«Ми тебе, Купайло, в літо укупаємо…»

 

Ой, купався Іван

Та й у воду впав.

Купала на Йвана,

А дівчата прибігали,

Його з води витягали –

Купала на Йвана.

(За Нелею Лисенко)

Сьогоднішня ніч - найкоротша у році. З 6-го на 7-ме липня приходить вона – купальська ніч. Цієї ночі ніхто не має спати: не спить нечиста сила, тому й люди всі гуляють. У цю зачаровану ніч дерева можуть ходити та говорити, трави сповнюються магічної сили, а нічні квіти квітнуть. Кажуть, що лише в купальську ніч на кілька хвилин розквітає квітка папороті сильним вогняно-червоним, злегка мерехтливим цвітом та дає можливість провіщати майбутнє тому, хто її знайде. Найсміливіші можуть спробувати, але шлях до папороті захищає нечиста сила: коли простягнеш руку до квітки, можна загубити свою душу та тих, кого любиш. Та й земні багатства, що вона дарує, ще нікому добра не принесли (прочитати про це можна, взявши журнал чи книжечку з міні-виставки «Віночки звивайте, на Купала поспішайте» у міській бібліотеці для дітей та юнацтва).

На Івана Купала люди зцілялися росою, звідси і вислів: «Хто рано встає, тому Бог дає». Святкування цього свята не обходилося без стрибків через багаття та без самого вогню. А ще в купальську ніч можна ворожити  - опівночі найпевніше («рецепти» у відділі обслуговування читачів-учнів 5-9 класів).

Традиції  святкування  є у різних народів: святкують латвійці, шведи, поляки, фіни, білоруси… Святкуємо і ми – українці. Зранку-раненько на  story time «Ми тебе, Купайло, в літо укупаємо…»  завітали до бібліотеки дівчатка–всезнайчики, щоб доторкнутися до джерел, познайомитися з купальськими звичаями. Під чаруючі купальські пісні прикрасили вони деревце-купайлицю, а потім заходилися плести віночки. Такі віночки несли ввечері дівчата до річки та пускали на воду (магію розповіли дівчаткам у процесі плетіння, бо ж ворожити їм ще рано на судженого, а знати – не завадить).

Свято Івана Купала – це свято вогню та води. Книжка Алли Ковтун «Вода й вогонь в українських легендах та віруваннях» дала маленьким україночкам чимало підказок. Дякуючи їй, вони дізналися, що стихія хлопців – це вогонь, а дівчача – вода.  Тож, умитися джерельною водою з новокаховських джерел – то святе.

Чого не зробили, так це не стрибали через вогнище. Запалять його ще ввечері і стрибатимуть через нього закохані сміливці. А сьогодні дізнавалися про усі традиції, тож, будемо знати як Купайло зустрічати.

 Не менш цікаво було й у міській бібліотеці №3, де пройшов  народознавчий ранок «Купальські зорі». Діти дізналися, як святкували раніше і зараз це свято. Разом з бібліотекарем вони плели вінки, розповідали віршики про свято Івана Купала, про природу середини літа – це буяння квітів і трав; згадували загадки, які знають про рослини свого краю. Цікавими були елементи театралізації під час заходу за участю дітей. Треба було знайти квітку папороті, де їх чекали різні пригоди: зустріч з Кікіморою, Водяним, Лісовиком, Берізкою. З костюмами для вистави дітям допомагали батьки, бабусі, дідусі, яких також запросили на свято. Пошуки квітки папороті завжди пов’язані з пригодами. Тож діти розважалися: стрибали через вогнище, водили хороводи коло берізки, розважали Кікімору з Водяним та грали в інші рухливі ігри.

Усі учасники та присутні залишились задоволеними та виявили бажання провести свято й наступного року.