«Голодомор – чорна сповідь моєї вітчизни»

Зроніть сльозу. Бо мине мали сліз.

Заплачте разом, а не на одинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

(Ніна Виноградська)

Вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні - геноциду Українського народу», в центральній бібліотеці відбувся вечір-реквієм «Голодомор – чорна сповідь моєї вітчизни».

Коли дослідники говорять про Голодомор, мається на увазі період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. Визнаючи Голодомор 1932-1933 рр. в Україні цілеспрямованим актом масового знищення людей, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», що офіційно визнає Голод 1932-1933 років актом геноциду українського народу.

Голод 1932-1933 років у СРСР за соціально-демографічними наслідками виявився найтрагічнішим. Через брак достовірних демографічних даних того періоду чисельність втрат серед українців оцінюють дуже по різному, але за підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ вони становлять 3,2 млн.

Присутні на вечорі-реквіємі студенти Новокаховського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету дізнавались факти тих страшних років, слухали музичні твори присвячені жертвам Голодомору, дивились документально-художній фільм «Голод 33-го року». Та молодь і бібліотекар коледжу Ірина Полусмяк не тільки сприймали інформацію, а й самі долучились до заходу, прочитавши вірші пам’яті загиблих та документальні джерела тих років і запаливши свічки в пам’ять про загиблих від Голоду.

Голодне лихоліття 1932-1933 років – не просто історична минувшина, а незагойна фізична та духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь, тож закінчити хочеться словами з вірша Наталії Погребняк:

Встає історія з пітьми,

Словами фактів промовляє

І хоче, щоб судили ми,

Бо заповіт від мертвих має.

Торкнутися цієї болісної теми спробували читачі міської бібліотеки для дітей на черговому  засіданні клубу для допитливих читачів «Читацький кемпінг для Всезнайок»   25 листопада. Бібліотекар сектору абонементу для читачів 5-9 класів Носенко О.А. ознайомила дітей з книгою «Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової Каховки», в якій – правдиві свідчення про найбільшу й найстрашнішу трагедію людства  XX століття, коли голодною смертю загинули мільйони українців.

  Усі свідчення очевидців та їх рідних, які мешкали під час голодомору в селах нинішньої Новокаховської міської Ради, Херсонщини та інших областях України були зібрані бібліотекарями, вчителями, волонтерами, доводять, що Голодомор був ретельно спланованим більшовицькою владою. Не оминув жахливий Голодомор і сел: Дніпряни, Основу, Корсунку, Нові Лагері, Обривки, Маслівку,Тополівку, Райське, Плодове. Але встановити імена всіх жертв Голодомору, на жаль, немає можливості за відсутністю архівних документів, бо кількість книг запису актів смерті була знищена.

       Для вшанування пам’яті померлих від голоду зібралися учні 9-Б класу ЗОШ №10 на хронограф «Лиха коса Голодомору». Рядних І.Л., бібліотекар міської бібліотеки №2 розповіла  про тодішні подій, які переконливо свідчать, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновку дійшли члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні, яка працювала д 1988—1990 рр. Геноцидом українського народу визнали голодомор 1932—1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країн світу.

Страшно подумати, але залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму. Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу.

Діти зачитали свідчення очевидців тих часів, вшанували  померлих від голоду хвилиною мовчання та запалили свічку пам’яті.    

Міська бібліотека №3 за співучасті бібліотекаря ЗОШ №6 підготували для учнів цієї школи  урок-реквієм «Полум’я пам’яті».

Учні 9-Б класу: Бодачевська Олександра, Бурлака Артем, Поліщук Артем, Шевченко Анастасія навели факти, що свідчать про ті страшні події. Їх розповідь супроводжувала відео-презентація, на слайдах якої були фотосвідчення того жахіття.

Про своїх родичів та їх земляків, що загинули від катування голодом, а деяким вдалося вижити, розповів місцевий письменник і краєзнавець А.В.Португальський.

Діти: Грабко Софія, учениця 9-А класу та Тітова Віолетта, учениця 7-А класу, прочитали вірші про Голодомор в Україні.

Бібліотекарі оформили книжкову виставку «Трагічний – 33», розповіли про книги які є в бібліотеці по цій темі.

В кінці заходу діти переглянули документальну стрічку про Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні.

У Таврійській бібліотеці на цю болючу для кожного українця тему організована книжкова виставка «Пам'ять чорного літа».

Користувачі бібліотеки із сльозами на очах знайомляться зі страшними фактами того жахливого часу.

Учні 10 класу Дніпрянської загальноосвітньої школи відвідали патріотичний захід, присвячений 85 річниці з часу трагедії Голодомору 1932 – 1933 роках.

Історичний хронограф «Пам'ять вертає жахливі хвилини»,  у Дніпрянській селищній бібліотеці розпочався з символічної Свічі пам’яті на честь померлих мешканців України. 

Протягом години молоді люди переглянули: документальний фільм «Голодомор. Ми пам’ятаємо!», випуск новин каналу ТСН «Народний спротив», 

а також ознайомилися з представленими на тематичних поличках «Пам’ять про Голодомор» та «Голодомор 1932 – 1933 років на Херсонщині» книжками, виставкою фотографій мешканців смт. Дніпряни, які були свідками голоду, «Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Херсонська область».Бібліотекар провела презентацію книги «Голодомор 1932 – 1933 очима свідків Нової Каховки», з якої молоді люди зачитували уривки свідчень мешканців села, вірші, роздивлялись фотографії, знайомилися з митцями слова нашого краю.

Година промайнула непомітно. В кінці заходу учні поділилися своїми враженнями від інформації, що не залишила їх серця байдужими.

У Корсунській школі учні та гості зібралися на вечір-вшанування "З дитинства пам’ятаємо."

Вчитель історії розповіла про глибину трагедії найстрашнішого голодомору, що вразив Україну в 1932-1933 роках.

Бібліотекар Корсунської сільської бібліотеки познайомила з книгою "Голодомор 1932 - 1933 очима свідків Нової Каховки", до неї занесені 14 прізвищ корсунчан, які були очевидцями тих подій. 

На захід запросили Гузь Лідію Євгенівна, яка в 9-ти річному віці все бачила і відчула на собі цей найстрашніший голод. Вона побажала дітям, щоб ця трагедія ніколи не повторилась.