Йому випало жити в бурхливі роки трьох революцій в Російській імперії, стати очевидцем, учасником і літописцем Українських визвольних змагань першої чверті XX ст., бути свідком двох світових воєн. Він був членом створеної М. Грушевським у Львові наукової школи істориків України та став найздібнішим та найпліднішим учнем. У радянські часи, після другої світової війни, його цькували та звинувачували в українському націоналізмі. Він є автором численних праць з історії України, української культури, воєнної історії, джерелознавства. Увага цього вченого була зосереджена на малодосліджених у той час проблемах української історії – Козаччині, Хмельниччині та галицькому середньовіччі. Він здобув авторитет і як автор підручників з історії України. Його творчий доробок охоплює понад 750 назв, серед яких ґрунтовні наукові праці, підручники, статті, науково-популярні та художні твори.
Все
це про визначного історика Івана Петровича Крип’якевича, який став
однією з трагічних наукових постатей в українській історіографії через
невідповідність його високого творчого потенціалу і прокрустового ложа
радянської історичної науки. У 1959 – 65 р.р. ХХ століття Іван Петрович був
членом редколегії «Української радянської енциклопедії», в якій
опублікував низку статей з історії України, переважно середніх віків.
З
нагоди 135-річчя від дня народження українського історика, громадського діяча
пропонуємо вам ознайомитися з декількома працями І. Крип’якевича з фонду
читальної зали центральної міської бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар