пʼятниця, 9 липня 2021 р.

Літературне знайомство

 

Хочеш для душі обновки

І полинуть серцем ввись?

Приїзди в Нову Каховку –

Містом – красенем пройдись.

Добрий день, Нова Каховко,

Неповторний дивосвіт!

                                                              Вікторія Смолій

До 90-річчя  з дня  народження   новокаховської поетеси  Вікторії Іваівни Смолій у бібліотеках ЦБС пройшли заходи присвячені її творчості.

У читальному залі  юнацького сектору міської  бібліотеки для дітей та юнацтва відбулося літературне знайомство "Неповторний дивосвіт"

До заходу бібліотекарі  підготували персональну книжкову виставку В.І.Смолій за її поезією «Добрий день, Нова Каховко!».

На літературне знайомство запросили поважних людей міста, які тісно знали, співпрацювали та дружили з Вікторією Іванівною: викладача НКАТК С.В.Куриленко, директора Музею ім. А.П.Бахути Т.В.Лупашко; поетів: О.П.Гунько,  Л.О.Левчук, В.В.Дарибогова; шанувальників поезії Л.С.Островську, О.І.Ткачук, Єву Фефелову.

Традиційну свічу по колу замінили ромашками, любими квітами поетеси, передавали  їх по колу,  згадували щиро, по доброму, з глибокими почуттями поваги, подяки, що поетична Вікторія Іванівна була в нашому житті. Була Людиною з багатою душею, незвичайним співочим голосом, професійним Вчителем української мови і літератури, «Відмінником народної освіти України»,  «Отличником народного образования СССР».  Багаторічно керувала літературним клубом «ЛІК», давала поради молодим починаючим поетам,  редагувала, допомагала молоді публікувати вірші.



Присутні відчували незриму присутність  сонячної Вікторії  Іванівни  з ними в читальному залі,  передаючи по колу ромашки, читали її поезії.

«Людина – це сонце» 

Людина – це сонце, що піснею лине

На зміну темряві веселкою – днем.

Людина повинна горіти невпинно,

Долати пітьму своїм серцем-вогнем.

Якщо ти, мій друже , буваєш недужий

І сонця багато не можеш нести,

Світи ж, як та зірка, нічна багатирка

Але до останньої миті світи!     

Щирі розповіді про  Вікторію Іванівну від дня її народження -  3 липня 1931 року в Чаплинському районі до навчання в Новонаталіївській школі, Бериславському педучилищу (1950 р.), Кримському педінституті (1959 р.), роботу в школах Криму та Херсонщини.  Переїхавши  до Нової Каховки (1971 р.), Вікторія Іванівна працювала вчителем і вихователем в Новокаховській школі- інтернаті №1, була для вихованців мамою, зігрівала їх добрим словом, ділилася теплом своєї душі, навчала співати українські пісні, романси, присвячувала  їм поезії.

«Наш интернат» 

Вырос он для нас, как здравница,

Над Славутичем-Днепром,

Вместе с горном просыпается

Интернат – второй наш дом…

Ценим чутких воспитателей,

Дорогих учителей.

С ними станем обязательно

И мудрее и добрей.

Вікторія Іванівна любила своє місто – Нову Каховку, любила людей із відвертим серцем, з притаманною їй щирістю душі присвячувала   свої поезії рідній країні – Україні, рідному місту – Новій Каховці, класикам-літераторам  - Тарасу Шевченко, Лесі Українкі, Олександру Довженко, Анатолію Бахуті, Герою Соціалістичної праці Тимофію Пісні, своєму учню,  трикратному Олімпійському чемпіону –  Сергію Чухраю, медикам, бібліотекарям, селянам, комбайнерам, виноградарям - людям праці.

«Медики» 

На свете все-таки есть боги.

Они сердь нас, землян, живут,

Им оббивачем мы порги –

Их медиками все зовут…

 

«Жнива» 

…Жнива, жнива… Пора гаряча,

Побільше діла, менше слів!

Не люблять, ні, жнива ледачих –

Сюди давай лиш трударів!

Лише розплющить очі ранок –

На косовиці жниварі,

Уже на польовому стані

Кипить робота до зорі.

Цілує сонце… Піт на скронях…

Спочити втома жде давно…

І щирим золотом в долонях

Біжить, видзвонює зерно.

 

«Музей Бахути» 

…Музей Поета в нашім місті –

Хранитель Пам’яті людей.

Вселяє помислив нас чисті

Бахути – земляка музей.

Потрібен людству він щоднини.

До нього вчитися ідуть:

Як сотворить в собі Людину

І як збагнуть життєву суть.          

Усіх бажаючих  бібліотекарі запрошують відвідати читальний  зал  юнацького сектору міської  бібліотеки для дітей та юнацтва, щоб доторкнутися до  поезії  В.І.Смолій,  щоб лікувати та збагачувати душу, привести її в повну гармонію.


Міська бібліотека №3 за участю музею А.П. Бахути провела для користувачів-дітей нон-стоп «Зібрала іскри Данкового серця». Відбулося знайомство з цікавими фактами біографії  тв. віршами Вікторії Іванівни Смолій, присвяченими Новій Каховці, а також піснями: «Новая Каховка», «Пісня про Нову Каховку» покладеними на музику. Коли В.І.Смолій було 10 років йшла Друга Світова війна і подіям тих років присвячені вірші «Когда пришла Победа», «Победа».



Діти із задоволенням прослухали вірші адресовані саме дитячій аудиторії. Це: «Селянка», «Годувальниця», «Півень», «Кошенятко», «Сніжинки» тощо. Познайомились присутні й з підготовленою до заходу тематичною полицею віршів поетеси «Іскри Данкового серця».



Немає коментарів:

Дописати коментар