Я хотів служити народові…

А жаль, а жаль, що на планеті

За весь відпущений нам вік

Ми суть говоримо лиш мертві

І не говоримо живі.

Анатолій Бахута.

13 травня в центральній міській бібліотеці, для студентів Агротехнічного коледжу, пройшов гурман-вечір «Майстер фантастичного реалізму», присвячений творчості Михайла Булгакова, якому в цьому році виповнилось 125 років від дня народження.

Зараз навряд чи знайдеться така людина, яка б не знала ім’я видатного письменника та драматурга. За своє коротке життя (прожив 49 років) він створив: романи: «Біла гвардія», «Театральний роман», «Майстер і Маргарита»; повісті: «Дияволіада», «Фатальні яйця», «Собаче серце»; п’єси: «Дні Турбіних», «Зойчина квартира», «Біг», «Багряний острів», «Кабала святош» та інші; нариси, фельєтони.

Бібліотекарі Сембратович С.Л. та Ісакова Є.Ю. розповіли багато цікавого із життя та творчості Михайла Булгакова. 

Так сталось, що світова слава до письменника прийшла лишень після його смерті, із публікацією у 1968 році його роману «Майстер і Маргарита». Під час заходу читали уривки із роману «Майстер і Маргарита», декламували поетичні твори А. Ахматової, М. Булгакова, А. Бахути. Присутні переглянули слайди по даній темі та фрагмент із російського багатосерійного фільму Володимира Бортка «Майстер і Маргарита» (2005) за однойменним романом М. Булгакова. Працівники бібліотеки провели вікторину, щоб перевірити знання молоді.

Михайло Опанасович Булгаков народився 15 травня 1891 року в родині викладача Київської духовної академії О.І. Булгакова і викладачки жіночої гімназії В.М. Булгакової (дівоче прізвище – Покровська). Місце народження – будинок священика отця Матвія Бутовського, який мешкав у Києві на Воздвиженській вулиці, 28. Хлопчикові дали ім’я на честь хранителя міста Києва архангела Михаїла. В сім’ї було семеро дітей: три хлопчика й чотири дівчинки. Жили весело, але багато працювали.

Потім Булгаков закінчить Першу Олександрівську гімназію, стане студентом медичного факультету Імператорського університету ім. Св. Володимира, де провчиться сім років. Молодий лікар працював у військових шпиталях у Кам'янці-Подільському й Чернівцях, потім, після призову, «ратник ополчення II розряду» одержав призначення до Смоленської губернії. Згодом Булгаков переводиться у В’яземську міську лікарню. Де й дізнається про революцію 1917 року. Булгакову прийшлось багато пережити. Він був свідком німецької окупації України в 1918 р., звірств, які творили на її території, кінець «білого руху». В якості військового лікаря мобілізують в армію Української Народної Республіки, а потім до Червоної Армії…

Врешті-решт Булгаков назавжди залишає заняття медициною й переїжджає до Москви (1921). Де й розпочинається його творча біографія – прозаїка і драматурга. У цьому місті у нього будуть злети та падіння.

Письменник обожнював все містичне. Він, наприклад, навіть передбачив свою смерть, коли ніякого натяку на хворобу й не було. Тому й поспішав написати великий роман – «Майстер і Маргарита». І встиг, тому що поряд з ним була його «Маргарита». Спочатку її звали Тетяна Лаппа, а потім Любов Білозерська, а далі Олена Шиловська: всі ці кохані ним жінки злились в знаменитий образ.

Роман «Майстер і Маргарита», який Михайло Булгаков створив протягом 1928-1940 р., став класикою світової літератури, витримав багатомільйонні тиражі у нас та за кордоном. Його перекладено багатьма мовами Європи, Америки, Азії, неодноразово інсценізовано і екранізовано. На його сюжеті створено музичні твори, опери і балети. Тріумфальна хода безсмертної сатиричної фантасмагорії-феєрії з геніальною вставною новелою про Христа і Пілата продовжується і тепер!

10 березня 1940 р. Булгакова не стало. Із щоденника О.С. Булгакової, серед прощальних слів Михайла Опанасовича були такі: «Я хотів служити народові…». Письменник був похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. На його могилі було встановлено камінь, названий «голгофою», який перед цим лежав на могилі М. Гоголя (улюбленого автора М.Булгакова).