пʼятниця, 30 листопада 2018 р.

Ольга Кобилянська: відома і незнайома.

Усі мої думки тобі, народе вільний, і пісня
серця, музика душі тобі!
О. Кобилянська.








     Сьогодні до центральної міської бібліотеки завітали учні одинадцятого класу ЗОШ №4 на вечір-портрет «Царівна української літератури», присвячений 155-й річниці від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської, української письменниці й громадської діячки.
Бібліотечні працівники Сембратович С. та Акулова В. розповіли присутнім, що Кобилянська - класик української літератури кінця ХІХ поч. ХХ століть, гірська орлиця нашої літератури, сучасниця Івана Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Маковея.



У своїх повістях відобразила емансипацію жінки, її прагнення до освіти, реалістично показала тяжку долю буковинського селянства, змалювала владу землі й природи над людиною. Письменниця стояла біля джерел українського модернізму і внесла до вітчизняної літератури духовний аристократизм, індивідуалізм, символізм, містицизм.



Творчий доробок: повісті «Людина» (1891), «Царівна» (1895), «Земля» (1902), «У неділю рано зілля копала» (1909) та ін.
Народилася Кобилянська О. 27 листопада 1863 року у м. Гура-Гумора в Південній Буковині (нині Румунія) в багатодітній родині дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не лише українську, а й польську та німецьку мови, якими спілкувалися в її сім’ї.
Упродовж заходу лунали вірші О. Кобилянської, А. Малишка, О. Олеся, П. Тичини та ін. Переглянули відео «Бути сама собі ціллю». 



Розповідь бібліотекарів супроводжувалась показом фрагментів фільмів знятих за мотивами творів письменниці: «Меланхолійний вальс» режисер Б. Савченок (1990), «Царвіна» режисер С. Туряниця (1993), «Острів любові» режисер О. Бійма (1993). Останній фільм називають українським «Декамероном», просякнутим еротизмом.
Молодь віртуально завітала до музею-квартири Ольги Кобилянської (м. Чернівці) та музею-садиби (село Димка). Перегорнули сторінки дівочого щоденника Кобилянської та ін. Головне, що підростаюче покоління відкрило для себе Ольгу Кобилянську: відому і незнайому.



«Ольга Кобилянська була великою письменницею, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі, приніс їх у новий світ такими ж великими, самобутніми і неповторними, якими вони були зразу ж після своєї появи», - говорив Василь Земляк.

середа, 28 листопада 2018 р.

ЕТНО-ФОЛК МАЙДАНЧИК: "У МОВІ МОЇЙ І КРАСА Й НЕПОВТОРНІСТЬ,,,"

Балакають, що наша мова – діалекти і суржик, балакають,  що нашою мовою мало хто розмовляє, балакають, що наша мова ніколи не була окремою літературною мовою …


А сьогодні  в міській  бібліотеці для дітей зібралися «Добродії» з гімназії, сіли «Обіруч» і довели, - то просто балакають! Бо наші діти розмовляють, лепечуть, оповідують і гомонять українською!!!
Для початку,  розглянули  та спростували найпоширеніші міфи щодо української мови на основі незаперечних історичних фактів.


Згадали ім’я зачинателя сучасної української літературної мови, вгадали на яку букву в українській мові найбільше слів починається, дізналися чому саме на Пересопницькому Єванглії складають присягу на вірність народові України наші президенти, а ще - на кожне слово тексту якого твору приходиться по дві наукових роботи.


І поки більшість лише слухали і пишалися, дехто з маленьких гостей встиг заробити такі собі символічні, але дуже важливі «відзнаки»!


Велике захоплення викликала пропозиція швидко і безпомилково прочитати найдовше слово, зафіксоване в Словниках української мови.


Дихлордифенілтрихлорметилметан!!!

Ну ж бо, спробуйте!;))

І за допомогою міміки і жестів пояснити про який фразеологізм йде мова, теж легко можуть читачі дитячої бібліотеки.


А ще виправити русизми, створити нові слова, 
розгадати загадки!!!


Тож, всі присутні мають право сказати:

«Я знаю українську мову!!!»


P.s. Якщо на комусь з дітей медальки не бачите, то тільки через те, що вони кричали не дуже голосно.


понеділок, 26 листопада 2018 р.

Літературна подорож за творами І.С.Нечуй-Левицького.

