вівторок, 19 травня 2020 р.

Воскресіння розстріляного відродження.


«Кати на струни наші жили
тягли із рук, як сон, блідих…
А з нас співців собі зробили,
Щоб грати їм на струнах тих».
Володимир Сосюра.

Шановні читачі! Вашій увазі літературний огляд «Розстріляні… і відроджені». Ми вирішили сьогодні познайомити вас з життям та творчістю яскравих та талановитих представників Розстріляного відродження.
Розстріляне відродження (також Червоний ренесанс) — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х і 30-х рр. XX ст. в Українській СРР, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та яке було знищене сталінським режимом.
В свій час їхні імена були брутально знехтувані й забуті – Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Григорій Косинка, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий… Цей список нескінчений.


Що ж розпочнемо свій монолог у часі.

Драй-Хмара М.О. (1889-1939) - поет, літературознавець, перекладач, неокласик. Володів 19 мовами. Заарештований 21 березня 1933, звинувачений в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому університеті. Через брак доказів 11 травня 1933 випущений, 16 липня 1934 справа припинена. Звільнений під підписку про невиїзд. Другий арешт (6 вересня 1935) призвів до заслання на Колиму на 5 р. Вбитий на засланні.
Пропонуємо переглянути книгу: Михайло Драй-Хмара / передмова, упорядкування та примітки С.А. Гальченка; худож,-оформлювач А.В. Нотова. – Харків: Фоліо, 2018. – 500с.: іл.. – (Митці на прицілі).
До книги увійшли вибрані твори М. Драй-Хмари, зокрема поезії зі збірки «Проростень», вірші різних років, щоденникові записи, листи до родини, нарис «Українці», автобіографії. Подано тексти матеріалів слідчої справи.


Косинка Г.М. (1899-1934) – прозаїк, член Аспис (1923-1924), «Ланка» і «МАРС». Майстер імпресіоністичної новели. На поч. 1930-х рр. видання творів було заборонено. В листопаді 1934 заарештований. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контрреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу.

Григорій Косинка / передмова, упорядкування та примітки С.А. Гальченка; худож.-оформлювач Р.В. Варламов. – Харків: Фоліо, - 508 с.: іл. – (Митці на прицілі).
До книги увійшли дві автобіографії письменника (1923, 1925), незавершене і ненадруковане за життя оповідання «Фавст» (1923), спогади про Г. Косинку його матері Наталії Стрілець та дружини Тамари Мороз-Стрілець, а також вибрані оперативні документи про стеження за майстром слова.

Куліш М.Г. (1892-1937) - драматург, режисер, громадський діяч, газетяр і редактор,педагог. Творець модерної української драматургії. На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників, був оголошений буржуазно-націоналістичним драматургом. У грудні 1934, після похорону свого друга Івана Дніпровського, був заарештований органами НКВС.

Зверніть увагу на книгу: М. Куліш. П’єси. / М. Василенко, В. Загороднюк, І. Корольова / Херсон: Гілея, 2012. – 360 с. (Літературні скарби Херсонщини).
Книга серії «Літературні скарби Херсонщини» представляє п’єси видатного драматурга М. Куліша: «Мина Мазайло», «Маклена Граса», «Патетична соната», «97», «Народний Малахій», які ввійшли у золотий фонд нашої літератури та йдуть на сценах театрів багатьох країн.
Видання здійснене до 120-ліття з дня народження Миколи Куліша.


Лавріненко Юрій (псевдонім Юрій Дивнич) (1905-1987) – у 1933-1935 роках був декілька разів арештований, а з 1935 по 1939 рік відбував термін у Норильському концтаборі. Під час Другої світової війни опинився у Німеччині, а 1950 р. виїхав до США

Ю. Лавріненка; Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933: Поезія – проза – драма – есей / Упорядкув., передм., післямова Є. Сверстюка. – К.: Смолоскип, 2002. – 984 с.: порт.
Таємниця «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох.
Офіційне пояснення «терорист» від самого початку сприймалось, як крик злодія: «ловіть злодія!».
Реабілітація 50-х років і видання їхніх «вибраних творів» не прояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю.
Аж ось в Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних і «перевихованих» і пропалих безвісті. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.
Тут зібрано справді найкращі твори.

Підмогильний В.П. (1901-1937) - прозаїк, перекладач. Один з найвидатніших прозаїків і зачинатель
психологічного реалізму в літературі українського відродження. 11 січня 1935 визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку, «політика колективізації привела українське село до голоду». Закритий суд позбавив волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна». 1937 р. особливою трійкою УНКВД Ленінградської обл. засуджено до розстрілу.

Візьміть та прочитайте книжку: Підмогильний В.П. Місто. Роман. Оповідання. – К.: Дніпро, 2004. – 384 с., фотоіл. (Серія «Література в школі»).
Творчість Валер’яна Підмогилього продовжує традиції української класичної літератури, яка свою поетику будувала на увазі до людини, співчутті до неї.
Пропонований роман «Місто» - найвидатніший твір письменника, який і нині читається з чималим інтересом.

Хвильовий М.Г. (1893-1933) - письменник, публіцист. Провідний письменних неоромантичного стилю. Один з основоположників пореволюційної української прози. В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор.

 У книжковому фоні нашої бібліотеки є в наявності книга: Хвильовий М. Санаторійна зона: оповідання, новели, повісті0 памфлет / М. Хвильовий; передм. та прим. М.Г. Жулинського; худож.-оформлювач І.В. Осіпов. – Харків: Фоліо, 2013. – 382 с. – (Укр. літ.).
У збірку видатного майстра українського слова Миколи Хвильового, якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями укр. літ.» (М. Рильський), увійшло декілька оповідань та новел («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович», памфлет «Україна чи Малоросія» та незакінчений роман «Вальдшнепи».
Передчуття страшних сталінських репресій (недарма герой Хвильового бачить бюст «чорного папи комуни» на фоні заграви) та страждання поневоленого народу України в часи голодомору 1932-1933 рр. підштовхнули письменника до відчайдушного протесту – він пішов із життя, як один з його улюблених героїв, який своєю смертю спробував закликати революцію до милосердя.


Пам’ятаємо та читаємо!

Немає коментарів:

Дописати коментар