пʼятниця, 27 лютого 2015 р.

За гарною книгою до бібліотеки

В останні дні зими бібліотека №4, що у Таврійську гостинно зустріла учнів 5-6 класів школи-інтернату міста. Завідуюча Ярова В.М. познайомила дітей з історією бібліотеки, сьогоднішнім її життям, а бібліотекар Півторак І.В. розповіла дітям про багатство української мови та представила цікаві пізнавальні книги та журнали для їхнього віку. Сподобались учням і пісні та веселі гуморески про бібліотеку, книги та мову, які вони прослухали завдяки наявності Інтернету в бібліотеці.



В День народження Нової Каховки бібліотекарі  познайомили читачів, що зібралися в затишному  читальному залі з творчістю талановитих літераторів міста, представлених у книзі "Обереги Таврійського краю, що уклала педагог і журналіст-краєзнавець Тетяна Пустова ". Тут і А. Боровик, і В. Коваленко, і М.Чемерис, і Г. Біжик, і В. Вітюнін, і А. Яковлєв та інші. Нова Каховка – це місто-сад, це золоте проміння сонця над Дніпром, це просто казкова краса! Багато поетів прославляли наше місто в своїх поезіях. 
 Нікого не залишили байдужими хвилюючі, щирі рядки поезії, вони торкнулися душі кожного слухача. Наприклад, такі:

Новокаховські милі вечори...

Надії наші, мрії зовсім юні...

І соловейка виспіви столункі...

І зорі, де Дніпро та явори...

Кохане місто під південним сонцем

Добрий день, Нова Каховко,
Дивовижний краєвид!
Стелиш виноградом, шовком
На земній планеті слід.

    До 63-ї річниці  з дня народження міста Нової Каховки бібліотекарями міської бібліотеки №2 для учнів 7-а класу ЗОШ №8 був  проведений   краєзнавчий урок «Кохане місто під південним сонцем». Разом з бібліотекарем  дитячого відділу Акуловою В.М. діти згадали сторінки історії рідного міста, дізналися багато цікавих фактів про народження рідного міста, про трудовий героїзм його будівників.

   Цікавою для  учнів була розповідь бібліотекаря Скрипаль К.І. про відомих людей міста: засновника парку С.М Фалдзінського, народного художника України А.С.Гавдзинського, керівника народного театру М.В. Моїсеєнко, архітектора Ю.Равича.  

     Діти дізналися про історію виникнення назв вулиць рідного міста таких як, вулиця О.П.Довженка, Р.Зорге, М.Букіна, Ю.Гагаріна та інших.

   А потім діти відповідали на питання краєзнавчої вікторини: «Нова Каховка-місто з лебединої пісні».  

Зірки, що не гаснуть

Життя людини наче зірка на небосхилі – з’явиться і погасне, а бувають такі зірки, які сяють мільйони світових літ і не згасають. Кожен з нас господар своєї долі і від нас залежить, якою зіркою ми будемо.
Міська бібліотека № 2 презентує календар знаменних дат на березень місяць. Ми радо запрошуємо вас на святковий торт і пригощаємо з ювілеєм. Згадаємо письменників Шевченка Т.Г., Рильського М.Т., Гоголя М.В., Костенко Л.В., Ле І., Бронте А., композитора Баха І.С., художника Мікеланджело – чиї зірки не згаснуть ніколи.

понеділок, 23 лютого 2015 р.

У королівстві вальсу

                                                                Шопен  
Шопена вальс... Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчеиий цілунок?
                                                                         М.Рильський
     Досі людство не придумало нічого кращого для відпочинку, ніж вальс. Сучасні ритми і старовинні танцювальні мелодії в наш бурхливий і стрімкий час дивно та гармонійно поєднуються.
     У читальній залі центральної міської бібліотеки, члени літературно-музичного клубу «У колі друзів», зазирнули до музичної скриньки під назвою «У королівстві вальсу».
Присутні познайомились з невідомими сторінками життя польського композитора Фредеріка  Шопена, чиє ім’я здобуло славу світової величини, чиє ім’я і досі бережуть в серцях музичні гурмани.
     Члени клубу при перегляді відеокліпів насолодились неперевершеними творами генія та віршами, присвяченими Шопену у виконанні автора – Альберта Боровика, а потім закружляли  у нестримному вирі вальсу.


