Бібліокалейдоскоп: «Ким бути?»

До молодшого відділу міської бібліотеки для дітей завітали учні  2-х класів ЗОШ №2. Бібліотекарі відкривали дітям світ цікавих професій.  А допомогла це зробити лялька  – Каркуша. Вона так скучила за дітьми за ширмою, що вивчила  вірш  О.Орача і зібрала  всі  назви професій зі своїм улюбленим словом «Кар». 

Загадки, ребуси, прислів’я, приказки, гра «Добери слово» - ось який різнобарвний  бібліоколейдоскоп!

Спочатку другокласники відгадували загадки, а потім  за допомогою жестів розповіли бібліотекарям і своїм однокласникам ким працюють їх батьки. Світ професій справді схожий на калейдоскоп. 

І діти із задоволенням  відкрили свої бажання ким вони стануть. Чого тільки не почули! На заході зібрались співаки і кінозірки, дегустатори і програмісти, перукарі і кондитери. І навіть хакер з яким поряд сидів поліціант.

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи тесляр–

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

І це справді так. А бібліотека може допомогти, щоб навчання стало цікавим. На тематичну поличку «Круто бути….» бібліотекарі зібрали  книжки, які пов’язані з темою заходу.

Ніжна зимова казка

Творчо та активно пройшов час на черговому засіданні клубу «Журавлик».

Справжні творчі посиденьки відбулися у міській бібліотеці №2. Учасникам клубу було запропоновано спробувати себе у ролі дизайнера і, на власний смак, створити закладку для книги,  яку дівчата із величезним бажанням та цікавістю виготовляли.

Не дивлячись на те, що зима цього року видалась зовсім не сніжною, дівчатам вдалося створити ніжну зимову казку у своїх поробках.

Присутні вправлялися у колективній творчості – розгадували ребуси, розплутували фольклорні заморочки, навіть складали казку «Кравчик Їжачок» за допомогою яскравих веселих картинок та рифмували зимового віршика. 

А ще дружньо спілкувалися та пригощалися духмяним чаєм з солодощами.

Україна неймовірна

«Світу не пізнаєш, не знаючи краю свого…»  В актуальності цих слів мали змогу впевнитися гості читальної зали старшого відділу міської бібліотеки для дітей  – учні 6-В класу гімназії, які 27 січня  завітали на історико-літературний альманах «Україна неймовірна».  

Діти були відверто захоплені тим, що в Україні є свої гори та водоспади, озера та полонини, казкові печери  та старовинні фортеці, ціла Долина нарцисів та яблуня-колонія. Є єдиний, унікальний заповідник та єдина в Європі пустеля, є унікальний музей Писанки та неймовірні київські собори. Є найвищий пам’ятник Тарасові Шевченку, є й пам’ятник полтавській галушці… І ще багато чого є. І все це – у нас, в Україні.

Україна справді неймовірна. Про це разом слухали та говорили,  дивилися на екрані комп’ютера  та гортали сторінки книжок, дивуючись, милуючись, захоплюючись!

Літературно-музична вітальня «Бажаючи плакати, я смішу інших»

«Мої дні  - це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись» - ці слова П. Гулака-Артемовського найліпшим чином відображають життєвий шлях українського письменника, педагога та громадського діяча.

27 січня виповнилось 230 років від дня народження Петра Петровича  Гулака-Артемовського. З цього приводу і зібрався на літературно-музичну вітальню «Бажаючи плакати, я смішу інших». у читальному залі центральної міської бібліотеки  клуб «У колі друзів».

  

З’явившись на світ сьомою дитиною у сім’ї священика Петро  рано залишився  круглим сиротою, та попри це, завдяки працьовитості та наполегливості, зумів вивчитись, зробити кар’єру і залишити по собі цікаву творчу спадщину.

Знаковою для нас є саме творча спадщина Петра Гулака-Артемовського. Адже в літературу він увійшов як поет-байкар. Перлина його творчості - байка-казка «Пан та собака», стала зародком нового напряму в українській літературі – байки.

Прочитавши баладу «Рибалка», байки «Тюхтій та  Чванько», «Рибка», «Дві пташки в клітці» члени клубу оцінили високу поетичну майстерність творів П. Гулака-Артемовського.

Через Крути у майбуття.

«Крути! Крути! Це за батьківщину

стати муром, шанцем душ і тіл».

Богдан-Ігор Антонич «Крутянська пісня».

27 січня в центральній міській бібліотеці для учнів 10-А та Б класів Новокаховського ліцею пройшов історичний хронограф «Пам’ятайте героїв своїх, щоб історія не згасла…», присвячений подвигу молодих патріотів, полеглих 102 роки тому в нерівному бою з більшовицькими окупантами.