25 листопада виповнилося 180 років від дня народження Івана Семеновича Нечуй-Левицького великого майстра художньої прози, тонкого знавця народного життя. З цієї нагоди учні 10-го класу ЗОШ №5 завітали в Таврійську бібліотеку, щоб глибше познайомитись з творчістю письменника. 


Бібліотекар Півторак І.В. повідомила цікаві факти з життя ювіляра та провела огляд літератури "І.С.Нечуй-Левицький – геніальний знавець українського народу". 


Потім учні подивилися відео-презентацію про життя і творчість письменника та відео "Нечуївськими стежками" про рідне місто письменника Стеблів, - дуже теплий і зворушливий фільм, що ще більше наблизив слухачів до життя письменника, наче вони разом походили стежками його дитинства і помилувались чудовими краєвидами Київщини.



пʼятниця, 23 листопада 2018 р.

Бібліо-караван до гостинної Австрії

"Нам пощастило жити в країні, де інші мріють відпочити!" – так каже доброзичливий народ однієї з країн Європи. Чому вони так кажуть і вирішили дізнатися члени клубу «Журавлик», спрямувавши свій бібліо-караван у гостинну і привітну Австрію.


Ця країна невелика, але тут знайшлося місце для снігових гір і красивих середньовічних міст, зелених альпійських лугів і чистих озер, лицарських замків і маленьких мальовничих сіл.



Діти віртуально спустилися у печеру Айсрізенвельт, що в перекладі з німецької означає "Світ велетенських льодів" або "світ крижаних гігантів".



Побачили, як підталі снігові маси, які спустилися з гір і накопичилися в печері, створили застиглі водоспади, річки, сталактити і сталагміти та різні химерні фігури.
Також побували на одному з найкрасивіших оглядових майданчиків в Альпах - "5 пальців", відвідали мініатюрний світ на озері Вертензеє – дивовижний музей «Мінімундус», де більше 150 моделей найвідоміших і найкрасивіших будівель світу, кораблів, поїздів, зроблених в масштабі 1/25.



Вони змогли відчути себе або Гулівером в країні ліліпутів або Філеасом Фоггом, героєм роману Жюля Верна "Навколо світу за 80 днів». 




Тільки на відміну від Філеаса Фогга їм знадобилося б всього 2-3 години, щоб зробити пізнавальну і захоплюючу подорож по всьому світу: Австралії, Південній і Північній Америці, Африці, Європі та Азії. Чудові враження справила на дітей Ліхтенштейнська ущелина, де в яскравий сонячний день над ревучим водоспадом і бурхливим річковим потоком відбувається диво: у мільярді дрібних бризок з’являється веселка. 





Також спустилися по скляному тунелю у підземний музей, вхід до якого увінчаний головою стража-Велетня, це вкритий травою пагорб, прикрашений блискучими кришталевими очима і ротом, з якого фонтаном струмує вода, який дбайливо охороняє незліченні скарби Swarovski. 
Багато цікавого побачили діти у цій загадковій країні. Сподобалася їм особлива історія солодкої Австрії - історія торта «Захер».



Цей торт вважається "королем" австрійських десертів, рецепт якого тримається у великій таємниці. Наприкінці нашої подорожі бібліотекарі ще запросили дівчаток зіграти у гру «Альпійські пригоди», яка принесла їм неабияке задоволення,





а чай і солодощі зігріли їх у прохолодний осінній день.

Презентація нового роману В'ячеслава Савченко "Морський вузол"

У міській  юнацькій бібліотеці відбулася презентація роману «Морський вузол» В’ячеслава Савченко. Автор  книги - учасник АТО, генерал-майор у відставці, завітав до Нової Каховки на запрошення шанувальників його таланту та радника міського голови Володимира Федченка.
Бібліотекарі організували книжкову полицю «Ми прагнемо миру», розмістивши нові книги про війну на Сході країни.




Разом з автором книги до бібліотеки завітав прототип головного героя роману Олександр Бондаренко. – снайпер з передової, який пройшов Іловайськ.  