    Одна з чудових властивостей музики Шопена, вона немов йде від серця до серця. Члени клубу, настільки були пронизані відчуттям краси музики, що почали співати пісні в ритмі вальсу під акомпанемент Віталія Дарибогова.

    Затишна атмосфера у бібліотеці справила на гостей вечора незабутнє враження.



Літературна феєрія

      Звідки знаємо ми – прийдешні покоління, про життя наших предків та пращурів? Із дійшовших до нас історичних хронік, свідоцтв, пам’яток культури та дякуючи творчому генію письменників, відобразивших у своїх творах кожен етап історії нашого народу.
      Саме про них, про кого кажуть «благословенні творчим даром», і говорила бібліотекар читального залу для 5-9 класів міської бібліотеки для дітей Жаданова Н.В. 18 лютого на зустрічі з учнями 9-В класу НВК №2, яким було запропоновано стати учасниками літературної феєрії «Пісенна, ніжна і дзвінка мова Квітки, Гоголя й Франка».
      Звучало в залі віще слово невідомого автора «Слова о полку Ігоревім»; порівнювалися події в сучасній Україні з подіями,  що розгортаються в романі П.Куліша «Чорна Рада»; захоплювались мужністю героїв повісті М.Гоголя «Тарас Бульба», подискутували над вчинком Андрія. Діти, порівнюючи події минулого з сучасністю, зробили висновок, що молодший син Тараса зрадив присязі, адже тоді також  йшла війна. А ще ми разом трохи «пожахалися», слухаючи про страхітливого гнома із повісті М.Гоголя «Вій», посміялися з дурнуватого Стецька із комедійної опери Г.Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці». Останньою книжкою, представленою на зустрічі, був роман П.Загребельного «Роксолана», тож ми всі разом поринули в світ незнайомої нам Турції, у світ султанів, гаремів, невільницьких базарів та нещадної боротьби головної героїні за власне життя та життя своїх дітей. Спілкуванню дуже допомогла електронна презентація, що дала  можливість побачити і перші друковані видання «Слова о полку Ігоревім» та «Чорної Ради», і справжній образ Вія, і тюрбе (місце поховання) Роксолани. Ось така була у нас літературна феєрія.


Веселі проводи зими

Масляна - це веселі проводи зими, осяяні радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Не оминуло це свято і міську бібліотеку №2. Бібліотекарі Петрова Н.М. та Абдулова Ю.О. разом з клубом «Журавлик» провели Масляну і закликали весну до себе на гостини.



Члени клубу дізналися звідки взялась назва «Масляна», як її зустрічають в Україні та в  різних країнах світу.
Діти водили хоровод, гралися уявними сніжками, відгадували загадки. Та щоб залучити милість сонечка «умаслили» його млинцями.


четвер, 19 лютого 2015 р.

Герої не вмирають

«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!»
Т.Г. Шевченко.
20 лютого – День героїв Небесної Сотні. Це криваво-чорний день в історії України, який болить, як роз’ятрена рана і постійно про себе нагадує. Тому 19 лютого до центральної бібліотеки завітали студенти ПТУ№14 на відео-спомин «Герої не вмирають», присвячений героям Небесної Сотні, які рік тому загинули за незалежну, соборну, європейську Батьківщину.

Бібліотекарі в доступній формі розповіли молоді про причини виникнення революції гідності:
Вже не будемо терпіти
Злочинного клану…

 


Завдяки віршам, музиці, відео, фото присутні віртуально перенеслись в дні протистояння на Майдані. Згадали поіменно героїв Небесної Сотні. Хвилиною мовчання вшанували загиблих. Хай їхні імена назавжди залишаться у наших душах! На протязі заходу присутні перебували в постійній емоційній напрузі. 

Смерть героїв була жертовною, але ми маємо надію, що вона була не марною і народ України зрозуміє, що він – єдина нація, та об’єднається в боротьбі з ворогом.
Буде в нас незатьмарене свято,
Будем жити у власнім раю.
Тільки треба горою стояти
За Вкраїну свою.

На при кінці заходу бібліотекарі нагадали присутнім, що криваві події на Майдані перекликаються з нашим тяжким сьогоденням. Гібридна війна наносить нищівні удари по економіці України, гинуть воїни та мирні жителі. Тому бібліотеки нашого міста приймають активну участь у забезпеченні воїнів АТО: речами, продуктами харчування та духовною їжею – книжками і янголами-охоронцями, виготовленими власними руками. 