Журналістка Катерина Гладка, якось написала: «​В Крутах була не один раз, ці історії треба відчути нутром... вони живі... інакше не вийде. Поїхати, вдихнути, побачити це поле в якому навіть сховатися нікуди і стати на мить цими хлопчиками... І тоді розповідати їхню історію, від серця, а не від пропаганди…»

Бібліотекарі Сембратович С. та Акулова В. доклали максимум зусиль, щоб присутні відчули подвиг та весь трагізм страшної події. Розповіли про трагічний й героїчний бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року на відтинку залізничного шляху між Ніжином і Бахмачем, у районі станції Крути. Тут зійшлись у нерівному бою чотиритисячне військо більшовиків та триста молодих українців-патріотів, які обороняли підступи до Києва, й загинули за рідний край. Так на крові народжувалась Українська Народна Республіка…

Упродовж заходу лунали  поетичні рядки українських поетів: Антонича Б.-І., Сосюри В., Славутича Я., Тичини П.  та ін. Учні переглянули відео «Герої Крут», прослухали патріотичну пісню «Ніколи не плач» у виконанні Сергія Василюка.

Наша молодь – це наша надія на гарне майбутнє України. Щоб розвивалась Україна, ми українці повинні єднатись і знати свою історію та своїх героїв. Бій під Крутами став символом патріотизму та любові до Батьківщини. Ми мусимо пам’ятати, що недарма, молоді хлопці – юнкери, гімназисти, студенти, школярі, поклали свої життя на вівтар служіння Україні.

Наприкінці заходу, присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих крутянців.

На вечір пам’яті «Крути: подвиг і трагізм» до міської бібліотеки №2 прийшли учні 11 класу ЗОШ №10.

З метою розкрити суть, причини трагедії під Крутами,  її значення, виховування у студентів  інтересу і повагу до історичного минулого своєї країни, до тривожного сьогодення, навчати шанувати  борців за волю і незалежність України, працівники юнацької бібліотеки  зустрілися зі студентами НПТУ №14 (директор Ігор Володимирович  Сердюк) у актовому залі гуртожитку на історичній годині «Під Крутами юність пішла у безсмертя».

Бібліотекарі  Марія Федотова,  Оксана Філіпенко і  вихователь Вікторія Жакун розповідали про події столітньої давнини під Крутами, де загинули молоді люди, курсанти - юнкери, студенти інституту Володимира Великого, гімназисти  віком від 14 до 23-х років, які боролися за молоду   Українську Народну Республіку,  прагнучи незалежності  своїй країні. Значна частина студентів і гімназистів не мала достатньої військової підготовки, була погано озброєна і екіпірована пішла на бій з 5-тисячною армією червоногвардійців,  моряків Балтійського флоту.

Молодь читала вірші, присвячені  юним героям Крут, слухала музику, переглядала фрагменти фільмів. Хвилиною мовчання вшанували па'мять  історичних однолітків.

Вічна пам'ять та слава Героям Крут!

Лиш Ви, нащадки Святослава,

Герої-лицарі з-під Крут,

Пішли одні на бій кривавий,

Щоб Україну вирвать з пут.

Я. Ольшинка «Зі сну збудилась Україна».

Бібліоподорож. Відлуння географії у будівлях світу.

Цікаво, корисно, фаново! Саме так проходила зустріч 23 січня  у читальній залі старшого відділу міської бібліотеки для дітей з восьмикласниками гімназії (учнями 8-А класу), які вирушили у віртуальну подорож світом, щоб дізнатися про уявлення людини про ідеальне житло.

Ще з початку своєї історії людство, як і все живе на землі, шукало собі безпечне місце для життя. Сьогодні це місце називається будинком. Це те місце, де ми не просто живемо, а де нам добре і спокійно, де нас люблять і чекають, де ми можемо сховатися від навколишнього світу. Скільки людей на Землі, стільки і уявлень про ідеальне житло. І дуже часто вплив на архітектуру будинку накладає ще й природа та географічні особливості регіону. Спочатку бібліотекарі поцікавилися власними уявленнями юних гостей про їх майбутнє ідеальне житло, а тоді вирушили просторами географії.

Побували на острові Тасманія, щоб подивитися на найвищий будинок на дереві,

трішки «пожахалися» жителям племені Короваї, які будують своє житло високо на деревах  у важкодоступних джунглях індонезійської провінції Папуа і яких називають людоїдами.

Географія «відносила» у різні куточки планети: у Роттердам, де є «будинок-кактус»,

у В’єтнам, де є «божевільний» будинок,

у Португалію, де є «будинок-камінь»,

у Польщу, до «кривого» будинку,

у Чехію, де у Празі є «танцюючий» будинок

та ще далі, далі, далі – у Грецію, Німеччину, ОАЄ, Литву, Китай… До речі, у Китаї є дві споруди, які увійшли до Книги рекордів Гіннеса, це – «будинок-чайник» та готель зоряних старців.

Показали дітям й  неймовірні будинки  України, які існують крім «будинку з химерами» та «шоколадного» будинку, що у Києві. Бо у нас, у Запоріжжі, є своя Пізанська вежа,

в Одесі – будинок-дерево та будинок, що «висить» у повітрі,

а у селі Ковалівка, що на Київщині, є квітково-казковий будиночок…

І це ще далеко-далеко не все… У підготовці до зустрічі допомогу склали часописи, які отримує бібліотека: журнали «Колосок», «Однокласник», «Золотой глобус»  та «Дружболандия».  

На завершення, попросили гостей бібліотеки намалювати «свої» ідеальні будинки, якщо уява про них змінилася під час бібліоподорожі. Тож, бібліотекарі чекають, і дякують класному керівникові Якименко Людмилі Вікторівні – вчителю географії, за багаторічну співпрацю.