Бабин Яр – пам’ятаймо всіх!

 

«Чи будемо ми розуміти коли-небудь,що найдорожче на світі – життя людини і її свобода? Чи доведеться знову пережити варварство?».

Анатолій Кузнецов.

 

 29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру. В цьому році виповнюється 79 років з початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Від часу проголошення державної незалежності України (1991), щороку в останні дні вересня вшановується пам'ять розстріляних у Бабиному Яру.

29 вересня 1941 року в окупованому німецькими загарбниками Києві відбулися численні розстріли – Бабин Яр став місцем загибелі тисячі євреїв. Тільки в перший день було розстріляно понад 30 тисяч євреїв. Протягом двох років (1941-1943) німецька окупаційна влада перетворила Бабин Яр у місце постійних вбивств. За цей період окупанти стратили близько 100-200 тисяч чоловік. Жертвами нацистів, крім євреїв, були військовополонені Деснянського та Сирецького таборів, хворі психіатричної лікарні, українські націоналісти, роми, футболісти «Динами», цивільні мешканці Києва різних національностей.

Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпильники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб. Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів — їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх, але залишились числені свідки і криміналістичні докази розстрілів мирного населення Києва.

В наш час на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки, які нагадують про події нацистської окупації Києва. 

Пам'ять про цю трагедію увінчано симфонією Дмитра Клебанова (1945). У 2003 році режисер Н. Засєєв-Руденко зняв телефільм «Бабин Яр», а у 2005 році було вже знято художній фільм з такою ж назвою. 2006 року світ побачив документальний фільм «Бабин Яр», продюсером якого став Стівен Спілберг.

Про цю трагедію написано багато творів, але ми хочемо окремо звернути Вашу увагу на книжкову новинку: Кіяновська Маріанна. Бабин Яр. Голосами. – К.: Дух і Література, 2017. – 112 с.

Авторка поетичної збірки написала: «Ці вірші не я пишу, вони самі приходять удень і вночі. Усі ці історії не придумані – це не я, це вони мною говорять».

«Кіяновська знімає чари зі світу. Саме через неї промовляється недоговорене, її голосом говорять живі… Живі, нехай на час тривалості звуку, на довжину рядка, на час і простір окремого вірша, який перетворюється на Книгу. Живі розмовляють із живими», - такі чудові рядки про книгу написав Олексій Зарахович.

 Ми не маємо права забути цей крик душі. Це не історія, це сьогодення. Які нові Яри, Війни, Хіросіми, Майдани чекають на нас? Людство повинно зрозуміти, що найдорожче на світі – життя людини і її свобода.