А до початку трагічних подій працював комерційним директором в українсько-литовській фірмі, але  вирішив не сидіти, склавши руки у тепленькому офісі, а піти добровольцем до зони бойових дій у складі батальйону «Донбас». Рідним сказав, що їде на польові збори. Сім’я дізналася про його рішення лише після першого поранення, коли він потрапив до шпиталю. Але на цьому не здався – знову на фронт, на другу ротацію. Повернувшись – почав тісно співпрацювати з органами місцевої влади та волонтерським рухом, для підтримки бійців, які досі залишаються на передовій. «Я вважаю, що це був мій борг як чоловіка, як громадянина своєї держави. Я не міг не піти… Смерті не боявся. Понад усе страшило, що стану калікою, буду тягарем», - пояснює Олександр.


В'ячеслав Іванович розповів про своє дитинство, про мрію бути офіцером.  Спочатку 2 роки відслужив у прикордонних військах, і вже з 1992 року почав свою мрію в життя. У 2015 році пішов у зону АТО рядовим бійцем у складі батальйону «Миколаїв». Дружина підтримала чоловіка, адже він є взірцем для своїх двох дорослих синів та маленької донечки. У вільний час багато читає. Захоплюється творчістю Джека Лондона, Ернеста Хемінгуея, Генріка Сенкевича.  В'ячеслав Савченко став відомим в якості блогера. А книга «Морський вузол» – данина поваги тим, хто весною 2014 року став на захист України За кожним персонажем роману стоять конкретні люди, у тому числі друзі письменника – справжні герої, які надихнули його розповісти їхні історії, сплетені дивним, але міцним «морським вузлом». «На сторінках книги розповідається про час раннього становлення добровольчого руху у 2014-16 роках. 
Це художній твір, хоча й заснований на реальних подіях. Прототипами стали реальні люди, у тому числі мої знайомі. Саме вони мене надихнули розповісти про їхні історії. Багато хто з них – герої. Світ має знати про них!», - зазначає автор. Молодь, а в читальному залі, (на зустрічі з письменником були присутні студенти Електромеханічного коледжу, НВПУ, НПТУ 14 зі своїми кураторами) з цікавістю спілкувалася з гостями, задавала питання, чекала відповіді на болісні та проблемні запити: що до війни на Сході, психологічний стан після бою, як забезпечує держава бійців на передовій усім необхідним, чи очікують бійці подарунки до свят, чи піклується влада за АТОвців,  що відслужили, за поранених, дітей-сиріт, вдів.


Савченко В.І. подарував бібліотеці книгу «Морской узел» з авторським автографом «Юнацькій бібліотеці на добро». Патріотичний роман  написано  живою літературною мовою, переплетено яскравим народним гумором, приємно читати – породжує багато думок, які важливо обмірковувати, змушує задуматися над швидкоплинним ходом історії, надихає бути активним учасником подій, захищаючи найдорожче в житті кожного - Вітчизну.





«Голодомор – чорна сповідь моєї вітчизни»

Зроніть сльозу. Бо мине мали сліз.
Заплачте разом, а не на одинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
(Ніна Виноградська)

Вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні - геноциду Українського народу», в центральній бібліотеці відбувся вечір-реквієм «Голодомор – чорна сповідь моєї вітчизни».
Коли дослідники говорять про Голодомор, мається на увазі період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. Визнаючи Голодомор 1932-1933 рр. в Україні цілеспрямованим актом масового знищення людей, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», що офіційно визнає Голод 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
Голод 1932-1933 років у СРСР за соціально-демографічними наслідками виявився найтрагічнішим. Через брак достовірних демографічних даних того періоду чисельність втрат серед українців оцінюють дуже по різному, але за підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ вони становлять 3,2 млн.


Присутні на вечорі-реквіємі студенти Новокаховського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету дізнавались факти тих страшних років, слухали музичні твори присвячені жертвам Голодомору, дивились документально-художній фільм «Голод 33-го року». Та молодь і бібліотекар коледжу Ірина Полусмяк не тільки сприймали інформацію, а й самі долучились до заходу, прочитавши вірші пам’яті загиблих та документальні джерела тих років і запаливши свічки в пам’ять про загиблих від Голоду.












Голодне лихоліття 1932-1933 років – не просто історична минувшина, а незагойна фізична та духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь, тож закінчити хочеться словами з вірша Наталії Погребняк:
Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.


Торкнутися цієї болісної теми спробували читачі міської бібліотеки для дітей на черговому  засіданні клубу для допитливих читачів «Читацький кемпінг для Всезнайок»   25 листопада. Бібліотекар сектору абонементу для читачів 5-9 класів Носенко О.А. ознайомила дітей з книгою «Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової Каховки», в якій – правдиві свідчення про найбільшу й найстрашнішу трагедію людства  XX століття, коли голодною смертю загинули мільйони українців.


