Мистецька вітальня «Чарівна квітка України»

              Ця ніжність квітів польових

Ця витонченість стебел -

Сідай у човен і пливи.

Натхнення хвилі стелить!

Краса не має берегів,

Обмеження не має –

Ляга у вишуканість слів

Канва барвистих марев...

Катерина Квітчаста

        Ніхто так не опоетизував квіти як Катерина Білокур... У листі до працівників Центрального будинку народної творчості вона писала:

«А може ви незадоволені моєю працею, що я малюю лише квіти? Так як же їх не малювати, як вони такі красиві? Я й сама як почну малювати яку картину квітів, то й думаю – оце як цю закінчу, тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського. Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші – та все ж і квіти. Оце вам таке. А як прийде весна та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть...»

    120 річчя від дня народження знатної української художниці Катерини Білокур надихнуло бібліотекарів бібліотеки-філії №3 сумісно з бібліотекою ЗОШ №6 провести мистецьку вітальню «Чарівна квітка України».

     Чим же для нас цікава особистість Катерини Білокур? А тим, що свого часу звичайна селянська дівчина здійснила свою мрію стати художником і стала відомою на весь світ. Життєвий і творчий подвиг талановитої художниці Катерини Василівни не має аналогів у світовому мистецькому просторі. Нелегкими були її стежки і дороги , але мала вона «в серці те, що не вмирає».

     Цю істину і намагалися донести бібліотекарі до учасників заходу- учнів 11-А класу ЗОШ №6, які почали захід з описання життя та творчості мисткині. 

     Переглядаючи відео-ролик «Катерина Білокур. Самотність у житті та одержимість у творчості _ ГРА ДОЛІ», глядачі мали змогу візуально сприйняти естетичну силу картин художниці. Аудіо записи пісень української співачки Оксани Петрусенко, яка відіграла значну роль у житті Катерини Білокур, надали заходу емоційного забарвлення.

     Знайомство з літературою, яка була представлена на підготовленій бібліотекарями тематичній полиці, викликало у глядачів почуття поваги  до Катерини Білокур, адже вона, маючи онкозахворювання доглядала за хворою матір’ю і до останнього дня малювала саморобними фарбами і пензлями свої улюблені квіти, бо в її душі як і раніше була весна.

     Захід дав змогу учням поринути у творчий неповторний світ Катерини Білокур, яким вона переконала, що можна, малюючи квіти, складати гімн Богові, підносити земну красу до краси небесної.