Його слова пройдуть тисячоліття

      Восьмого (двадцятого другого за новим стилем) травня в Україні відзначають чергову важливу дату, пов’язану з біографією видатного поета, прозаїка, художника, суспільного діяча Тараса Шевченка – роковину з його перепоховання.

   Саме цього дня далекого 1861 року на пароплаві «Кременчук» перевезли останки поета з Києва до Канева. 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

     Роковина цієї важливої дати – гарний привід згадати про ключові життя та творчість Тараса Григоровича, а також відкрити для себе ще незвідані моменти біографії митця. 
        До вашої уваги відео з архівів Центральної бібліотеки "Його слова пройдуть тисячоліття".   

21 травня – День вишиванки

День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи бібліотекарів, студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки.

Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно просто вчинку – просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Бібліотекарі Новокаховської ЦБС долучились до свята. 

         

           

Новолагерська бібліотека

Новолагерська бібліотека

Новолагерська бібліотека

Міська юнацька бібліотека

Міська дитяча бібліотека

Міська бібліотека №4

Плодівська та Тополівська бібліотеки

Веселівська бібліотека

Піщанська бібліотека

Козацька бібліотека

Козацька бібліотека

Козацька бібліотека

Вишиванку одягай - Україну прославляй!

     Прийміть найщиріші вітання з Днем вишиванки – чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури.

Запрошуємо вас переглянути відео-колаж "Вишиванку одягай – Україну прославляй", який підготувала Спіжевська Маргарита, провідний бібліотекар міської бібліотеки №2

Насолоджуйтесь українською красою!!!

Час обирати здоров’я.

«Життя любить того, хто з ним бореться,

а нищить того, хто йому піддається».

Українська народна мудрість.

За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Мета цього заходу – привернення уваги населення до проблеми ВІЛ/СНІДу, профілактики цього захворювання, а також привернення уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих осіб. У 2020 році День пам’яті померлих від СНІДу припадає на 17 травня.

До Дня пам'яті померлих від СНІДу в Центральній міській бібліотеці 15 травня підготували стежину здоров’я «СНІД: відчуй себе захищеним».

Вперше цей день був відзначений ще в 1983 році в Сан-Франциско США. Звідтіля прийшла і символіка антиснідівського руху - червона стрічка, пришпилена до одягу. 

СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту (англ. AIDS) — сукупна назва уражень, що відбуваються на III-IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція. ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ-асоційованим захворюванням.

Вірус імунодефіциту був відкритий 1983 року у лабораторії Пастера (Франція) дослідником Люком Монтаньє й його співробітниками. Через рік американському досліднику Роберту Галло вдалось виростити цей вірус в культурі.

На сьогодні, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) характеризують ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу в світі як пандемію, що має катастрофічні демографічні наслідки для всіх країн.

За даними ЮНЕЙДС, загальна кількість людей, інфікованих ВІЛ в світі складає понад 41 мільйон. Кожної години у світі інфікується вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) понад 300 людей. Від хвороб, зумовлених ВІЛ, щодня помирає 5,5 тис. людей.

На жаль, епідемія ВІЛ/СНІДу не оминула і Україну і розпочала свій сумний відлік у 1987 році.

Статистика померлих від СНІДу в світі катастрофічна. Від СНІДу померло людей вже більше, ніж було вбито у Другій світовій війні в цілому. У березні 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 1 349 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 403 пацієнтів діагностовано СНІД, а 214 людей померли від СНІДу.

Жертвами СНІДу стали мільйони людей. Хвороба не жаліла й не жаліє  нікого. Багато знаменитостей стали жертвами цієї страшної хвороби - Фредді Мерк'юрі, легендарний вокаліст групи Queen; радянський і британський балетмейстер та танцівник Рудольф Нурієв; американський репер Ерік Райт; Джиа Каранджи, яка була однією з перших у світі супермоделей; Айзек Азімов - американський письменник, професор біохімії Бостонського університету, популяризатор науки, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики; переможець конкурсу «Євробачення-2014», австрійський транссексуал Том Нойвірт, відома під псевдонімом Кончіта Вурст, заявила про свій позитивний ВІЛ-статус. Про це вона написала в своєму Instagram

Щоб оминула вас ця страшна хвороба, ви повинні знати: про основні шляхи зараження СНІДом (секс без презерватива; переливання зараженої крові; використання нестерильних шприців; від вагітної жінки, зараженої СНІДом до новонародженого); якими шляхами ВІЛ не передається (рукостискання, посуд, їжу, домашніх тварин, туалети, чхання та кашель, контакти в громадському транспорті, монети та паперові гроші, укуси комарів та інших комах, плавання в басейні; дверні ручки та спортивні снаряди; дружні поцілунки);  як боротись з ВІЛ; що потрібно зробити, щоб виявити ВІЛ; скільки коштує лікування (у 2017 році вперше за всю історію України кожен ВІЛ-інфікований пацієнт має доступ до безкоштовного лікування); куди треба звернутись по допомогу та ін.

