Поезія... Вона покликана хвилювати,
давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Як
народжується її величність Поезія в серцях? Цього ніхто не знає. Іноді кажуть,
що вірш приснився або Муза підкралася так непомітно, що нема на чому записати,
тоді пишуть на зошитах, навіть на руках або ж запам’ятовують. Як би там не
було, але те, що приходить прекрасна Муза Поезії, вічно молода й юна, це
прекрасно, це подарунок долі.
Саме у
Всесвітній день поезії, на поетичний зорепад «Діамант величиною в слово», до
міської бібліотеки №2 завітала Пустова Тетяна Володимирівна – поет, член
спілки журналістів України. Послухати її прийшли студенти НКПТ першого курсу
П18-1Д. Тетяна Володимирівна розповіла про свій шлях до поезії, прочитала
вірші про рідне місто та розповіла про журналістську роботу. По її збіркам в
учбових закладах вивчають поезію місцевих поетів. Зустріч була цікавою і
змістовною.
Хто
причастився до Поезії хоч раз, пам’ятаємо, що Муза дуже примхлива, вона
приходить лише тоді, коли серце щире, відкрите до краси і болю. Пам’ятаймо, що
далеко не кожен вірш можна назвати поезією. Далеко не кожному, хто любить
літературу дано стати поетом. Поезія місцевих поетів була представлена на
тематичній полиці «Поезія – стежина в дивокрай».
Немає коментарів:
Дописати коментар