понеділок, 2 січня 2023 р.

Ми пам΄ятаємо тебе, Поете !...

АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ БАХУТА

 ( 1939 – 1990 р.р. )

 

     Душа кожного поета – передусім, у його віршах. Поезія нашого земляка – поета Анатолія Бахути стала його долею, увійшла в його плоть і кров, змусила заговорити поета голосом вразливої і ніжної душі.                                                                                Народився Анатолій Павлович Бахута 2 січня 1939 року в Києві, у родині працівників річкового флоту.

    У 1953 році батьки переїздять в Нову Каховку. З 7-го класу А. Бахута вже навчався у середній школі №2, яка сьогодні носить його ім΄я.

     Анатолія Бахуту згадують як людину дуже вимогливу до себе і до інших. «Він був справжнім лицарем поезії. Не терпів сірості, трафаретності, говорив правду у вічі людині». Так про нього згадувала наша місцева поетеса Вікторія Смолій, яка, на жаль також пішла із життя.

      Гордий, чесний, безкомпромісний... Можна тільки жалкувати, що сьогодні немає цієї чудової людини серед нас. Крім великого таланту він мав щире серце і добру душу, тонко сприймав пульс життя.

      Творча спадщина поета досить багата ( понад три тисячі творів ) і різножанрова (вірші, поеми, гуморески та байки, нариси і афоризми). Здається, немає таких проблем або тем, які б не тривожили поета Бахуту. Це і ліричні філософські роздуми про людину, світ, Всесвіт, роль поезії і мистецтва, про мудреця і натовп; взаємовідносини в родинах людей, доля поета, і, звісно ж, любов до своєї маленької батьківщини, народу, любов до України. Його твори часом не прості за змістом, як саме життя, з якого він черпав теми.

      Анатолій Павлович Бахута - Великий поет України! Читаючи його вірші створюється враження, що він і зараз з нами, бо його твори і пам΄ять про нього живуть у наших серцях.

Нова  Каховка

Земля ця зовсім не безмежна.

Вона конкретна, як думки.

І я ходжу тут обережно:

У ній лежать мої батьки.

 

Краям не цим – уклін поваги:

І там чиїсь батьки – лежать.

Як і мої – такі ж трудяги.

Але та даль – мені чужа.

 

У мене серце не безкрає,

І скільки вшир я не росту,

Воно лише отут ридає

І усміхається – лиш тут.

 

Подивись навкруги –

На Дніпра береги,

На полів безконечні простори.

Ти не бачив чудес? –

Подивися на ГЕС,

На величне Каховськеє море!

 

Подивись і згадай,

Як змінився наш край…

Тут рябіли одні кучугури.

І піски вдаль неслись…

Та було це колись.

І часи ті назавжди минули.

 

А тепер тут живе

Місто юне, нове,

Вздовж стрункі

Простяглися квартали.

А в сипучих пісках

І по спраглих степах –

Пролягли життєдайні канали

 

                  

У НАС У КАХОВЦІ

 

У нас у Каховці – не те, що у вас!

У нас і вода – то не гірша від квас.

У нас і вино є. І що за вино!

Ви може якесь і пили – не воно!

У нас таки й справді багацько чудес:

У нас і Дніпро є, і море, і ГЕС.

Куди вже вам, бідним, до нас? Ну куди?

У нас і поля, як поля, і сади.

А вулиці, парки? Обїдьте весь світ —

Ви стільки не знайдете зелені, квіт.

Е, що говорити, як це ж не секрет:

В нас кожен закоханий хлопець – поет.

А що за дівчата! Аж серце трясе:

Як тільки сімнадцять – богиня і все!

А взяти дітей! Ну малята ж – і то

Якщо не Гагарін – так, значить, Тітов.

У нас і земля – то не та, що у вас,

І небо в нас вище. У тисячу раз!

Та й сонце у нашому небі не те:

У вас воно срібне, а в нас – золоте!

До нас - то і день прилітає, як день:

Не так, як у Вас, а на крилах пісень.

