Бабин Яр – рана, яка болить і досі.

Над Бабьим Яром памятников нет.

Крутой обрыв, как грубое надгробье.

Мне страшно. Мне сегодня столько лет,

как самому еврейскому народу…

Є. Євтушенко.

Наближається 29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру. На знак вшанування пам'яті загиблих у Бабиному Яру до центральної міської бібліотеки запросили учнів ЗОШ №4 на історичну панораму «Бабин Яр – символ голокосту в Україні».

Від бібліотечних працівників Сембратович С. та Акулової В. молодь дізналась, що Бабин Яр – одне з найвідоміших пам’ятних місць, пов’язаних із людською трагедією. 

Місце нацистського геноциду у роки Другої світової війни. Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами: євреїв, циган, військовополонених, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Загалом у Бабиному Яру загинуло приблизно від 100 до 200 тисяч людей.

Визнаним літописцем трагічних подій в Бабиному Яру являється Анатолій Васильович Кузнєцов. Доказом його діяльності є написана ним книжка «Бабин Яр».

Автор книги – Кузнєцов Анатолій Васильович, народився 18 серпня 1929 року у Києві, на Куренівці, поряд з великим яром. Хлопчиком Кузнєцову довелося пережити нацистську окупацію в Києві, і він став свідком того, що відбувалося в Бабиному Яру.

У чотирнадцятирічному віці почав записувати до товстого саморобного зошита все, що бачив і чув про Бабин Яр. Хлопчик виріс, став письменником і книгу написав.

Упродовж заходу демонструвались відео матеріали та слайди, що дало змогу присутнім в повній мірі відчути увесь той жах, який відбувався  в яру. А ужахнутись було із чого…  Ще до світання вся шолом-алейхівська біднота вийшла на вулиці – жінки, діти, старі та хворі. Вони всі думали, що їх посадять у потяги та кудись вивезуть.

Їх гнали до Бабиного Яру, яке пролягає між Куренівкою та Лук’янівкою. Перевіривши паспорти, відібравши речі, людей розстрілювали та скидали у яму. Першого дня було розстріляно понад 30 тисяч євреїв.

В наш час у Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам’ятників. Пам'ять про цю трагедію увінчано симфонією Дмитра Клебанова (1945). У 2003 році режисер Н. Засєєв-Руденко зняв телефільм «Бабин Яр», а у 2005 році було вже знято художній фільм з такою ж назвою. 2006 року світ побачив документальний фільм «Бабин Яр», продюсером якого став Стівен Спілберг. Від часу проголошення державної незалежності України (1991), щороку в останні дні вересня вшановується пам'ять розстріляних у Бабиному Яру.

Ми не маємо права забути цей крик. Це не історія, це сьогодення. Які нові Яри, Війни, Хіросіми, Майдани чекають на нас? Людство повинно зрозуміти, що найдорожче на світі – життя людини і її свобода.

Наприкінці заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих у Бабиному Яру.