Бажаємо бути толерантними

                                                                                      «Любов виникає з любові, коли хочу,  

щоб мене любили, я сам перший люблю».

Григорій Сковорода.

Генеральна Конференція ЮНЕСКО урочисто проголосила 16 листопада Міжнародним днем толерантності.

Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості. Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сили на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність - терпимість  як рису характеру. Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак - забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та педагоги. Вони критично ставляться до себе і не звинувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших.

Міська юнацька бібліотека пропонує Вам, шановні читачі, літературу на тему толерантності і взаємовідносин між людьми, прояв найкращих рис людини, яка живе у світі добра, взаєморозуміння, терпимості з людьми інакших релігій, націй, культур, почувається особистістю, яка може розкрити всі свої найкращі риси, бути корисною своєму народу, оточенню. Людина, яка живе в толерантному світі, по-справжньому щаслива і дарує це щастя, любов людям довкола.

Читайте з насолодою!

Бичер-Стоу, Г. Хижина дяди Тома/Гарриэт Бичер-Стоу.  Пер.з англ.- Минск -1977.-268 с.

Роман «Хатина Дядька Тома», який приніс шалену популярність письменниці, світове ім’я і подіяв на скасування рабства. В романі не просто описано історичні події позаминулого століття, що відбувалися в  Америці, але роман хвилює нас,  торкає найтонші струни душі, викликаючи захоплення одними одними героями та обурення іншими. Роман закликає зневажати будь- яке насилля, бути милосердними та відстоювати власну гідність.

Лі Гарпер  Вбити пересмішника/Гарпер Лі ; пер з англ. Т.Некряч.-Минск – 1986. - 557 с.

Є у людині дещо таке, що не скориться більшості – це її совість. Цей роман однаково цікавий дітям, підліткам та дорослим. Книга відрізняється тією  яскравістю подій, яка буває тільки в дитинстві. Вона поєднує в собі захопливі пригоди в найкращих традиціях Марка Твена та Астрід Лінгрен, моторошну таємницю будинку з привидом, гострі соціальні питання виховання дітей та вірності собі, засудження аморальних вчинків. «Майже всі люди хороші, Скауте,  коли їх нарешті зрозумієш. Цей посил автора дає можливість стверджувати, що книга  є толерантною.

Скотт,  В. Айвенго. /Вальтер Скотт; пер. з англ. И. Еремина.- Харьков

Роман « Айвенго» найпопулярніший твір Вальтера Скотта. Тут дві основні сюжетні лінії – відношення саксів та нормандців. Один з героїв роману - Сердик Сакс – здатен знівечити долю сина та сприйманої доньки заради примарних надій щодо створення держави саксів. Друга  - ставлення до евреїв.  В романі два герої євреї –Ревека та Ісаак. Ревека викликає у читача глибоку симпатію, а Ісаак –негативний герой. Сам Скотт – ярий противник дискримінації евреїв. Дуже цікаві підбірки епіграфів до глав книги.

Гессе, Г. Нарцис і Гольдмунд/ Герман Гессе; пер.з нім..І.С.Андрієнко-Фрідріх:, худож.-оформлювач  Н.В.Владимиров.-Харків:Фоліо, 2017. – 383 с.

Герман Гессе (1877 – 1962) – видатний німецький прозаїк, поет, есеїст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1946 р. У видавництві «Фоліо» побачили світ книжки Г. Гессе: «Степові вовк», «Деміан», «Сіддхартха». Роман «Нарцис і Гольдмунд» вийшов друком 1930 року. Це філософська оповідь про «втечу і повернення блудного сина».  В основі роману – протистояння двох героїв: Нарциса, вченого богослова, який присвятив себе служінню Богу та наукам, і  його ученика Гольдмунда,  який є втіленням наївності та безпосередності. І  Нарцис, і сластолюбний красунчик  Гольдмунд намагаються розгадати таїну буття і віднайти сенс життя. Тільки засоби у них різні: Нарцис філософствує над працями грецьких мудреців і вивчає богослов’я, а Гольдмунд іде по життю, керуючись лише власними пристрастями та інтуїцією.

Остен, Д. Доводи розсудку /Джейн Остен ;пер. з анг. Т.О.Щевченко.-Харків: Факт, 2013.- 318 с.

Світ творів англійської письменниці Джейн Остен (1775  - 1817) – світ звичайних чоловіків і жінок, доволі буденний, розмірений і в той ж час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог і знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразні й правдиві образи. ЇЇ герої – живі люди, з усіма їх достоїнствами і недоліками, здатні і на високі почуття, і на великі помилки. Ще зовсім юною Енн Елліот, героїня роману «Доводи розсудку», зустріла свою любов, але змушена була відмовитися від кохання заради інтересів сім’ї. Довгі роки розлуки, що минули до їхньої нової зустрічі, довели: час не владний над істинними почуттями, і, хоча крок до щастя зробити непросто, герої впевнені – лише доводи власного розсуду повинні керувати нашими вчинками, стримувати пристрасті та застерігати від зради, у тому числі від зради у коханні.

Гарсія, М. Кохання під час холери  /Габріель Гарсія Маркес; пер з ісп. В.Й.Щовкуна- Харків : Фоліо 2016.- 476 с.

«Кохання під час холери» називають «найоптимістичнішим» з романів Маркеса. Він був опублікований у 1985 році і став першим твором письменника після присудження йому Нобелівської премії з літератури. Це зворушлива історія кохання, яке перемагає все - час і простір, життєві негаразди і навіть недосконалість людської душі. Колись головна героїня роману Ферміна Даса знехтувала юнацькою любов’ю Флорентіно Аріси і стала дружиною поважного доктора. Але Флорентіно чекає – цілих 54 роки… Здається у нього вже зовсім не залишилося часу, і все ж він домагається свого – і двоє літніх людей, які окремо прожили свої повноцінні життя, нарешті все ж з’єднуються. Вони вирушають у круїз на кораблі, що належить Арісі, а щоб уникнути зайвих зупинок для митних перевірок і пересудів, вивішують прапор, який означає, що на судні – хвороба. Однак з таким прапором їх не пускають ні до одного порту. І вони пливуть і пливуть, шукаючи толерантності і порозуміння.

Бажаємо вам бути толерантними.

Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших. Почуття гумору і здатність посміятися над своїм слабким місцем — особлива риса толерантної людини. У здатної до цього людини менша потреба до конфліктів, вияснення зв’язків і агресії до інших та до світу загалом.