У нас коли ніч – то така уже ніч,

Що вам не видать за всі двадцять сторіч.

Ні, краще мовчіть там собі до пори,

Бо ще ж як скажу, які в нас вечори!..

А чули хоч раз ви на вуха свої,

Які чудеса в нас творять соловї?

Як наш соловейко співати почав,

То ваш соловей перед ним би мовчав!

У вас проти нашого все не гаразд:

От зорі у вас не такі ж, як у нас!

В нас повен Дніпро їх – підходь і збирай.

Коротше, у нас не Каховка, а рай!

 

 

Патріотична сповідь

 

Я народився з іменем твоїм.

Люблю твої віки і дні, і ночі.

Ні перед ким цього я не таїв.

Надалі теж приховувать не хочу.

 

Люблю і знаю мову лиш твою,

Лише твої степи, ліси і небо.

Лише з тобою жив би я в раю

І в пекло теж пішов би лиш для тебе.

 

Навколо мене сотні є держав,

Де в розкошах і люди, і природа.

Та жодну з них я б матір’ю не звав,

Як і мене не звала б сином кожна.

 

Ніде мені не наздогнать мету,

Ніде такого не зростити хліба.

Я можу бути щедрим тільки тут.

І тільки тут землянам я потрібен.

 

Колись мене за отакі слова

Садили в тюрми, гнали у сибіри,

І не одна бездумна голова

Дивилася на мене лютим звіром.

 

А на любов мою злі язики

З верхіть коронних і сліпого низу

Чіпляли бузувірські ярлики

Розкольництва і націоналізму.

 

Не дивно, що від розпачу я блід,

Адже тупими куцими умами

Любить мене примушували світ,

З якого ти викреслювалась, мамо.

 

Такого світу я не полюблю.

Лише зненавидіти справді можу.

Все, що принижує любов мою,

Я об’являю диким і ворожим.

 

Бо хай світи ідеями кишать,

Бо хай планета стала б золотою –

Без України вигорить душа.

Без України буду сиротою.

 

субота, 12 листопада 2022 р.

Інформаційні матеріали від Новокаховської громадської екологічної організації " Мама-86-Нова Каховка"

 

     З липня 2020 року  Новокаховська  громадська екологічна організація «Мама – 86- Нова Каховка» бере участь у міжнародному  проекті  «Чистіші річки – чистіші моря» ( CRoCuS), що впроваджується за фінансової підтримки  Європейського Союзу.  Проект, партнерами  якого , крім України,  є  Болгарія, Румунія та Молдова, націлений на покращення екологічної ситуації в басейні Чорного моря. Це дуже актуально для Херсонської області, де за останні десятиріччя гостро постали такі проблеми як погіршення якості питної води, стану Дніпра, руйнування його берегів; загальне засмічення населених пунктів; збільшення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та ін.

До вашої уваги інформаційний матеріал з даної тематики

1.     Підготовка питної води з використанням фітотехнології

Аїр болотний (Acorus calamus L.) – зробить вашу воду придатною для пиття!!!

2.       Ні спалюванню. Так органічному життю. За оцінкою Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», єдиним безпечним шляхом поводження з твердими побутовими відходами є мінімізація утворення сміття та його напрям в "друге життя".  В брошурі розповідається про метод компостування листя, який може застосовуватися не тільки в особистих підсобних господарствах, але й при вирішенні проблеми зі сміттям зусиллями сільських громад.

3.      Стала санітарія в сільській місцевості

Зацікавленість повторним використанням стічних вод зростає в багатьох частинах світ. В брошурі зібраний досвід очищення стічних вод.

4.       Посібник "Виготовлення твердого палива з рослинних відходів".

Пресування та брикетування - самий поширений і легкий спосіб виготовлення твердого палива з рослинних відходів. В цій брошурі дається рецепт виготовлення твердого палива.

      Якщо вас зацікавив матеріал, звертайтесь в месенджер Facebook або на електронну пошту бібліотеки cbsnkah@gmail.com  і ми вишлемо електронну версію  матеріала який вас зацікавив.


 




вівторок, 22 лютого 2022 р.

