понеділок, 30 листопада 2020 р.

Осінній фуршет: «Усі родичі гарбузові»

  В Україні вже стало традицією влаштовувати свято гарбуза.  Різний за формою, кольором, смаком та запахом, гарбуз може бути окрасою або головною стравою на будь – якому столі.

Вражає різноманіття кольорів: білий, жовтий, зелений, чорний. Гарбузи можуть бути однотонними, плямистими або смугастими.

Якщо в будинку є гарбуз, значить в будинку є повна аптека. Гарбуз вважається одним  із найбагатших овочів за вмістом вітамінів і мікроелементів. М’якоть гарбуза містить в собі буквально всі вітаміни груп А, В, С, Д, Т та інші. Також гарбуз містить білки, клітковину, магній, залізо, калій і кальцій. Пектини його  виводять холестерин з організму.

Гарбуз допомагає при лікуванні туберкульозу, цукрового діабету, при запорах та жовчокам’яних хворобах. Гарбузове насіння використовується для лікування печінки і геморою. Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію. Щоб виготовити 1 літр олії з гарбузового насіння, необхідно 35 гарбузів. Гарбуз має високий вміст бета – каротину. Також він містить калій та натрій, які необхідні для наших м ‘язів та підтримки необхідної кількості води в організмі.

 Восени з’являється цар овочів не тільки на прилавках осінніх базарів, а й у бібліотеках.

Так, на абонементі старшого  відділу   міської бібліотеки для дітей  організовано перегляд тематичної полиці на «гарбузову» тематику. Тут представлено книги, які розповідають про історію гарбуза та його «родичів», тут можна прочитати про «гарбузові» страви, адже через відмінний смак, високу поживну цінність і універсальність ми готові їсти страви з гарбуза і по святах, і по буднях – на сніданок, обід і вечір. Гарбузові супи, оладки, запіканки, каші, пироги…Одними тільки стравами з гарбуза  можна накрити весь стіл.


І, звичайно, є на поличці книжка про  стародавній український звичай сватання.  Якщо наречений не був бажаним, йому вручали гарбуза і він принижений вирушав додому. Ніхто цього не заперечуватиме, тому що «безсмертний» Стицько зі «Сватання на Гончарівці» тому «живий» приклад.            

Гарбуз став також офіційною емблемою ще однієї цікавої осінньої події – свята Хелловіну. 31 жовтня світильники з гарбуза прикрашають столи в багатьох сім ‘ях по всьому світі.         

                                                 

        Гарбуз популярний і доступний абсолютно кожному. Важливо вміти знайти йому правильне застосування і він стане не тільки смачним, але і принесе велику користь.  

Challende так сhallende.

 

Міська бібліотека №2 прийняла виклик Центральної міської бібліотеки у форматі «Бібліотека open air».

Дружнім бібліотечним колективом вийшли просто неба до своїх потенційних читачів. Осінь цього року просто вражає. На зеленій  траві світлофори листя і навіть бузок квітує.

Що ще для щастя потрібно? Звісно ж гарна книга.






А книжки у бібліотеці є. Всі отримали від зустрічі тільки позитивну енергію, а вона зараз дуже потрібна. Кожен  вибрав книгу за своїм смаком.

Дуже приємно, що бібліотеку №2 знають і люблять. «Потяг до книги завжди був у народі і ніколи не зникав» писав  В. І. Сиромяткінов.

Тож двері міської бібліотеки №2 завжди відкриті.

Тут чекають на своїх читачів.

Чорна сповідь моєї Вітчизни…

    В останню суботу листопада вся Україна схиляє голову в жалобі перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про якою ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

В  Обривському будинку культури пройшла година реквієм «Чорна сповідь моєї Вітчизни», яка була організована і проведена бібліотекарем Обривської бібліотеки спільно з завідуючою клубу.

Цей захід пройшов з метою виховання співчуття, людяність, громадські якості – і результату було досягнуто – діти затамувавши подих слухали інформацію про ті страшні події, про невинних жертв Сталінського терору.


У Райській бібліотеці пройшов урок памяті «Горить свіча, і хліб лежить, і пам'ять полум’ям тремтить» для різних вікових груп користувачів: для дорослих та для дітей окремо.



