Легенда Швеції

"Легенда Швеції","Андерсен нашого часу", "Перша жінка Швеції"- так тепер називають земляки Астрід Ліндгрен - всесвітньовідому дитячу письменницю, автора майже сорока книжок, перекладених півсотнею мов світу, якій 14 листопада виповнилося б 110 років.

З цієї нагоди в Таврійську бібліотеку завітали учні 5-Б класу ЗОШ №5. Коли бібліотекар Півторак І.В. запитала, чи знають діти письменницю Ліндгрен - вони мовчали, але коли запитала,чи знають вони Карлсона і Пеппі Довгапанчоху - всі одноголосно відповіли - так! Це найкращі твори письменниці - трилогія про Малого і Калсона і трилогія про дівчинку на ім*я Пеппі Довгапанчоха. Не менш цікаві інші твори,т акі як:"Міо,мій Міо","Расмус-волоцюга","Брати Лев*яче Серце", "Роня, дочка розбійника".

Як же Астрід Ліндгрен вигадала своїх героїв? Учні були здивовані, коли дізналися ,що дивне ім’я Пеппі Довгапанчоха придумала дочка письменниці Карін, коли їй було сім років і вона тяжко захворіла. Дочка попросила маму розповідати їй історії про Пеппі Довгапанчоху і Ліндгрен почала вигадувати дивовижні пригоди, які б відповідали незвичайному імені дівчинки, невсидючої, розбишакуватої й ні на кого не схожої, але водночас і схожої на багатьох своїх ровесників та й на саму письменницю в дитинстві. Пеппі - незвичайна вигадниця і мрійниця, чудовий, надійний друг, розумне і кмітливе дівча. Кожен із п’ятикласників захотів стати другом Пеппі, дізнатися про її пригоди із книжок,що є в бібліотеці,тим паче що цей твір є програмним у п’ятому класі.

Дізналися учні і про нелегкий життєвий шлях Астрід Ліндгрен і про її досягнення в літературі. Письменниця - лауреат безліч літературних премій, володар Великої Золотої медалі Шведської Академії, та найбільш дорогі їй дві Міжнародні Золоті медалі Андерсена. Адже ця нагорода вважається найпочеснішою з усіх, яку може отримати дитячий письменник. І тільки в Ліндгрен, єдиної з-поміж усіх дитячих письменників світу, таких нагород дві (1958 та 1986 рр.) 

Потім діти із задоволенням подивилися буктрейлер по книгам Астрід Ліндгрен та першу серію мультфільму "Пеппі Довгапанчоха».

Усі – ми різні, всі ми – рівні!

«Безумство є переконання, що всі люди

мають однаково думати про певні речі».

Вольтер.

16 листопада - Міжнародний день толерантності. Який запровадили у 1995 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Цього ж дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості. У Декларації йшла мова про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба.Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру…

17 листопада до Центральної міської бібліотеки завітали восьмикласники ЗОШ №4 на комільфо-вечір «Толерантність – шлях до миру та гармонії». Бібліотекарі Сембратович Світлана та Акулова В’ячеслава розповіли присутнім, що у перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння». Ця тема особливо актуальна в наш час, коли в Україні четвертий рік йде війна. І нам українцям так потрібне терпіння.

Бібліотечні працівники допомогли дітям розібратись із різними проявами кращих якостей людини. Для глибшого розуміння теми провели вікторину, продемонстрували ряд відео та презентацію. Читали вірші Єрьоміної Вікторії «Дружба», Красоткіної Надії «Спвічуття», Миронова Андрія «Толерантність» та ін. В свою чергу шкільний бібліотекар Верішко Наталія розповіла про символ толерантності – квітку толерантності. Підсумовуючи все раніше сказане, молодь змогла зробити висновок, що толерантність – це милосердя, доброта, співчуття, повага, дружба, терпіння.

Наостанок побажали учням завжди залишались толерантними людьми, в які б життєві колізії вони не потрапляли:

16 листопада бібліотекарі міської бібліотеки для дітей вирушили з бібліовізитом до ЗОШ № 4, щоб разом із учнями 5-Б класу  здійснити подорож на планету Толерантність. Говорили про Добро,  яке є основою квітки на ім’я Толерантність, разом пройшли тестування «Чи терпимі ви?», слухали казку-притчу про батька, який навчив свого сина бути терпимим до людей, щоб не завдавати їм болю. Діти визначали поняття «толерантність» мовою різних країн світу, слідом за бібліотекарем закінчували фразу «Толерантна людина це…», слухали вірші про добро  та наприкінці зустрічі  спробували подарувати один одному посмішку та зробити символічний крок назустріч.

17 листопада до міської бібліотеки №2 на бесіду-диспут «Поштова скринька довіри» прийшли учні 9 «А» класу ЗОШ №10.

Учні послухали притчі, легенди  та вислови про толерантність. Взяли участь у асоціативних вправах. У формі бесіди-диспуту прийшли до висновку – щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Нехай кожен із нас, наше місто, наша Україна завжди будуть планетою Толерантність для усіх жителів великої планети Земля.