Коло єдності «І там де звучить рідна мова живе український народ».

«Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» так звучить Указ Президента України від 14 лютого 2022 року.

Як переконує світовий досвід, насамперед мова, як частка культури народу, завжди лежала й лежить в основі духовного єднання людей у певну спільноту. Отже, найважливішу роль у консолідації суспільства, в усвідомленні себе українцями відіграє рідна мова.

Аби обговорити важливість рідної мови для існування людини й суспільства у читальній залі центральної міської бібліотеки зібрали коло єдності «І там де звучить рідна мова живе український народ». Розмова базувалась на представленій до уваги книжковій виставці «Ти моя щира, гартована мова», що була підготовлена з нагоди Міжнародного дня рідної мови.


Ознайомившись із виданнями, представленими на першій полиці, ви дізнаєтесь з якою давньою мовою має збіги українська, чи справді рідною є та мова, якою людина заговорила, як покращити рівень володіння українською,  чи існує якась залежність між рідною мовою й інтелектом людини і найголовніше - для чого стільки уваги мові взагалі й рідній зокрема. Важливим є те, що книги навчать вас уникати помилок у використанні української мови бо надруковані з врахуванням нового українського правопису 2019 року.

Другий розділ виставки присвячено живій усній мові українців. Століттями гнана і переслідувана українська мова все ж існувала в піснях, легендах, думах, гострилась і виточувалась в переказах, приповідках, прислів’ях.

Третій розділ знайомить з об’єднуючою мовою української поезії. Нею і хочеться закінчити:

Згорають очі слів, згорають слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки.

Народ всевічний. Слово — наш народ. (Микола Вінграновський)


На інформ-досьє «Минає все, лиш слово не мине» до Міжнародного дня рідної мови, бібліотекарі дорослого абонементу міської бібліотеки №2 запросили своїх користувачів. Мова йшла про історію походження української мови, її спорідненість з іншими мовами, проблеми збереження. Ми повинні писати і читати книги рідною мовою, складати пісні та вірші, щоб наступні покоління побачили її красу та велич. Тому, так важливо не тільки любити свою рідну мову, а й намагатися вивчити її якнайкраще. Поки житиме українська мова - існуватиме українська нація, бо мова – це дух народу!




Юнацький сектор міської бібліотеки для дітей та юнацтва пропонує книжкову виставку «Шануймо мову серцем і вустами!», видання якої допоможуть у вивченні рідної мови, а саме – галузеві енциклопедії, словники, довідники, хрестоматії. Ви дізнаєтесь про те, як народжується слово, про історію слів, про наші імена і прізвища, про взаємозв’язки української мови  з іншими мовами.




Бібліотекарка Тополівської бібліотеки Чорна Наталія  відвідала дитячий садок "Ромашка" де провела з малюками гру-подорож "Мовний дивограй".



Зацікавленим читачам бажаємо корисної мандрівки сторінками книжок!


понеділок, 21 лютого 2022 р.

Героїзм єднає покоління.

     Бібліотекарі юнацького сектору міської бібліотеки для дітей та юнацтва провели патріотичну годину «Афганістан - невимовний біль» для учнів–старшокласників Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради, запросивши Віктора Івановича Лебедєва, генерал-майора, воїна-інтернаціоналіста, який пройшов горнило війни в Афганістані, нагородженого Орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу» та іншими нагородами,


Спогадами про своїх побратимів Віктор Іванович розширив знання учнів про історичні події афганської війни – трагічної сторінки нашої історії.

Згадали події на Майдані, Небесну Сотню, воїнів АТО, серед яких чимало «афганців».


Президент України Володимир Зеленський оголосив 16 лютого офіційним Днем єднання.

 Захід пройшов з метою  єднання українців, для «посилення консолідації», зміцнення їхньої «стійкості» на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

 

Небесна Сотня.

 20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. 

Міська бібліотека №2 вашій увазі пропонує книгу Михайла Винницького «Український майдан, російська війна». Хроніка та аналіз Революції Гідності», у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013–2018 рр.

Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.