А допоможуть вам знайти відповіді на всі ці питання книжки, які представлені на нашій тематичній поличці: Кирсанов Ф. «СПИД: крупнейшая фальсификация нашего времени», Чацка Н.А. «СПИД: чума ХХ века»; Талан С. «Коли ти поруч»; Юнак В.Ю. «Наркомания – дорога в бездну» та ін.

Бібліотекарі, в свою чергу,  вшанували пам’ять всіх тих, чиї життя забрала епідемія флешмобом «Зупинимо СНІД».

Пам’ятаймо, що тільки від нас самих залежить наше майбутнє і майбутнє наших дітей, і не забуваймо:

Ви можете любити, хворих на СНІД.

Ви можете торкатися їх.

Ви можете бути друзями.

Ви можете доглядати їх.

Ми всі однакові.

Воскресіння розстріляного відродження.

«Кати на струни наші жили

тягли із рук, як сон, блідих…

А з нас співців собі зробили,

Щоб грати їм на струнах тих».

Володимир Сосюра.

Шановні читачі! Вашій увазі літературний огляд «Розстріляні… і відроджені». Ми вирішили сьогодні познайомити вас з життям та творчістю яскравих та талановитих представників Розстріляного відродження.

Розстріляне відродження (також Червоний ренесанс) — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х і 30-х рр. XX ст. в Українській СРР, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та яке було знищене сталінським режимом.

В свій час їхні імена були брутально знехтувані й забуті – Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Григорій Косинка, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий… Цей список нескінчений.

Що ж розпочнемо свій монолог у часі.

Драй-Хмара М.О. (1889-1939) - поет, літературознавець, перекладач, неокласик. Володів 19 мовами. Заарештований 21 березня 1933, звинувачений в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому університеті. Через брак доказів 11 травня 1933 випущений, 16 липня 1934 справа припинена. Звільнений під підписку про невиїзд. Другий арешт (6 вересня 1935) призвів до заслання на Колиму на 5 р. Вбитий на засланні.

Пропонуємо переглянути книгу: Михайло Драй-Хмара / передмова, упорядкування та примітки С.А. Гальченка; худож,-оформлювач А.В. Нотова. – Харків: Фоліо, 2018. – 500с.: іл.. – (Митці на прицілі).

До книги увійшли вибрані твори М. Драй-Хмари, зокрема поезії зі збірки «Проростень», вірші різних років, щоденникові записи, листи до родини, нарис «Українці», автобіографії. Подано тексти матеріалів слідчої справи.

Косинка Г.М. (1899-1934) – прозаїк, член Аспис (1923-1924), «Ланка» і «МАРС». Майстер імпресіоністичної новели. На поч. 1930-х рр. видання творів було заборонено. В листопаді 1934 заарештований. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контрреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу.

Григорій Косинка / передмова, упорядкування та примітки С.А. Гальченка; худож.-оформлювач Р.В. Варламов. – Харків: Фоліо, - 508 с.: іл. – (Митці на прицілі).

До книги увійшли дві автобіографії письменника (1923, 1925), незавершене і ненадруковане за життя оповідання «Фавст» (1923), спогади про Г. Косинку його матері Наталії Стрілець та дружини Тамари Мороз-Стрілець, а також вибрані оперативні документи про стеження за майстром слова.

Куліш М.Г. (1892-1937) - драматург, режисер, громадський діяч, газетяр і редактор,педагог. Творець модерної української драматургії. На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників, був оголошений буржуазно-націоналістичним драматургом. У грудні 1934, після похорону свого друга Івана Дніпровського, був заарештований органами НКВС.

Зверніть увагу на книгу: М. Куліш. П’єси. / М. Василенко, В. Загороднюк, І. Корольова / Херсон: Гілея, 2012. – 360 с. (Літературні скарби Херсонщини).

Книга серії «Літературні скарби Херсонщини» представляє п’єси видатного драматурга М. Куліша: «Мина Мазайло», «Маклена Граса», «Патетична соната», «97», «Народний Малахій», які ввійшли у золотий фонд нашої літератури та йдуть на сценах театрів багатьох країн.

Видання здійснене до 120-ліття з дня народження Миколи Куліша.

