«Я в центрі кола, визначенім сонцем…»

        Ми всі із хліба  виростали, сину,

із праці себто - чуда із чудес,

Яка нас охрестила на Людину,

Піднявши з чотирьох до піднебесь

Нас кликав хліб на добре, чесне діло

До братнього, трудящого коша.

Ми в нім шануємо не тільки тіло

У нім народна світиться душа.

 Борис Олійник

Борис Ілліч Олійник — автор понад 40 книг поезії та публіцистики, виданих на Україні і в інших республіках СРСР. Поезія українського автора перекладалася російською, італійською, чеською, словацькою, польською, сербохорватською, румунською та іншими мовами.  

21 жовтня у читальному залі Центральної бібліотеки відбувся  вечір поетичного настрою «Я в центрі кола, визначенім сонцем…» для учасників клубу «У колі друзів», який був присвячений 85 річчю від дня народження  Б.І.Олійника.

Бібліотекар Ісакова Є.Ю. розповіла присутнім цікаві факти з біографії поета,  життєвим кредо якого були  - самовідданість і цілеспрямованість.

Борис Олійник належить до поетів, яким пощастило за життя: їх видавали активно, охоче й часто щороку. Особливістю поетичної палітри митця є вміння поглянути на проблему нетрадиційно. Для поета стає творчим принципом поєднання героїчного і буденного, високого і приземленого. В «Тяжінні серця» він говорить:

Земне тяжіння можна побороти,

Тяжіння серця – не дано збороть!

Гості прослухали поему «Крило», «Пісню про матір» та переглянули відео «Пам’яті Б. Олійника».

Поезія митця вразила членів клубу. Вони з задоволення взяли книжки та читали в голос твори поета.

Літератуно-музичний архів "Співець Свободи" провели в юнацькій бібліотеці. Бібліотекарі розповіли про життєвий шлях українського поета, перекладача, який був у 1987—2017 роках головою Українського фонду культури, Почесним академіком Академії мистецтв України, Членом правління Національної спілки краєзнавців України (до 2016 р.). Герой України (2005). У 1991 та 2010—2016 роках Борис Олійник був головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Був редактором журналів «Ранок», «Дніпро» .

Молодь читала вірші поета, спілкувалася, дотримуючись санітарних норм. Кирило Жуков і Анна Федорко прочитали в особах «Пісню про матір» «Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам спорищу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу».

Над штормом, над шабельним зблиском,

Над леготом теплим в житах

Гойдається вічна колиска

 Маятником Життя;

 Життю — ні кінця ні начала.

І вічно по колу землі:

Комусь — лебеді від’ячали

 Комусь — ще сурмлять журавлі.

Борис Олійник

Юнацтво і старше покоління з  радістю зустрілися за чашкою чаю, за бесідою і, слухаючи поезію, передавали настрій і почуття самого автора, ставлення його до природи, матері, дружби і всіх моральних якостей. Коли ми читаємо твори, то розуміємо просту істину життя. Читаючи, ми ніби подорожуємо у інший світ, отримуємо багато нових відчуттів і переживань за героїв поезії Бориса Олійника.