Учасники заходів прослухали розповідь бібліотекаря про те страшне лихоліття та вшанували загиблих від Голодомору, запаливши свічку памяті/  

Хай кожен з нас запалить свічку. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони символізують нашу скорботу, і зігріють душі мільйонів загиблих.   

 

пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

Як готуються цукерки?

   Сьогодні кожна дитина і дорослий може купити карамель на паличці і насолодитися найрізноманітнішими смаками цих ласощів, навіть не замислюючись про історію його походження та інші цікаві факти, пов`язані з цією цукрової солодкістю.

Карамель на паличці є найдавнішим частуванням, яке користувалося особливою популярністю на тільки в Київській Русі, а й інших країнах. Перша літописна згадка про такого роду льодяниках з`явилося лише в 15 столітті, проте можна припустити, що «золоті півники» радували дітей ще за князя Володимира, відомому так само, як «Володимир - червоне сонечко». Історію виготовлення цукерок і різних фігурок з розтопленого цукру можна простежити і в мистецтві. Художники зображували льодяники в своїх картинах на ярмаркову тематику, оскільки саме на таких заходах коробейники продавали ці ласощі, радуючи як простий люд, так і знатний.

В ті часи однією з найпопулярніших форм солодощів були «золоті півники», а словосполучення «карамель на паличці» і «золотий півник» використовувалися як синоніми. І пов`язано це було з вогняним птахом, яка символізувала хоробрість і мужність, і часто зустрічалася в казках того часу.

На заході ж були зовсім інші традиції. Там карамель робили у формі спіралі і тростини, які і до цього дня є символами Різдва і Нового Року. З огляду на той факт, що наша історія завжди супроводжувалася обміном традиціями з іншими народами, сьогодні ми маємо найрізноманітніші варіанти льодяників на паличці.



Ось такі цікаві відомості дізнались читачі-дівчатка, завітавши до міської бібліотеки для дітей на пізнавальну бесіду. А потім створили свою дизайнерську цукерку. Правда тільки з легкого пластиліну))). Треба трошки почекати… і можливо хтось з них стане відомим кондитером.

Ловіть загадку на вихідні: Які цукерки полюбляли герої повісті Всеволода Нестайка «Одиниця з обманом» Спасокукоцький Лесик та Кукоєвецький  Стасик?

 

Пам'ятаймо ...

Не нагодує Мати - Україна,

Не приголубить діточок своїх...

Яка ж бо перед Богом в нас провина?

Який ми сотворили гріх?

28 листопада кожного року Україна вшановує жертв Голодомору 1932 – 1933 років найчорніших в історії України.. Більше як півстоліття ця жахлива сторінка в історії нашого народу замовчувалась, і тільки в кінці XX століття з'явились перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам'яті жертв Голодомору.

За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народилося близько 1 мільйона дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя дітей у 1933 році становила 7,3 роки у хлопчиків і 10,9 років у дівчаток. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано.

…А усі, хто відвідав Піщанську сільську бібліотеку в ці дні, з сумом і трепетом зупиняються біля тематичної виставки «Запали свічку..». Гортають документальні відання про Голодомор, …опускають очі, про себе в молитві згадують безвинних жертв штучного голоду.. Бібліотекар знайомить зі змістом та особливістю видань, серед них – Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Херсонська область. (науково – публіцистичне видання - Українського інституту національної пам'яті) .- Херсон: ВАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда», 2008.)






«Голодомор. Геноцид українського народу 1932 – 1933» (брошура створена на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використані документальні матеріали, свідчення очевидців); Український інститут національної пам'яті. Київ, Вид. імені Олени Теліги.2009),

«Голодомор очима свідків»: (Голодомор очима свідків Нової Каховки: (у 80 – ту річницю Голодомору 1932 -1933 років в Україні)/Р.Ю. Сидоренко,Л.М. Петрова,. - 2013. Нова Каховка: Новокаховська ЦБС, 2014. -…) Це книга спогадів мешканців нашого міста, наших сел (Дніпрян, Корсунки, Нових Лагерів, Масловки, Обривки, про злочини більшовицької влади, що призвели до голоду та загибелі тисячі невинних наших земляків...

