пʼятницю, 29 січня 2021 р.

Крути: і сум, і біль, і вічна слава…

                                                                         Студентські пальта і шинелі

                                                                        На полі битви біля Крут.

                                                                        У рай для душ відкриті двері,

                                                                        Тризуб і стяг упали з рук…

                                                                                 (Олексій Тичко)

Сьогодні Україна вшановує пам'ять Героїв Крут – студентів та гімназистів, які загинули в нерівному бою на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року. До цієї трагічної дати у читальній залі для читачів-учнів 5-9 класів міської бібліотеки  для дітей та юнацтва організовано міні-виставку «Крути: і сум, і біль, і вічна слава…»

        27 січня 1918 року, коли із Києва вирушить потяг, який зупиниться о 4-й годині ранку на станції Крути. Зійдуть із нього студенти Київського університету Святого Володимира (нині – університет Шевченка) та учні гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Всього – триста чоловік.

  Тут до них приєднаються 250 курсантів старшинської школи та близько 40 чоловік гайдамаків. Всього захисників на залізничній станції було 600 чоловік проти вдесятеро більшої армії російських матросів під командуванням генерала Муравйова. 

    Матеріали, представлені на виставці, розкажуть правду про той нерівний бій. 290 загиблих залишилися лежати на снігу під Крутами. Пізніше їх порівняють із тими 300 спартанцями, які полягли в бою під Фермопілами. А на Аскольдовій могилі поховають 28 студентів, яких матроси закатують, заколовши багнетами.

    Сьогодні рештки загиблих покояться на Лук’янівському цвинтарі у Києві. А на станції Крути встановлено монумент у вигляді червоної колони, який нагадує про те, що більшість загиблих були студентами університету Святого Володимира (Шевченківський університет) та споруджено символічну могилу. Тут же пізніше поставили два вагони – копії тих, на яких в 1918 році привезли студентів. «Найбільша любов – життя покласти за друзів» - це напис на хресті на Аскольдовій могилі.  

У кожного народу є свої герої. Є вони і у нас, українців.

Пам’ятай про Крути!


Немає коментарів:

Дописати коментар