Бібліотечні авіалінії: подорож в "Країну-навпаки"

Сьогодні студенти агротехнічного коледжу разом з бібліотекарями центральної бібліотеки здійснили подорож бібліотечними авіалініями до країни, яку називають дуже дивно – «Країна-навпаки». І для цього є всі підстави. У цій країні пальто подає жінка, кермо в машині з 

правого боку, кішки безхвості, тут пишуть зверху вниз, сплять на підлозі, а білий колір є траурним. Як і вчорашні гості бібліотеки, студенти долучилися до мистецтва чайної церемонії, переглянувши розіграну бібліотекарями сценку. 

А ще дізналися, що Японія – це єдина країна у світі, в історії якої існувало міністерство поезії. Поети цієї країни – особливі люди. У них гострий слух і гострий погляд. Автор чує шарудіння сукні дружини, яку потрібно залишити, ідучи в далекий шлях, бачить, як між крил гусей, що летять під хмарами, ковзнув на землю білий іній, як схиляються до землі прив'ялі квіти.

Студенти занурились в дивовижний світ японської поезії. На фоні народної японської музики вони читали вірші Еса Бусон, Мацуо Басё, Иноуэ Сиро, Кобаяси Исса.

Японська поезія настільки витончена, що поети багатьох країн намагаються створити власні хайку, хоку і танку. 

Не обійшло це захоплення і новокаховського поета Олександра Гунько, члена спілки письменників України. Добірка його хайку увійшла до авторської  збірки «Брами Всесвіту».

*  *  *

Не відмовляйтесь

від власних ілюзій.

Вони – ваша суть.

*  *  *

Світлом своїх сердець

ми щомиті складаєм

нові словники.

*  *  *

Краплини маків

у самотньому полі –

наші розлуки.

*  *  *

Мова розлуки –

гучність клавіатури

у мобільнику.