Ніщо не змінить страшних цифр.. Що можемо зробити ми?... Пам'ятати, пам'ятати, .. навіки!.. Вивчати і знати, і передавати нащадкам, ..щоб лихо це більше не торкнулось нашої благословенної України..

 

УПОКОРЕННЯ ГОЛОДОМ

 «… Я сьорбав юшку з лободи,

І сльози капали у миску,

Весна пишалася теплом,

Всміхався Сталін на портреті,

Смерть реготала над селом,

Стогнав і плакав тридцять третій».

Голод  та його наслідки залишили жахливий слід. Український народ знає, що сталося в XX столітті, й ці знання можуть допомогти визначити його майбутнє. Тема голоду стала аргументом на право України мати окрему національну історію та свою національну пам’ять.

На сьогодні в Україні вже багато зроблено, аби дослідити й оцінити масштаби трагедії Голодомору. Поступово предметом поглибленого вивчення стає дедалі ширше коло питань, пов’язаних із причинами, мотивами, обставинами, механізмами і наслідками Голодомору. Зараз не виникає сумніву що сталінський тоталітарний режим вчинив жорстокий злочин проти української нації.

Пам’ять про голод була заборонена та сьогодні українці обговорюють і дискутують про своє минуле.

Необхідність  у джерелознавчому дослідженні випливає з того, що проблема Голодомору міфологізована і заполітизована істотно більшою мірою, ніж будь-яка інша.

Читальна зала Новокаховської центральної бібліотеки підготувала тематичну поличку "Упокорення голодом" на якій пропонує видання зі свого фонду щоб розібратися в суті української трагедії та зрозуміти, що насправді сталося.




четвер, 26 листопада 2020 р.

Бібліотека open-air

     Міська бібліотека для дітей,  прагнучі повернути у бібліотеку більшість читачів підхоплює challenge від Центральної бібліотеки, приєдналася до формату "Бібліотека open-air".

Добре, що поряд є чудовий дитячий майданчик. Бібліотекарі запропонували своїм читачам, добре знайомим гімназистам - семикласникам книжки на різний смак.





Кожен "смакував" своє: Анжеліка та Софія хочуть скоріше літо, а тому обрали "Дике літо в Криму "від Зірки Мензатюк, Вадиму ближче козацька магія, тому книжка "Іван Сірко - великий характерник"  М. Морозенко прийшлася йому до смаку. У двох Владиславів інтереси також різні: один обрав книгу "Магічне Дерево. Червоний стілець " А. Малешки, інший вподобав "Таємниця козацької шаблі" З. Мензатюк.

Кожна книжка цікава по-своєму та знайшли свого читача.

Україна пам'ятає...

      28листопада  ми вшановуємо память загиблих  у 1932-1933 роках в Україні від найжахливішого в історії людства злочину - Голодомору.

Неоминула ця страшна трагедія і нашу Херсонську область. Сьогодні важко в цілому відтворити страшну картину Херсонщини 1932-1933 років. Адже на той час Херсонської області не було ,її сучасна територія входила до складу сучасних Одеської, Дніпропетровської ,Миколаївської областей. Причиною трагедії стала політика сталінського режиму. Голоду, як відомо передувала компанія розкуркулення і колективізація. На березень 1930 року на Херсонщині було розкуркулено більше 4 тис.господарств,а до 1932 року куркульство як клас взагалі ліквідували. В ході примусової колективізації й розкуркулення українське село втратило справжніх господарів. За данними Державного архіву Херсонської області було розкуркулено - 4217 господарств,відібрано коней-44735, корів - 27305.

Страшна трагедія не оминула і село Веселе. У Веселівській бібліотеці оформлено книжкову виставку присвячену  сумній даті – річниці Голодомору. На сьогодні дуже мало залишилось жителів села які пережили і вижили в цій трагедії. Це Бурлай З.С.. Каліна Н.І.,Краковецька Н.М.,Логвін О.С., Марко П.Д.,Новохатня Г.В.,Островський Ф.Б., Першина М.П., Таніна Г.А., Усатий Л.Ф., Усенко П.І., Федченко В.Я.,Чергіна У.Є.

Сьогодні ми повинні знати та  пам’ятати цю трагічну сторінку історії нашого народу.

 

Світ Марка Твена

 

«Марк Твен був справді першим американським письменником, і всі ми відтоді – його наступники»

Вільям Фолкнер

30 листопада світ відзначає день народження відомого американського письменника, гумориста, публіциста й видавця Марка Твена, який прославився як людина багатьох талантів.

Він працював друкарським набивачем, журналістом, лоцманом річкового пароплава на Міссісіпі, копав срібло в Неваді і золото в Каліфорнії. Він об’їхав безліч країн світу. Та насамперед, Марк Твен відомий світу як письменник.

Ознайомитись з життєвим та творчим шляхом американського письменника можна з допомогою віртуальної презентації, підготовленої Горбуновою О.С., провідним бібліотекарем Обривської бібліотеки.




Цікава екскурсія

    Вихованців гуртка «Юні екскурсоводи» (керівник Гульченко С.В.) гостинно запросила до себе бібліотека №2, де тепло та затишно і завжди чекають. Тут діти зустріли розмаїття цікавих, яскравих книг, газет та журналів.

 Книга – це один з головних засобів навчання, розвитку та душевної насолоди. Спілкування з книгою допомагає оволодіти певними знаннями, прилучає до культурних надбань і цінностей українського народу, його звичаїв і традицій.

Усміхнені обличчя дітей та їх слова вдячності, свідчили про те, що їм дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія.




Голодомор: землі моєї ревний біль і жаль…

 

Свічка-пам'ять

(пам’яті жертв Голодомору)

Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять.

Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.

Наталія Погребняк

 Кожну четверту суботу листопада вся Україна схиляє голови перед нашими співвітчизниками – жертвами голодоморів 1932-1933 років.  В цей скорботний день ми згадуємо всіх, хто безневинно загинув у ті чорні роки від голоду, запалюємо свічку пам’яті. Голодомор 1932-1933 року – це найстрашніша сторінка нашої історії. Скільки людей втрачено, скільки скалічено душ, розбито сімей… Загинув найкращий цвіт нації, так і не встигнувши розквітнути. Дотепер ми не знаємо всіх імен, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями, їм не ставили пам’ятників та обелісків. Історики називають різні цифри: 5,7,9,10, 15 мільйонів… Але так чи інакше йдеться про мільйони ні в чому не винних людей.  26 листопада 1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій, який відзначається щорічно в четверту суботу листопада. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Кров мільйонів загиблих співвітчизників стукає в наші серця. І ми зобов’язані зробити все, аби пам'ять про них завжди була живою для нинішніх і прийдешніх поколінь. Тільки правда про ті події і пам'ять людська про всіх безневинно загиблих може звільнити нас від помилок у майбутньому.  Понад півстоліття ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці ХХ століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам’яті жертв Голодомору.

У фонді міської бібліотеки для дітей, у читальній залі старшого відділу є книги, які розкривають правду про ті лихі часи свідченнями очевидців, архівними документами, спогадами живих нащадків. І ми, нарешті, маємо книгу, в якій поіменно згадують імена тих, хто загинув голодною смертю на Херсонщині. Причина смерті: «від недоїдання», «від голоду», «запалення кишок», «дистрофія», «слабкість»…


«Німі» свідки страшної правди: Піддубняк В. Жниво Молоха. Херсон: ВАТ «ХМД», 2006.-172 с.; Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової Каховки: (у 80-ту річницю Голодомору 1932-1933 років в Україні) / укл.: Р.Ю.Сидоренко, Л.М.Петрова. – Нова Каховка: Новокаховська ЦБС, 2014. – 276 с.:іл.; 

Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Херсонська область /Укр. ін.-т нац. пам’яті, Херс. облдержадмін.,редкол.: І.О.Яковлєв (голова), В.Ф.Боровик, Т.М.Ющенко, В.С.Кудлай, д.і.н. С.Г.Водотика та ін. – Херсон: ВАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда», 2008.- 844 с.: іл.

