Пам'ятаймо ...

Не нагодує Мати - Україна,

Не приголубить діточок своїх...

Яка ж бо перед Богом в нас провина?

Який ми сотворили гріх?

28 листопада кожного року Україна вшановує жертв Голодомору 1932 – 1933 років – найчорніших в історії України.. Більше як півстоліття ця жахлива сторінка в історії нашого народу замовчувалась, і тільки в кінці XX століття з'явились перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам'яті жертв Голодомору.

За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народилося близько 1 мільйона дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя дітей у 1933 році становила 7,3 роки у хлопчиків і 10,9 років у дівчаток. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано.

…А усі, хто відвідав Піщанську сільську бібліотеку в ці дні, з сумом і трепетом зупиняються біля тематичної виставки «Запали свічку..». Гортають документальні відання про Голодомор, …опускають очі, про себе в молитві згадують безвинних жертв штучного голоду.. Бібліотекар знайомить зі змістом та особливістю видань, серед них – Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Херсонська область. (науково – публіцистичне видання - Українського інституту національної пам'яті) .- Херсон: ВАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда», 2008.)

«Голодомор. Геноцид українського народу 1932 – 1933» (брошура створена на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використані документальні матеріали, свідчення очевидців); Український інститут національної пам'яті. Київ, Вид. імені Олени Теліги.2009),

«Голодомор очима свідків»: (Голодомор очима свідків Нової Каховки: (у 80 – ту річницю Голодомору 1932 -1933 років в Україні)/Р.Ю. Сидоренко,Л.М. Петрова,. - 2013. Нова Каховка: Новокаховська ЦБС, 2014. -…) Це книга спогадів мешканців нашого міста, наших сел (Дніпрян, Корсунки, Нових Лагерів, Масловки, Обривки, про злочини більшовицької влади, що призвели до голоду та загибелі тисячі невинних наших земляків...

Ніщо не змінить страшних цифр.. Що можемо зробити ми?... Пам'ятати, пам'ятати, .. навіки!.. Вивчати і знати, і передавати нащадкам, ..щоб лихо це більше не торкнулось нашої благословенної України..