Вишиванка - код нації

     Вишиванка  - символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист від злого ока і слова. В її узорах закодована сама вічність.  Це вона – українська вишита сорочка з льону. Скільки збережено в ній сили та історії! Вона не лише елемент гардеробу, а справжня перлина української культури. Навіть саме слово  - вишиванка - звучить тепло, затишно, турботливо.

      Щороку в Україні, у третій четвер травня відзначають День вишиванки.    У 2023 році він припадає на 18 травня.

     Ідею святкування Дня вишиванки ще в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Надихнув її на таку ідею інший студент, який часто носив на заняття сорочку. Ідея Лесі полягала в тому, щоб у певний день прийти у вишиванках усією групою. Вже за декілька років флешмоб перейшов спочатку на увесь університет, а пізніше на усе місто та країну.

Леся Воронюк

           

         Леся Олександрівна Воронюк — українська письменниця, сценаристка,
продюсерка, режисерка, журналістка та громадська діячка.

     Це свято не є вихідним, проте ви можете відзначити його, одягнувши вишиванку на роботу чи навчання. Ще краще буде поділитися фото у соцмережах, і закликати інших підтримати такий флешмоб.

     Цікаві факти про українську вишиванку

Національний одяг України насправді може бути також дуже цікавим! Ось деякі факти про вишиванку, яких ви могли не знати:

• v Вишиванка є набагато старшою, аніж може здатися. Найдавніші знайдені сорочки з вишивкою було датовано 6 століттям нашої ери
• v Раніше чорні сорочки могли носити лише чоловіки. Сьогодні ж найпопулярнішими є білі варіанти, проте кольорові вишиванки полюбилися багатьом модникам країни.

•  У більшості випадків вишивання сорочки займає декілька тижнів чи місяців. Проте деякі вишиванки можуть виготовлятися протягом трьох чи більше років!
•  Про те, що по всій країні візерунки відрізняються, відомо багатьом. Та чи знали ви, що їх видів насправді більше сотні. Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої. 

                                       

         Читай 👉  Вишиванки по областям України 

• Як розпочалася мода на вишиванки.

Вишиванка спочатку не була повсякденним одягом. У давні часи вишитий орнамент захищав від злих духів та мав символічне значення. першим, хто зробив носіння такої сорочки звичайним, був Іван ФранкУ 19-му столітті письменник Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: «Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток».

Іван Франко

        Читати👉  Вишиванка в родині Франків

     Наприкінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки. 

Обкладинка і сторінки Альбому «Український орнамент» О. П. Косач (Олени Пчілки). Перше видання (1876 р.).

«Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач». Репринтне видання (2018 р.). Обкладинка

         Читати 👉  Альбом Олени Пчілки "Український орнамент"

    Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми — Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним із головних трендів сезону.

Модель на подіумі представляє вбрання з колекції Gucci 
 Фото: Getty Images

      Зірки шоу-бізнесу теж у захваті від українських вишиванок. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок, Демі Мур.

Сандра Буллок

    Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг і на інші великі свята — День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень чи Різдво.

 

Вишиванка

Узор вручну, широка планка,

Легенький запах ковели.

Моя сорочка вишиванка ,

Вся ніби сплетена з трави.

Дніпра потоки, степ , простори,

По лівій, правій стороні.

Червоно – чорні всі узори,

Мережив ряд на полотні.

Леся Вознюк

Сорочка-оберіг

Вишивала мама синіми ниткам, –

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку, –

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, –

зашуміло листя на вербі й калині.

Золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов серденька.

Дрібно гаптувала росяні мережки,

щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

Мамину турботу збереже сорочка,

захистять від лиха хрестиків рядочки.

Леся Вознюк

 

Літературна подорож Європою

    День Європи — свято, що відзначається 9 травня в  Європейському Союзі та інших країнах  на відзначення миру та єдності на європейському континенті.

 

  В Україні відзначався День Європи відповідно до Указу Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року  з  2003 року до цього часу в третю суботу травня.

  Як зазначала Європейська правда, на початку 2023 року представники ЄС звернулися до Офісу Президента України із запитанням про те, коли планується святкування Дня Європи в Україні. Офіс Президента України відповів, що жодних змін у 2023 році не відбудеться й Україна відзначатиме День Європи 21 травня, окремо від решти держав Європи.

     8 травня 2023 року Указом Президента України «Про День Європи» встановлено відзначати День Європи спільно з державами Європейського Союзу — 9 травня. У своєму зверненні з нагоди Дня пам’яті та примирення травня 2023 року президент України Володимир Зеленський зазначив: «Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку із завтрашнього дня, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність — єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися за всіма напрямками: на полі бою зброєю, на дипломатичній передовій — рішучістю, проти ракетного терору та зимового блекауту, в економіці та на юридичному фронті. Це буде День Європи — нашої союзниці. Яка ніколи не називає Україну „вигаданим“ чи „штучним“ утворенням. І яка дає нам свою зброю, щоб ми могли захистити себе та її - нашу Європу.» — Володимир Зеленський

     Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

       Європа подарувала світові велику кількість відомих літераторів. Міська бібліотека №2  пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Літературна подорож Європою», яку підготувала  Гуменна Вікторія, завідуюча бібліотекою. Виставка познайомить  вас  з сучасними європейськими  авторами та їх творами. Смакуйте літературні твори вишуканої Франції,  прагматичної Німеччини, пристрасної Італії, яскравої Польщі, романтичної Англії та мальовничої України.

Переглянути віртуальну книжкову виставку можна за тут👇

                                             Літературна подорож Європою

 

"Пам’ятати заради майбутнього"

     Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

  Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. 

    Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ. 

   Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Для України війна обернулась національною трагедією, що поглинула понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних людських життів, перетворила на згарища й руїни міста і села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.

  У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

    Центральна бібліотека пропонує вам ознайомитись із виданнями про Другу світову війну в яких автори не виконують ідеологічне замовлення, насамперед прагнучи наукової об’єктивності, неупередженості позиції та зваженості оцінок. Це дозволяє кожному з нас самому робити висновки. Адже «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М. Рильський). Отож перегорнімо  сторінки  книг, що спростовують  чимало  міфів.

Бажаючим переглянути презентацію натисніть на посилання:

"Пам'ятати заради майбутнього" (2020 рік)