понеділок, 17 лютого 2020 р.

Шлях із Армагеддону


Афганська війна далека і чужа, але у пам'яті жива…

«Ніколи й ніде не стріляйте!
І заклинаю,
І Господом Богом прошу:
Досить! Не убивайте!
Дітей матерям віддайте!
Їм ні до чого
Слави кривавої шум…»
І. Моісеєєнко.



15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 31 річниця виведення військ з Афганістану.
Пройшов 31 рік з моменту виведення військ з Афганістану, але ця тема актуальна й нині. Коли на Україну напав ворог й гинуть люди, знищується інфраструктура, страждає флора і фауна, падає економічний розвиток країни...


17 лютого до Центральної міської бібліотеки запросили учнів 9 класу ЗОШ №4 на годину пам’яті «Шлях із Армагеддону». Бібліотекар Сембратович С. та бібліотекар ЗОШ №4 Верішко Н. розповіли дітям, що Афганська війна 1979-1989рр. – збройний конфлікт між афганськими урядовими і союзними військами СРСР, що прагнули зберегти в Афганістані прокомуністичний режим, з одного боку, і мусульманським афганським опором - з іншого. Про причини воєнних дій: головною причиною війни стало іноземне втручання в афганську внутрішньополітичну кризу, який був наслідком боротьби за владу між урядом Афганістану і численними збройними формуваннями афганських моджахедів («душманів»), що користуються політичною і фінансовою підтримкою провідних держав НАТО та ісламського світу, з іншого боку внутрішньополітичною кризою в Афганістані була «Квітнева революція» - події в Афганістані 27 квітня 1978р., результатом яких стало встановлення в країні марксистського прорадянського уряду.
Бібліотекарі згадали і про виведення радянських військ з Афганістану. Захід рахував, що кабульський режим відразу після припинення радянської військової присутності впаде через свою повну нежиттєздатність, а коаліційний уряд угруповань моджахедів приведе країну до миру після вигнання «комуністичної чуми», виявилися неспроможними. 14 квітня 1988р. за посередництва ООН в Швейцарії СРСР, США, Пакистан і Афганістан підписали Женевські угоди про поетапне мирне вирішення афганської проблеми. Радянський уряд зобов'язався до 15 лютого 1989 р. вивести війська з Афганістану. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.


Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану розпочалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 р. з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ї армії керував останній командувач обмеженим контингентом генерал-лейтенант Борис Громов. Ця подія не принесла миру, так як різні угруповання моджахедів продовжували боротися за владу між собою.
Війна в Афганістані призвела до численних жертв, розтратила величезні матеріальні ресурси, дестабілізувала положення в Центральній Азії, сприяла посиленню ісламу в політиці, активізації дій ісламського фундаменталізму і міжнародного тероризму. Фактично ця війна стала одним з факторів поразки Радянського Союзу в «холодній» війні.  
За уточненими офіційними даними, безповоротні втрати особового складу радянської армії в Афганській війні склали 14 427 осіб. Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.
Учні з цікавістю переглянули книжки на тему Афганської війни: Д. Гай та В. Снегирев «Вторжение. Неизвестные страницы необъявленной войны», А. Дмитренко «Аист», І. Моісєєнко «Сектор обстрілу «Аісти», В. Янгазов «Мятежная юность», фотоальбом «Афганская война: как это было» та ін. Особливо зацікав присутніх світовий бестселер - книга Харпена М. Х. Вана «Війни Путіна. Чечня, Грузія, Україна: незасвоєні уроки минулого» (рік видання 2016). Один хлопчина навіть вигукнув: «Я б цю книжку прочитав». В одному із розділів «Три програні війни: від Афганістану до Першої чеченської», автор згадує війну в Афганістані.



У Райській сільській бібліотеці відбувся вечір-пам’яті «Афганістан – мій біль, моя пекуча пам'ять» Присутнім бібліотекар нагадала про події в яких брав участь обмежений радянський військовий контингент. Для воїнів-афганців, що були запрошені на захід, провели невеличкий концерт: співали пісні, декламували вірші. З вітальним словом до них звернувся Коваль І.І., виконуючий обов’язки старости Райського старостинського округу. Цікавими були виступи учасників тієї війни. Вони розповідали про ситуації, що траплялись з ними в Афганістані під час виконання своїх військових обов’язків. Наприкінці вечора усіх присутніх запросили на частування, де продовжилася  розмова.













Головний висновок, зроблений з афганської війни, полягає в тому, що політичні, в основі своїй, проблеми неможливо вирішити військовими методами.
Вічна пам'ять тим, хто не повернувся…


Немає коментарів:

Дописати коментар