Мандрівка книжковим містом

До міської  бібліотеки для дітей завітали гості, яких давно чекали – учні 2-А та 2-Б класів ЗОШ№ 3.

Як приємно пройтись вулицями рідного міста з своїми однокласниками! А особливо, коли вас запросили у гості. І не просто у гості, а до великої  дитячої бібліотеки на екскурсію! Це цікаво. Другокласники це вже не первачки. Вони старші на цілий учбовий рік – тому вже гарно читають, вміють слухати, і запам’ятовувати.  

Школярі разом з бібліотекарем Ярцевою О.Л. здійснили мандрівку в історію книги, пригадали книжки із своїми улюбленими казковими героями, познайомились з загадковим залом «Абонемент», паном Формуляром і тітонькою Веселою книжкою. Вона запитала  у дітей: «Якими руками потрібно брати книжку?» На що отримала 61 вірну відповідь: «Чистими!».

Потім діти відвідали читальний зал для учнів 5-9 класів. Де бібліотекар Гайдай С.В провела з ними вікторину, познайомила з періодичними виданнями, книжковими виставками і розповіла скільки всього цікавого можна робити, будучи читачем старшого відділу.

 Мандрівка бібліотекою завершилась у читальному залі для дошкільників і учнів 1-4 кл. Тут школярів познайомили з журналами: «Смайлик», «Куля», «Дзвіночок», «Малюк Котя» і газетою «Колосочок». Маленькі читачі отримали інформацію про нові книжки які надійшли в останній час до бібліотеки, прослухали книжку Лоренца Паулі і Катрін Шерер «Лисичка йде до бібліотеки» і посміялись з веселих і дотепних віршиків Сашка Дерманського «Бигимоти не медмеді».

А потім читайликів чекало велике нагородження! Класні керівники в подарунок класу отримали від шкільної бібліотеки дипломи і конструктор «Лего», а кращі читачі шкільної бібліотеки отримали грамоти за читання від шкільного бібліотекаря. Це учні 2 –А класу: Калашнікова Аліна, Мешаков Даніїл, Чупров Даніїл та їх однолітки з 2-Б класу: Залеський Ростислав, Кисловська Поліна, Кулік Софія, Худченко Мар’яна .Кожен учень отримав «Пам’ятку для читача». Тож веселий настрій  і море емоцій було забезпечено кожному.

Бібліотекарі міської бібліотеки для дітей щиро вдячні класоводам 2-А та 2-Б класу за організацію заходу. І чекають своїх нових читачів!!!

Літературна мандрівка

Жив собі роззява  —
Ліві двері справа.
Зранку він хутенько встав,
Піджака вдягати став:
Шусть руками в рукави  —
З'ясувалось, то штани.
Отакий роззява  —
Ліві двері справа...

Хто з вас не сміявся з веселої історії невдахи-роззяви, яку розповів російський письменник і перекладач Самуїл Якович Маршак?! Йому довелося жити в надзвичайно бурхливий і складний час, пережити кілька революцій і дві світові війни, однак ні на хвилину він не втрачав внутрішнього оптимізму і працелюбності. Своє життя Самуїл Якович міцними вузами зв'язав з дитячими серцями і завжди творив для них. Познайомитись з віршами, загадками і дитячими пісеньками Самуїла Яковича Маршака до молодшого відділу міської бібліотеки для дітей завітали учні 1-А класу гімназії. А допомогла дітям в цьому  електронна презентація створена бібліотекарем Ярцевою О.Л.

Дуже багато творів  письменника було екранізовано в мультфільмах, і навіть кінострічках. Діти переглянули  мультфільм: «Де обідав горобець?».

Новини з бібліо-торбини: БІБЛІОТЕКИ СВІТУ

14 листопада у читальному залі центральної бібліотеки відбулася зустріч членів клубу «У колі друзів» в інтелектуальному кафе. Тема зустрічі: «Новини з бібліо-торбини – Бібліотеки світу».

Бібліотекар Ісакова Є.Ю. зацікавила гостей інформацією та відеороликами. Розповіла, що бібліотека – це не просто споруда, це місце із особливою атмосферою та архітектурою. З давніх-давен не просто так у одній будівлі збирали книги, таким чином намагались зібрати всю світову мудрість в одному місці. Не дивлячись на шалену популярність Інтернету, бібліотеки не зникають, адже вони мають особливе значення і ніколи не зможуть бути заміненими чимось іншим.

 Бібліотекар назвала 10 найбільших бібліотек світу (за розмірами приміщень). Запрошені були здивовані тим, що у цю десятку увійшли дві бібліотеки України, наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів) та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, (Київ).

Крім того Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка – найстаріша бібліотека України. Вона заснована в 1608 році в якості бібліотеки львівського Єзуїтського колегіуму. Її фонд налічує 3 мільйони видань.

 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського налічує у своєму фонді близько 15,5 млн. книг. Бібліотека розмістилася на 27 поверхах.

До уваги учасників заходу були представлені 2 відеоролики: «ТОП-10 найгарніших бібліотек світу» та «ТОП-10 сучасних бібліотек світу». Після їх перегляду всі гості виявили бажання відвідати дивовижні бібліотеки.