним правом можна поставити поряд з великими майстрами сонету: Гете, Шекспір, Рильський. Він був надто вимогливий як до інших, так і до себе. Нещадно таврував неуцтво, примітивізм, був лицарем справжньої культури. До останньої хвилини життя служив своїй Музі. Та нажаль дуже рано потрапив під постійний вогонь партійної офіційної критики. Тому його поетична творчість була видана тільки після його загибелі, в еміграції. Всі його 113 сонетів (85 оригінальних і 28 перекладних) видані в одному томі «Sonnetarium» (Берхтесгаден, в-во «Орлик», 1948). Решта поезій, що їх вдалося зібрати, видані в збірці «Catalepton» (Філадельфія, США, в-во «Київ», 1951) та «Corollarium» (Мюнхен, 1958).
Ви чули такий вислів – біда не ходить одна. Так сталось і у житті майстра пера. З 1 вересня 1934 року Зерова усунено од викладацької діяльності в Київському університеті. А з 1 листопада наказом ректора без пояснення причин професора Миколу Зерова увільнено з університету. Ці репресії проти письменника збігаються у часі із смертю його єдиного сина Костянтина, що помер в листопаді 1934 року в Києві, у віці 10 років.
Знехтуваний владою, покинутий більшістю київських друзів, він на початку 1935 року виїздить до Москви, сподіваючись там знайти якусь роботу, але 28 квітня того ж року його заарештовують.  Комуністична Московія не могла вибачить поетові, що він товаришував із Хвильовим М., доречі, їхні погляди збігались, що до «Європа допоможе Україні». Зеров – патріот, який любив свою Україну, перед лицем смерті не відійшов від своїх переконань. Після місяців допитів, катувань і ганебного «суду» в лютому 1936 року Зерова М. висилають на Соловки. 9 жовтня 1937 року Зерову М., Филиповичу П., Вороному М., Пилипенкові Б. були при перегляді їхньої справи винесена вища міра покарання. Розстріляли їх 3 листопада.

Ближче познайомитись із Миколою Зеровим вам допоможуть книжки: Агеєва В. «Мистецтво рівноваги», Зеров М.К. Твори в двох томах, Лавренко Ю. «Розстріляне відродження», Славутич Яр. Твори, т. 3 та ін. 

Минуле не щезає, воно творить майбутнє, в якому мертві кличуть живих: Габріель Гарсія Маркес у виступі після вручення йому Нобелівської премії проголосив, що література є «остаточним доказом існування людини». Розширюючи цю ідею, можна сказати, що творчість Зерова  є остаточним доказом існування української людини, нескореної української душі

субота, 25 квітня 2020 р.

Віртуальна поетична замальовка "Ви чули музику степів?"


   «Ви чули музику степів?», ось таку віртуальну поетичну замальовку підготувала читальна зала Новокаховської центральної бібліотеки до Дня письменників-краян-ювілярів 2020 року, в рамках Тижня молодіжної книги. Віртуальна поетична замальовка допоможе Вам при забороні перебування на природі під час карантину, хоча б за допомогою поетичних образів наших письменників-краян, відчути велич краси степових просторів Херсонщини!

Щоб переглянути віртуальну виставку натисніть на посилання: 
Віртуальна поетична замальовка "Ви чули музику степів?"

На творчій ниві М. І. Братана


     До Дня письменників-краян-ювілярів 2020 року, в рамках Тижня молодіжної книги, методико-бібліографічний відділ Новокаховської центральної бібліотеки підготував віртуальну виставку-персоналію «На творчій ниві М. І. Братана», присвячену до 85-річчя від дня народження письменника

                                 «Я ішов життям, не тротуаром,
                               Не скриваю: лоба десь набив.
                                    Не зовіть мене ви ювіляром,
                                    Що я вам поганого зробив?»
                                                  (Братан М. І., 19.12.1994)
     
                                                                            
   Імя Миколи Івановича Братана відомого на Україні, у близькому і далекому зарубіжжіхерсонського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, автора творів для дітей і про дітей, публіциста, пісняра, лауреата літературної премії ім. Андрія Малишка, заслуженого діяча мистецтва України, члена Національної спілки письменників України, полумяного пропагандиста і поборника української мови та літератури, співця херсонських степів і безкрайньої смаглявої Таврії.
     Долучайтеся до слова Майстра і Ви зарядитеся невгамовною енергією  та огорнетеся світлою аурою поетичної та прозаїчної краси.