Лавріненко Юрій (псевдонім Юрій Дивнич) (1905-1987) – у 1933-1935 роках був декілька разів арештований, а з 1935 по 1939 рік відбував термін у Норильському концтаборі. Під час Другої світової війни опинився у Німеччині, а 1950 р. виїхав до США

Ю. Лавріненка; Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933: Поезія – проза – драма – есей / Упорядкув., передм., післямова Є. Сверстюка. – К.: Смолоскип, 2002. – 984 с.: порт.

Таємниця «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох.

Офіційне пояснення «терорист» від самого початку сприймалось, як крик злодія: «ловіть злодія!».

Реабілітація 50-х років і видання їхніх «вибраних творів» не прояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю.

Аж ось в Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних і «перевихованих» і пропалих безвісті. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.

Тут зібрано справді найкращі твори.

Підмогильний В.П. (1901-1937) - прозаїк, перекладач. Один з найвидатніших прозаїків і зачинатель

психологічного реалізму в літературі українського відродження. 11 січня 1935 визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку, «політика колективізації привела українське село до голоду». Закритий суд позбавив волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна». 1937 р. особливою трійкою УНКВД Ленінградської обл. засуджено до розстрілу.

Візьміть та прочитайте книжку: Підмогильний В.П. Місто. Роман. Оповідання. – К.: Дніпро, 2004. – 384 с., фотоіл. (Серія «Література в школі»).

Творчість Валер’яна Підмогилього продовжує традиції української класичної літератури, яка свою поетику будувала на увазі до людини, співчутті до неї.

Пропонований роман «Місто» - найвидатніший твір письменника, який і нині читається з чималим інтересом.

Хвильовий М.Г. (1893-1933) - письменник, публіцист. Провідний письменних неоромантичного стилю. Один з основоположників пореволюційної української прози. В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор.

 У книжковому фоні нашої бібліотеки є в наявності книга: Хвильовий М. Санаторійна зона: оповідання, новели, повісті0 памфлет / М. Хвильовий; передм. та прим. М.Г. Жулинського; худож.-оформлювач І.В. Осіпов. – Харків: Фоліо, 2013. – 382 с. – (Укр. літ.).

У збірку видатного майстра українського слова Миколи Хвильового, якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями укр. літ.» (М. Рильський), увійшло декілька оповідань та новел («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович», памфлет «Україна чи Малоросія» та незакінчений роман «Вальдшнепи».

Передчуття страшних сталінських репресій (недарма герой Хвильового бачить бюст «чорного папи комуни» на фоні заграви) та страждання поневоленого народу України в часи голодомору 1932-1933 рр. підштовхнули письменника до відчайдушного протесту – він пішов із життя, як один з його улюблених героїв, який своєю смертю спробував закликати революцію до милосердя.

Пам’ятаємо та читаємо!

Зламана доля та не зламана воля

Згідно Указу Президента України №431 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, відзначати «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.

    Святий обов’язок кожного українця – гідне вшанування пам’яті жертв Великого терору, адже без цього просто неможливе виховання молодого покоління, якому долею визначено зробити крок у омріяне майбутнє, засноване на ідеалах гуманізму та толерантності, у майбутнє, в якому ніколи не повторяться страшні події минулого.

    До цієї сумної дати читальна зала Центральної міської бібліотеки підготувала літературно-портретну галерею «Зламана доля та не зламана воля».

Літературна подорож Європою

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті в 1985 році лідери ЄС постановили щорічно відзначати «День Європи». З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

У цей день жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

Європа подарувала світові велику кількість відомих літераторів. Міська бібліотека №2  пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Літературна подорож Європою», яку підготувала  Гуменна Вікторія, завідуюча бібліотекою. Виставка познайомить  вас  з сучасними європейськими  авторами та їх творами. Смакуйте літературні твори вишуканої Франції,  прагматичної Німеччини, пристрасної Італії, яскравої Польщі, романтичної Англії та мальовничої України.

Переглянути виставку можна за посиланням:

https://www.thinglink.com/scene/1314917538349449219

Трагічна сторінка кримського народу

До Дня депортації кримських татар Сембратович Світлана, провідний бібліотекар центральної бібліотеки підготували інформ-досьє «Трагічна сторінка кримського народу».

Що відомо про депортацію кримських татар?Депортація кримських татар з Криму відбулася упродовж 18-21 травня 1944 року. Це була етнічна чистка, яку СРСР влаштував за наказом Йосипа Сталіна.

Офіційною в СРСР причиною було звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, "масовому винищенні радянських людей" і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами під час Другої світової війни.