середа, 18 лютого 2015 р.

Майстер ілюзії світла та повітря



«Я намагався зробити неможливе – 
намалювати саме світло».
К. Моне.
 Сьогодні інколи чуємо відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи мовчать». Давайте не дамо зачерствіти нашим душам, завжди в нашому житті повинно бути місце для прекрасного. Тому 18 лютого до центральної бібліотеки запросили молодь  ЗОШ №4 на слайд-годину живопису Клода Моне «Відкрий для себе К. Моне», присвячену 175-річчю від дня народження французького художника.

Для підвищення естетичної культури присутніх бібліотекарі прочитали уривок із роману Оскара Вайлда «Портрет Доріана Грея». Розповіли, що Моне був художником-імпресіоністом, що саме імпресіоністи вперше вийшли на пленер (живопис на відкритому повітрі), про їх техніку написання картин. Згадали відомих митців цього напрямку: Огюст Ренуар, Едгар Дега, Каміль Піссарро, Поль Сезанн та інші. А поті запропонували переглянути презентацію про життя та творчість  Моне.
При перегляді презентації молодь дізналась багато цікавого про митця. Що він народився в Парижі у родині бакалійника. Справжнє ім’я – Оскар Моне (в 17 років Оскар відмовився від свого імені, і став Клодом). В юнацтві захоплювався карикатурою… Мали можливість оцінити красу відомих картин художника: «Дама в зеленому», «Сніданок на траві», «Жінки в саду», «Прогулянка» та інші. Але особливо вразили присутніх великі панно «Німфеї» (1900), і не тільки масштабністю (до 6 метрів у довжину й 2 метри у висоту), а й тим, що писав їх практично сліпий художник. Очі його були вражені катарактою. «Я буду малювати навіть якщо осліпну, як Бетховен, який писав музику, будучи абсолютно глухим»,- говорив Моне. Художник-сюрреаліст Андре Массон назвав «Німфеї» Сікстинською капелою імпресіонізму.
  
Клод Моне помер 6 грудня 1926 року в Жіверні й там же був похований по селянському звичаю, без офіційних церемоній. Та майстер ілюзії світла й  повітря залишив людству світ своїх картин і вражень.

О «натуре простой» и «натуре изящной»


 17 лютого студенти НКЕТК разом з бібліотекарями міської бібліотеки № 2 поринули у світ прекрасного. Переглянули слайд-галерею «О «натуре простой» и «натуре изящной» про художника В.М.Васнецова.
Васнецов В.М., віртуозний майстер історичної картини, новатор у цьому жанрі живопису, людина, ім'я якої стоїть в одному ряду серед тих діячів російського мистецтва, хто визначив напрям і значимість художнього процесу другої половини ХІХ століття. Лірико-епічні і казкові образи, створені Віктором Михайловичем, як і будь-яке велике, стали невід'ємною частиною спадщини російської культури.


понеділок, 16 лютого 2015 р.

Живи, вкраїнське слово, процвітай!

За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови.

     Учні 8-го класу НКТЕЛ завітали до читального залу центральної бібліотеки на мейнстрім «Живи, вкраїнське слово, процвітай!» присвячений її величності – рідній Українській мові.

     Бібліотекарі ознайомили дітей з історією походження нашої мови, продемонстрували документальний фільм-хроніку про заборону української мови за останніх 400 років. Учні Дар’я Кошкіна, Влада Совотіна, Тетяна Матвієнко читали поезії присвячені багатству рідної мови. Гості залюбки відповідали на мовну вікторину.

   Звучали гарні українські пісні «Мови чарівний голос», «Живи українська мова» та інші. 

  Бібліотекарі Наталя Суша та  Алла Муренко продемонстрували декілька сценок з життя сучасників про мовну культуру, читали українські байки та наголосили на тому, що потрібно берегти неоцінений дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити українську мову.

         Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. От і зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору  – жителі робітничого селища на літературний вечір «До рідного слова торкаюсь душею», який відбувся в пункті видачі бібліотеки № 2. 

    На свято був запрошений член спілки херсонських краєзнавців Неділько А.Г., який розповів про українську культуру слова.

     Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка.