Крути: і сум, і біль, і вічна слава…

                                                                         Студентські пальта і шинелі

                                                                        На полі битви біля Крут.

                                                                        У рай для душ відкриті двері,

                                                                        Тризуб і стяг упали з рук…

                                                                                 (Олексій Тичко)

Сьогодні Україна вшановує пам'ять Героїв Крут – студентів та гімназистів, які загинули в нерівному бою на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року. До цієї трагічної дати у читальній залі для читачів-учнів 5-9 класів міської бібліотеки  для дітей та юнацтва організовано міні-виставку «Крути: і сум, і біль, і вічна слава…»

        27 січня 1918 року, коли із Києва вирушить потяг, який зупиниться о 4-й годині ранку на станції Крути. Зійдуть із нього студенти Київського університету Святого Володимира (нині – університет Шевченка) та учні гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Всього – триста чоловік.

  Тут до них приєднаються 250 курсантів старшинської школи та близько 40 чоловік гайдамаків. Всього захисників на залізничній станції було 600 чоловік проти вдесятеро більшої армії російських матросів під командуванням генерала Муравйова. 

    Матеріали, представлені на виставці, розкажуть правду про той нерівний бій. 290 загиблих залишилися лежати на снігу під Крутами. Пізніше їх порівняють із тими 300 спартанцями, які полягли в бою під Фермопілами. А на Аскольдовій могилі поховають 28 студентів, яких матроси закатують, заколовши багнетами.

    Сьогодні рештки загиблих покояться на Лук’янівському цвинтарі у Києві. А на станції Крути встановлено монумент у вигляді червоної колони, який нагадує про те, що більшість загиблих були студентами університету Святого Володимира (Шевченківський університет) та споруджено символічну могилу. Тут же пізніше поставили два вагони – копії тих, на яких в 1918 році привезли студентів. «Найбільша любов – життя покласти за друзів» - це напис на хресті на Аскольдовій могилі.  

У кожного народу є свої герої. Є вони і у нас, українців.

Пам’ятай про Крути!

Чарівні казки Е.Т.А.Гофмана

         Знаменитий німецький романтик Ернст Теодор Амадей Гофман народився 24 січня 1776 року в Кенігсберзі.

Гофман мав універсальні здібності в різних сферах мистецтва. Він був автором першої німецької романтичної опери, диригентом, професійним музичним критиком, театральним декоратором, письменником, музикантом, блискучим юристом, графіком. Дивовижно не те, як різноманітні здібності могла уособлювати одна людина, а як у кожній галузі Гофман виявляв високий професіоналізм.

У німецькому романтизмі не було митця більш складного й суперечливого і, разом з тим, більш своєрідного й самобутнього, ніж Гофман. Міська бібліотека №2 підготувала  відео для перегляду:

https://youtu.be/uTTyymky1Sk

Серед усього різноманіття творчого доробку Е.Т.А.Гофмана, ми приділемо увагу казковим повістям, де герої долають зло в союзі з чарівними силами, де залишається віра в торжество добра і справедливості. Дотепність і моральний зміст цих чарівних казок є зрозумілими і  цікавими як для дорослих, так і для дітей середнього та старшого віку.

З    гадайте казки «Лускунчик і Мишачий король», «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», «Золотий горнець» та відповідайте на питання вікторин, підготовлених бібліотекарями міської бібліотеки №2.

Вікторини: 

Лускунчик і Мишачий король

https://forms.gle/AgXyVVfX8spEmULM9

Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер

https://forms.gle/qVpne9xLyH5pz7oG7

Золотий горнець

https://forms.gle/TgtrANpPfDWR1Rcc9

Їхня смерть вовік не відболить...

     Юнацький сектор міської бібліотеки для дітей та юнацтва пропонує тематичний перегляд до Дня вшанування  пам’яті  юнаків, які героїчно загинули у бою  під Крутами   29 січня 1918 року.

У бою під Крутами полягли 300 київських студентів, юнкерів і  учнів, що 1918 –го року стали на захист незалежності своєї Батьківщини.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму  і жертовності в боротьбі за    незалежну Україну. 

                                    …І пам’яті свічка горить не згаса.

                                      І 300 сердець – наша гордість – краса,

                                      Під Крутами квіти, «Реквієм» - спів…

                                      Пам’ятай, Україно, патріотів-синів!