  Усі свідчення очевидців та їх рідних, які мешкали під час голодомору в селах нинішньої Новокаховської міської Ради, Херсонщини та інших областях України були зібрані бібліотекарями, вчителями, волонтерами, доводять, що Голодомор був ретельно спланованим більшовицькою владою. Не оминув жахливий Голодомор і сел: Дніпряни, Основу, Корсунку, Нові Лагері, Обривки, Маслівку,Тополівку, Райське, Плодове. Але встановити імена всіх жертв Голодомору, на жаль, немає можливості за відсутністю архівних документів, бо кількість книг запису актів смерті була знищена.

       Для вшанування пам’яті померлих від голоду зібралися учні 9-Б класу ЗОШ №10 на хронограф «Лиха коса Голодомору». Рядних І.Л., бібліотекар міської бібліотеки №2 розповіла  про тодішні подій, які переконливо свідчать, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновку дійшли члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні, яка працювала д 1988—1990 рр. Геноцидом українського народу визнали голодомор 1932—1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країн світу.



Страшно подумати, але залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму. Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу.



Діти зачитали свідчення очевидців тих часів, вшанували  померлих від голоду хвилиною мовчання та запалили свічку пам’яті.    


Міська бібліотека №3 за співучасті бібліотекаря ЗОШ №6 підготували для учнів цієї школи  урок-реквієм «Полумя памяті».
Учні 9-Б класу: Бодачевська Олександра, Бурлака Артем, Поліщук Артем, Шевченко Анастасія навели факти, що свідчать про ті страшні події. Їх розповідь супроводжувала відео-презентація, на слайдах якої були фотосвідчення того жахіття.


Про своїх родичів та їх земляків, що загинули від катування голодом, а деяким вдалося вижити, розповів місцевий письменник і краєзнавець А.В.Португальський.


Діти: Грабко Софія, учениця 9-А класу та Тітова Віолетта, учениця 7-А класу, прочитали вірші про Голодомор в Україні.
Бібліотекарі оформили книжкову виставку «Трагічний – 33», розповіли про книги які є в бібліотеці по цій темі.



В кінці заходу діти переглянули документальну стрічку про Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні.

У Таврійській бібліотеці на цю болючу для кожного українця тему організована книжкова виставка «Пам'ять чорного літа».



Користувачі бібліотеки із сльозами на очах знайомляться зі страшними фактами того жахливого часу.



Учні 10 класу Дніпрянської загальноосвітньої школи відвідали патріотичний захід, присвячений 85 річниці з часу трагедії Голодомору 1932 – 1933 роках.


Історичний хронограф «Пам'ять вертає жахливі хвилини»,  у Дніпрянській селищній бібліотеці розпочався з символічної Свічі пам’яті на честь померлих мешканців України. 


Протягом години молоді люди переглянули: документальний фільм «Голодомор. Ми пам’ятаємо!», випуск новин каналу ТСН «Народний спротив», 




а також ознайомилися з представленими на тематичних поличках «Пам’ять про Голодомор» та «Голодомор 1932 – 1933 років на Херсонщині» книжками, виставкою фотографій мешканців смт. Дніпряни, які були свідками голоду, «Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Херсонська область».Бібліотекар провела презентацію книги «Голодомор 1932 – 1933 очима свідків Нової Каховки», з якої молоді люди зачитували уривки свідчень мешканців села, вірші, роздивлялись фотографії, знайомилися з митцями слова нашого краю.
Година промайнула непомітно. В кінці заходу учні поділилися своїми враженнями від інформації, що не залишила їх серця байдужими.


У Корсунській школі учні та гості зібралися на вечір-вшанування "З дитинства пам’ятаємо."
Вчитель історії розповіла про глибину трагедії найстрашнішого голодомору, що вразив Україну в 1932-1933 роках.


Бібліотекар Корсунської сільської бібліотеки познайомила з книгою "Голодомор 1932 - 1933 очима свідків Нової Каховки", до неї занесені 14 прізвищ корсунчан, які були очевидцями тих подій. 



На захід запросили Гузь Лідію Євгенівна, яка в 9-ти річному віці все бачила і відчула на собі цей найстрашніший голод. Вона побажала дітям, щоб ця трагедія ніколи не повторилась.