Результатом Голодоморів стали не лише мільйони загиблих та опустілі українські домівки, але й  спустошені душі тих, хто пережив роки геноциду. Про це складно говорити, це страшно слухати, на це неможливо дивитися без жалю, страху і смутку. Але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову.

Україна пам’ятає.  Світ визнає.

Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.

Вона бідою, горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє,
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.

Наталія Погребняк.


Минуле свідчить…

   Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

Голодомор – геноцид української нації, шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.

Визначення злочину геноциду в міжнародному праві було дане у статті ІІ Конвенції 1948 року про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього. Термін «геноцид» запровадив науковець єврейського походження Рафал Лемкін. Він був першим фахівцем в галузі міжнародного права, хто визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права. 

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Голодомор в Україні 1932-33 років був штучним голодом з метою винищення українського селянства. Виконавці відбирали в селян худобу, урожай і навіть посівний матеріал на наступний рік. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто намагався туди потрапити – розстрілювали.

У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни та “інші декласовані елементи” розкрадають колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував закон про охорону державного майна. Згідно із законом, за такі порушення передбачався розстріл з конфіскацією майна, а за пом’якшуючих обставин – 10 років таборів. Засуджені не підлягали амністії. Назва “Закон про п’ять колосків” виникла, оскільки винним у розкраданні державного майна вважався той, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший рік дії нового закону було засуджено 150 тисяч людей.

У 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.


І скільки років не минуло б, ми повинні пам’ятати уроки історії. Бібліотекарі міської бібліотеки №2 провели в НКПЕТЛ урок пам’яті «Минуле свідчить…». Студенти послухали про страшні події нашої історії, переглянули презентацію, мульт- свідчення «Голодомор 1932-33 років» та прослухали огляд літератури, яка є в бібліотеці.

Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай наші серця тиха молитва очистить душі від зла.

А світло свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас...

середа, 25 листопада 2020 р.

«Три колоски, закуті дротом...»

 

«Три колоски, закуті дротом,

три колоски, три колоски ...

Над білим янголом скорботи –

незгасний духу смолоскип».

                           О. Кавуненко


 

        28 листопада Україна вшановуватиме пам'ять загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в ХХ столітті. Голодомор 1932-1933 років став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Лише за приблизними підрахунками жертвами Голодомору стали від 7 до 10 мільйонів українців.

     Щоб нагадати сучасникам про трагедію Голодомору і вшанувати пам’ять його жертв, Новолагерська сільська бібліотека презентувала односельцям книжкову виставку на пленері під назвою «Три колоски, закуті дротом...».

       Провідний бібліотекар Балюк Л.Ю. презентувала своїм читачам найбільш цінну книгу виставки – це краєзнавча книга  «Голодомор 1932-33 років. Очима свідків», яка була створена колективним автором - волонтерами міста - вчителями, бібліотекарями, соціальними працівниками, студентами та учнями шкіл міста, які по краплині збирали спогади очевидців років Голодомору на території Новокаховської міськради. Тут, зі сторінок книги з нами ведуть живу розмову ті, хто пережив  страшні роки Голодомору...


    А ще бібліотекарка презентувала  новолагерцям книги: «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу», «Жнива скорботи» Роберта Конквеста, «Голод 1932-1933 рокiв в Українi. Мовою документiв. 1933 рік» та ін.

 

     Будемо пам’ятати!...

 

вівторок, 24 листопада 2020 р.

Майстер-клас «Як правильно збирати гербарій?»

        Ось, ми і дочекались пори листопада! Які кольори подарувала нам  художниця-осінь! Саме час збирати гербарій.




Сухі, сонячні дні допомогли книгочитограйчикам.  Для дорослих спілкування з природою - це відновлення душевної гармонії та рівноваги. А для дітей - це пізнання навколишнього світу. Найпростіше сушити листя у книжках і журналах. А зберігати висушене листя можна у звичайному альбомі, приклеївши його на ПВА.

Але при такому способі створення гербарію дуже важливо не пересушити листочки, бо вони стануть крихкими.   




А як же вірші?    Під час шарудіння листви  рядки самі злітають з вуст. Тому маленькі читачі у міській бібліотеці для дітей  із задоволенням почитали  поезію Платона Воронька, Максима Рильського  та Ліни Костенко.