              

Вшановуючи пам'ять юнаків-героїв, полеглих під Крутами, бібліотекарі міської бібліотеки №3 провели для учнів ЗОШ №6 патріотичну бесіду «Три сотні під Крутами».

Через Крути – у майбутнє

             29 січня 2021 року в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут

Під Крутами творилася історія молодої Української держави. Станція Крути – тільки одна із численних битв в одвічному «хрестовому поході» Росії проти України, однак відважні патріоти, які захищали Україну під Крутами – справжні Герої, завдяки яким таки постала незалежність України

– бій під Крутами став успішною оборонною операцією з переважаючими силами ворога, наступ якого зупинив на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;

– Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;

–  незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці;

– сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

Міська бібліотека №2 підготувала відео-презентацію  «Через Крути – у майбутнє». Вічна пам'ять героям. Герої не вмирають.

Відео для перегляду:

https://youtu.be/0vSH6aG_AxU

Періодична он-лайн PRO-позиція у січні:

Журнал «Смайлик»:

Не втрачайте можливості дізнатися ще більше цікавого і корисного!

У 2021 році відділ обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів міської дитячо-юнацької бібліотеки започатковує нову он-лайн рубрику, яка має назву Періодична он-лайн PRO-позиція. Впевнені, що Всі активні, непосидючі, допитливі  та грайливі приєднаються

Адже,  нині дитячі періодичні видання вирізняються хорошою поліграфічною якістю, яскравим художнім оформленням, тематичною різнобарвністю. Все це приваблює і спонукає до читання.

Знайомтесь,  «СМАЙЛИК»

https://youtu.be/I6j9VaUzyjA

Згідно з китайським зодіаком, 2021 рік – рік Бика. Китайський Новий рік розпочнеться 12 лютого і триватиме до 31 січня 2022 року.

Бик – тварина священна, яка є символом гармонії, чесності та сили волі.

До речі, цікаво «Чому у кожного року є свій покровитель?» .  Цікаву інформацію знайдете на 18-19 сторінці свіженького «Смайлика»  

А ще на сторінках січневого «Смайлика»  

знайдете добірку найнезвичайніших представників рогатих велетнів!

Також, пропонуємо намалювати собі рогатий символ року

А ще згадати улюблених літературних корівок та бичків за допомогою вікторини . Переходьте за посиланням:

Літературні символи 2021

https://learningapps.org/watch?v=pemoc13ut21

 

 

«Життя моє - молитва» (до 130-річчя від дня народження П.Г. Тичини)

(до 130-річчя від дня народження П.Г.Тичини)

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? -

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов         сирітська дитина, - 

Чим тебе заспокою я - бідна людина,

Скажи, моя люба Вкраїно,

          Вкраїно моя!

Його називали бардом національної революції й хліборобським Орфеєм.

Перші поетичні спроби вражали усіх його сучасників. Він був особливим, бо в ньому поєдналося все – він був і музикантом, і художником, і поетом. Справді,  його поезія вражає майстерністю художнього слова, мелодикою. Не дивно, що деякі вірші Тичини стали піснями.

Він знатиме 12 мов і перекладатиме з сорока – і це будуть далеко не всі його таланти.

Але… Тоталітарна сталінська система зробила з нього співця «всенародної боротьби за комунізм».

На думку українського поета Василя Стуса, "Тичина – така ж жертва сталінізації нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Зеров і Курбас. З однією різницею - їхня фізична смерть не означала смерти духовної – Тичина фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування... по той бік самого себе".

Та пропри все він зумів збутися як великий поет на початку своєї діяльності.

Десь надходила весна. — Я сказав їй: ти весна!

    Сизокрилими голубками
    У куточках на вустах
    Їй спурхнуло щось усмішками —
    Й потонуло у душі…

 

Наливалися жита. — Я сказав їй: золота!

    Гнівно брівоньки зламалися.
    Одвернулася. Пішла.
    Тільки довго оглядалася —
    Мовби кликала: іди!

 

Почали тумани йти. — Я сказав: не любиш ти!

    Стала. Глянула. Промовила.
    От і осінь вже прийшла.
    Так любить? — кажи. Ти швидше ж бо! —
    Блиснув сміх їй, мов кинджал…

 

Зажуривсь під снігом гай. — Я сказав їй: що ж… прощай!

    Враз сердечним теплим сяєвом
    Щось їй бризнуло з очей…
    Сизокрилою голубкою
    На моїх вона вустах!

Зустріч з Казкою

         Чи любите Ви казки? Казки – це добро та милосердя, скарбниця людяності та мудрості.

Нашу планету населяють багато народів. І де б  не жив народ – з ним живуть його казки.

У казках висміюють злих і жадібних людей, але прославляють сміливих, справедливих, добрих.

У цьому році німецькому казкарю Е.Т.А. Гофману  виповнюється 245 років від дня народження. Чарівники народжуються де і коли захочеться. Ернест Теодор Амадей Гофман з’явився на світ у славетному місті Кенісберзі.

І ось юнак, який з самого раннього дитинства більш за все на світі любив музику, грав на фортепіано, скрипці, органі; співав, малював – працював чиновником у судових установах.

Але доля, подарувавши йому натхнення і, давши йому до рук пера надихнула його на створення казок: «Золотий горщік», «Лускунчик та Мишачий король», «Крихітка Цахес» тощо.

Працівники міської бібліотеки №3 підготували мульт-годину «Золотий горщик казок». Бібліотекарі розповіли своїм маленьким користувачам про казки написані Гофманом. Особливу увагу дітей бібліотекарі звернули на казку «Лускунчик та Мишачий король», зачитуючи вголос уривки.

До знайомства з казками долучилися і вихованці дитячого садка «Івонька». Вони не тільки уважно слухали, але й з цікавістю переглядали книжечки, які їм були до вподоби.  

Міська бібліотека №2 підготувала  онлайн-вікторину  "Чарівні казки Гофмана".

Герої казок Е. Т. А. Гофмана долають зло в союзі з чарівними силами, де залишається віра в торжество добра і справедливості. Дотепність і моральний зміст цих чарівних казок є зрозумілими і  цікавими як для дорослих, так і для дітей середнього та старшого віку.

Згадайте казки «Лускунчик і Мишачий король», «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», «Золотий горнець» та відповідайте на питання  вікторин за посиланнями.

Лускунчик і Мишачий король

https://forms.gle/AgXyVVfX8spEmULM9

 Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер

https://forms.gle/qVpne9xLyH5pz7oG7

Золотий горнець

https://forms.gle/TgtrANpPfDWR1Rcc9

  

 

  

Героїв пам’ятаємо імена.

                                                                                                               «Безвусі, юні, вічно молоді,

Ви склали голови за рідний Київ,

Скріпивши крок державницькій ході,

Вписавши подвиг у свободи вияв».

                           Яр Славутич «Крутянці».

 

Як швидко летить час… Пройшло вже 103 роки, як Герої Крут  стали на захист свободи молодої Української Народної Республіки.

15 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про «День пам'яті Героїв Крут», який відтоді відзначається на державному рівні.

29 січня 1918 року студентський курінь Армії Української Народної Республіки під станцією Крути (нині – Чернігівська область) прийняв бій з більшовицьким військом на чолі з Миколою Муравйовим. Майже всі бійці куреня – переважно студенти та гімназисти – загинули в бою або були закатовані більшовиками після взяття в полон. «Це була найкраща українська молодь, яка загинула через бездарність керівництва своєї Держави, в яку вони вірили і за яку загинули», - писав Євген Маланюк.

Трагічні події початку 1918 року відображені у багатьох працях істориків, публіцистів, політологів, письменників та поетів, таких, як: В. Сосюра, Яр Славутич, П. Тичина та ін. Абонемент центральної міської бібліотеки на тематичній полиці презентує книги, присвячені тим трагічним рокам...

Небагато імен тих героїв зберегла нам історія. Ось імена тих, хто відстоював незалежність Української Народної Республіки: Омельченко – командир Студентського Куреня. Студенти Університету св. Володимира в Києві: Андрій та Євген Божко-Божинський, Олександр Попович, Микола Лизогуб, Володимир Шульгін, Лука Григорович-Дмитренко.

Хай ці імена назавжди залишаться у ваших душах! 

Вони хотіли жити та кохати у вільній країні.

                                                            «Лише вільний громадянин має вітчизну; раб, кріпак,

підданець деспота мають тільки батьківщину».

Анатоль Франс.

Дуже патріотично, коли сучасні письменники, не дивлячись на давність подій, звертаються до теми Крут. До таких відноситься Костянтин Тур-Коновалов – це український сценарист, режисер. Закінчив інститут культури і мистецтв у Києві (культурологія). Потім закінчив Вищі режисерські курси в Києві (режисер-постановник худ. фільмів). Працює на телебаченні, в рекламі, знімає док. фільми.

У творчому тандемі з Денисом Замрієм створив кілька успішних сценаріїв («Не намагайтесь зрозуміти жінку», «Полювання на Вервольфа», «Той, хто пройшов крізь вогонь»). Спільно була створена і кіноповість «Художник».

Вашій увазі його кінороман:

Тур-Коновалов К. Крути 1918: роман/Костянтин Тур-Коновалов. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 224 с.: кольор. вкл.

До речі, роман було екранізовано.

Костянтин Тур-Коновалов написав: «Цей роман не є ані цілковито вигаданим, ані винятково документальним. Проте читач знайде тут і карту подій, і цитати з розповідей очевидців, і навіть газетні вирізки».

Автор на сторінках цієї книги нагадав читачеві про розвиток українського національного руху ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки, дії більшовицької Росії проти молодої держави, бій під станцією Крути, повстання на заводі «Арсенал» тощо.

Також ви зможете віртуально відвідати Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут», будівництво якого розпочалося 1990 року з ініціативи громадськості.

Промайнуть образи видатних людей того періоду: Михайло Грушевський,  Симон Петлюра, Павло Скоропадський та ін.

Загалом це драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях.

Січень 1981 року видався дуже холодним. До Києва наближаються більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки молодої Української держави Олекса та Андрій Савицькі закохані в інститутку Софію, але обидва мусять стати на захист молодої держави та рідного міста. Несподівано спалахує повстання на заводі «Арсенал», і на боротьбу із заколотниками відправляють усе боєздатне військо. Тому супроти численної армії Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери, серед яких і Андрій. Без страху та сумнівів вони приймуть бій і майже всі підуть у вічність…

Вони просто хотіли жити, кохати у вільній країні.

«…Навіть сьогодні важко сказати, чим є ці події: лише історією, чи справжнім початком нашої довгої боротьби за незалежність, що триває й нині». Вирішувати вам…

Світла пам'ять загиблим! Пам’ятаймо цей подвиг!

 

Скажу своє слово ...

 У юнацькому секторі дитячо-юнацької бібліотеки  до 140-ліття з дня народження поета-класика Павла Тичини підготували книжкову виставку та бібліографічний огляд.

Зі смутком на серці

З вінком на чолі

Скажу своє слово і

Зникну з землі.

І буду блукать

Над вами

І буду століття я думати думу -

Без сміху, без суму.

                                                                П.Г.Тичина

 

27 січня 1891 року народився в с. Піски на Чернігівщині в  багатодітній родині дяка.

1901р.  навчався за казенний кошт  - в чернігівській бурсі, в духовній семінарії. Будучи музично обдарований, з першого класу співав у семінарському, а згодом у міському самодіяльному хорі.

1916 р. вступив до Київського комерційного інституту. Працював помічником хормейстера в театрі М.Садовського, володіє багатьма музичними інструментами, зокрема бандурою і кларнетом.

Знайомиться з Лесем Курбасом, Кирилом Стеценко. У літературу П.Тичину привів Михайло Коцюбинський, познайомив з Михайлом Грушевським.

1918 р. став членом редколегії газети «Рада»,вийшла перша збірка поезій «Сонячні кларнети», в якій відтворив українську версію символізму і власний поетичний стиль – кларнетизм.

Тичина - Людина-поліглот, володів 18  іноземними мовами , перекладав з 40 мов (арабською, турецькою,  вірменською, грузинською, ідиш та інші).

Поет Тичина – володар 3-х стихій культури: культури співу, культури малярства, культури слова.

1938-1967 р. упродовж 30 років був депутатом Верховної Ради УРСУ від Канівщини (захищав культпрацівників, вчителів,запровадив 1-вересня загальним днем початку навчального року).

1943-1946 р Міністер освіти України (відстояв викладання предметів у навчальних закладах українською мовою), Академік Академії наук УРСР.

Член –кореспондент Болгарської академій наук.  Гарвардський університет і Асоціація англійських вчителів висувала Павла Тичину на Нобелівську премію. Поет відмовився.

1941 р.  Лауреат Сталінської премії , 1962р. Лауреат Шевченківської премії, Герой соціалістичної Праці, Кавалер п’яти орденів Леніна.

16 вересня 1967 р. Павло Тичина - академік, лауреат державної літературної премії ім. Тараса Шевченка, Міністр освіти Голова Президії Верховної ради УРСР – помер, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Найкращі твори Павла Тичини – Збірка «Сонячні кларнети» поеми «Золотий гомін», «Скорбна мати», «Похорон друга», «Прометей», «Шабля Котовського»,  «Шевченко і Чернишевський»,«Сковорода» (поема-симфонія незакінчена).

Художня проза – оповідання: «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавилонських», книга публіцистики «Творча сила народу».

Запрошуємо читачів до читального залу юнацького сектору відкрити для себе Павла Григоровича Тичину – одного з найвизначніших поетів ХХ століття, визнаного класика новітньої української літератури.

Письменник життя та боротьби

На долю Джека Лондона випало багато дивовижного, захоплюючого та дивного. Були злети та падіння, пошуки та розчарування. Були роки відчаю, невизнання, голоду, нелюдської напруги, за які належало поплатитися. А потім були недовгі роки слави. Джек Лондон цікавий усім: підлітка захоплюють його північні, морські новели, повісті про тварин, романи «Морський вовк», «Біле ікло»; дорослого – не тільки розповіді, але й статті та нариси, романи «Мартін Іден», «Залізна п’ята» та інше. Про нелегку долю цього знаменитого письменника та його чудових розповідях ви можете дізнатись, переглянувши віртуальний відео портрет «Письменник життя та боротьби», підготовлений Обривською бібліотекою. 

Єднання заради процвітання

22 січня українці відзначають важливе національне свято – День Соборності України. Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України.

Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні років шістсот рішучий крок нашого народу до об’єднання.

Міська бібліотека №2 підготувала онлайн-презентацію «Єднання заради процвіМтання». Всіх запрошуємо до перегляду.

http://biblio2nkah.blogspot.com/

Виставка-календар

     Бібліотекарі абонементу Центральної міської бібліотеки розробили та оформили книжкову виставку-календар «Письменники-ювіляри 2021 року»

Ця виставка яскравий приклад візуального розкриття бібліотечних ресурсів. На її створення надихнули імена видатних  письменників-ювілярів України за 2021 рік: Тичина П.Г., Тютюнник Г.М., Чемерис В.Л.

Візитівкою книжкової виставки є цитата:

«Звіку і з роду нашого роду

Слово святило честь і свободу,

правнуки прадідів чули чудово,

бо шанували Слово і Мову».

                                                          О. Різниченко.

 

Виставка складається з трьох підрозділів, що мають такі назви : 

1. Тичина П.Г.

27.01. 130 р. від дня народження. 

2. Чемерис В.Л.

08.07. 85 р. від дня народження. 

3. Тютюнник Г.М.

05.12. 90 р. від дня народження.

 

Тичина Павло Григорович (1891-1967) – український поет, державний діяч.

Основні твори: «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Плуг», «Вітер з України», «Похорон друга», «Сковорода». Лауреат Республіканської премії ім.. Т.Г. Шевченка 1962 р.

Тютюнник Григір Михайлович (1931-1980) – український письменник.

Основні твори: «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном», «Зав’язь», «Син приїхав», «Дикий», «У кравчини обідають», «Холодна м’ята», «Іван Срібний», «Деревій», «Вуточка», «Нюра», «Климко», «Коріння», «Вогник далеко в степу». Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка 1989 р.

Чемерис Валентин (1936) – відомий український письменник, автор історичних і фантастичних романів, які вже стали культовими: «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Ольвія», «Генерали імперії», «Ордер на любов», «Ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном» та ін.

Пропонуємо любителям історичного роману звернути свою увагу на книгу Чемериса В.Л. «Генерали імперії».

Автор уміло поєднав  у одній книжці розповідь про долю двох історичних постатей: Петро Дорофійович Дорошенко, Карл Густав Еміль Маннергейм. Один жив у ХVII столітті і був українцем, а другий – фіном. І це не дивно, тому що український гетьман та національний герой фінів певний час служили імперії, вони обидва домоглися високих чинів у неї. Але саме головне – це у їхніх серцях бриніла любов до батьківщини. Саме заради цього Дорошенко та  Маннергейм  кинули виклик імперії і присвятили своє життя саме цьому… 

Читайте, знаходьте цікаве, пізнавайте!