За найбільш вірогідними оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі кримських татар.  В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46,2% кримських татар. У результаті депортації у кримських татар було вилучено понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисяч присадибних ділянок, 360 тисяч гектарів землі, всі запаси продовольства та усе інше майно.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.

Число спец переселенців поповнилось у 1945 р., коли, по закінченні війни солдати й офіцери, які воювали з фашизмом, теж були оголошені «зрадниками» і направлені на заслання, до своїх сімей.

Відчути весь біль трагедії, перенестись в ті далекі часи вам допоможе перегляд художнього фільму «Хайтарма» (від крим. – повернення).

«Хайтарма» (2013р.) – перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв.

Фільм знято за кошти кримськотатарського бізнесмена Ленура Іслямова на його телеканалі АТР. Вартість картини 1,5 млн. дол. Стрічка знімалась за принципом народної толоки – більшість ролей зіграли непрофесійні актори. Зйомки тривали півроку у 2012 році в Алупці, Бахчисарайському районі і Судаку.

В основі сюжету лежать реальні події. В фільмі йде мова про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя Ахмет-Хана Султана: після звільнення Криму від німецьких загарбників, військове командування дозволило Ахмет-Хану разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялись німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.

Подивитись   фільм «Хайтарма» онлайн можна за посиланням

"Хайтарма"

А ще радимо послухати пісню Джамали "1944". Пісню присвячено трагічним подіям минулого, зокрема, депортації кримськотатарського народу. У ній можна почути як англійську мову, так і кримськотатарську. Ця пісня стала одним  з найбільших досягнень української музичної індустрії. Джамада з композицією "1944" перемогла на 61-му пісенному конкурсі Євробачення.

 Дивитись відео онлайн Джамала  "1944" за посиланням

"1944"

Крим був, є і буде невід’ємною складовою України, так само, як кримськотатарський народ – органічною частиною українського народу.

Будуймо мирну Батьківщину! Пам’ятаймо минуле!

Книжкова виставка «Найдобріша, найніжніша, найрідніша»

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, що б ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі

!

Материнська  любов безумовна і не залежить від зовнішніх обставин. Мати любить свою дитину такою, якою вона є, розуміє як ніхто інший і бажає найкращої долі, –  в цьому материнське щастя.

Спіжевська М. В., провідний бібліотекар міської бібліотеки №2 Новокаховської ЦБС підготувала і пропонує до вашої уваги віртуальну книжкову виставку «Найдобріша, найніжніша, найрідніша». На виставці представлені книги про люблячих матерів.

Ці книги ви зможете прочитати онлайн або дочекатися закінчення карантину і завітати до міської  бібліотеки №2.

Переглянути виставку можна за посиланням

   Віртуальна книжкова вистава «Найдобріша, найніжніша, найрідніша»

"Сплелися радість і журба"

    Друга світова війна сколихнула українську радянську літературу, як могутній грім, сколихнула і покликала на бій. Заграви й пожежі, вибухи бомб над мирними селами і містами, дороги війни, вкриті вирвами і розбиті почорнілими танками, вбиті і поранені люди, перші повішені німцями на безлюдних міських майданах – вся страшна і кривава епопея найбільшої битви в історії людства знайшла хоч неповне, але яскраве відображення в українській художній літературі.

        З нагоди Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ї річниці вигнання нацистів з України, методико-бібліографічний відділ Новокаховської центральної бібліотеки підготував відеоролик: Літературний спомин «Сплелися радість і журба». У ньому представлені українські прозові та віршовані твори,  в яких відлунюється тема Другої світової війни, яка набравшись плоті й крові в повному аспекті фарб і відтінків, увійшла в українську літературу. 

Веселівська сільська бібліотека привітала всіх односельців з Днем Перемоги!

На фронтах Великої Вітчизняної війни билося 67 місцевих жителів, з них 44 нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1975 році встановлено пам'ятний знак на честь комуни «Червоний прапор». В пам'ять про воїнів-односельців, що віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, в 1980 році місцевими булівельниками споруджено обеліск воїнам-солдатам у селі. Бібліотека пропонує переглянути архівні фото та документи.

Згадаймо імена односельців:

Костюченко Василь Семенович

Глухенька Валентина Семенівна

Юткін Микола Романович 

Цицин Михайло Йосипович 

Жуков Леонід Михайлович

Ліщенко Марія Семенівна

Любочко Софія Яківна

Афанасьєва Ольга Федорівна

Лук'яневич Іван Спиридонович

Скрипкіна Тамара Яківна

Тимофієнко Олександр Леонтійович

Ющенко Іван Олександрович

Солдатенко Марія Євдокимівна

Проказюк Мусій Пилипович

Нюхня Василь Васильович

Цивіна Олена Митрофанівна