Афганська
війна далека і чужа, але у пам'яті жива…
«Ніколи й ніде
не стріляйте!
І заклинаю,
І Господом Богом
прошу:
Досить! Не
убивайте!
Дітей матерям
віддайте!
Їм ні до чого
Слави кривавої
шум…»
І. Моісеєєнко.
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 31 річниця виведення військ з Афганістану.
Пройшов 31 рік з моменту виведення
військ з Афганістану, але ця тема актуальна й нині. Коли на Україну напав ворог
й гинуть люди, знищується інфраструктура, страждає флора і фауна, падає
економічний розвиток країни...
17 лютого до Центральної міської
бібліотеки запросили учнів 9 класу ЗОШ №4 на годину пам’яті «Шлях із
Армагеддону». Бібліотекар Сембратович С. та бібліотекар ЗОШ №4 Верішко Н.
розповіли дітям, що Афганська війна 1979-1989рр. – збройний конфлікт між
афганськими урядовими і союзними військами СРСР, що прагнули зберегти в
Афганістані прокомуністичний режим, з одного боку, і мусульманським афганським
опором - з іншого. Про причини воєнних дій: головною причиною війни стало
іноземне втручання в афганську внутрішньополітичну кризу, який був наслідком
боротьби за владу між урядом Афганістану і численними збройними формуваннями
афганських моджахедів («душманів»), що користуються політичною і фінансовою
підтримкою провідних держав НАТО та ісламського світу, з іншого боку
внутрішньополітичною кризою в Афганістані була «Квітнева революція» - події в
Афганістані 27 квітня 1978р., результатом яких стало встановлення в країні
марксистського прорадянського уряду.
Бібліотекарі згадали і про виведення
радянських військ з Афганістану. Захід рахував, що кабульський режим відразу
після припинення радянської військової присутності впаде через свою повну
нежиттєздатність, а коаліційний уряд угруповань моджахедів приведе країну до
миру після вигнання «комуністичної чуми», виявилися неспроможними. 14 квітня
1988р. за посередництва ООН в Швейцарії СРСР, США, Пакистан і Афганістан
підписали Женевські угоди про поетапне мирне вирішення афганської проблеми.
Радянський уряд зобов'язався до 15 лютого 1989 р. вивести війська з
Афганістану. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати
моджахедів.
Відповідно до угод виведення радянських
військ з території Афганістану розпочалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 р.
з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ї армії
керував останній командувач обмеженим контингентом генерал-лейтенант Борис
Громов. Ця подія не принесла миру, так як різні угруповання моджахедів
продовжували боротися за владу між собою.
Війна в Афганістані призвела до
численних жертв, розтратила величезні матеріальні ресурси, дестабілізувала
положення в Центральній Азії, сприяла посиленню ісламу в політиці, активізації
дій ісламського фундаменталізму і міжнародного тероризму. Фактично ця війна
стала одним з факторів поразки Радянського Союзу в «холодній» війні.
За уточненими офіційними даними,
безповоротні втрати особового складу радянської армії в Афганській війні склали
14 427 осіб. Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000
українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти
або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали
більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. Із 72 осіб,
удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11
українців.
Учні з цікавістю переглянули книжки на
тему Афганської війни: Д. Гай та В.
Снегирев «Вторжение. Неизвестные страницы необъявленной войны», А. Дмитренко
«Аист», І.
Моісєєнко «Сектор обстрілу «Аісти»,
В. Янгазов «Мятежная юность», фотоальбом «Афганская война: как это было» та ін.
Особливо зацікав присутніх світовий бестселер - книга Харпена М. Х. Вана «Війни
Путіна. Чечня, Грузія, Україна: незасвоєні уроки минулого» (рік видання 2016).
Один хлопчина навіть вигукнув: «Я б цю книжку прочитав». В одному із розділів
«Три програні війни: від Афганістану до Першої чеченської», автор згадує війну
в Афганістані.
У
Райській сільській бібліотеці відбувся вечір-пам’яті «Афганістан – мій біль,
моя пекуча пам'ять» Присутнім бібліотекар нагадала про події в яких брав участь
обмежений радянський військовий контингент. Для воїнів-афганців, що були
запрошені на захід, провели невеличкий концерт: співали пісні, декламували
вірші. З вітальним словом до них звернувся Коваль І.І., виконуючий обов’язки
старости Райського старостинського округу. Цікавими були виступи учасників тієї
війни. Вони розповідали про ситуації, що траплялись з ними в Афганістані під
час виконання своїх військових обов’язків. Наприкінці вечора усіх присутніх запросили
на частування, де продовжилася розмова.
Вічна пам'ять тим, хто не повернувся…
Немає коментарів:
Дописати коментар