Туберкульоз: минуле та сучасність.

                     «Здоров’я – не все, але все без здоров’я – ніщо». 

Сократ. 

24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається Всесвітній день боротьби з захворюваністю на туберкульоз. У цей же день щорічно відзначається Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз згідно Указу Президента України № 290/2002 від 22 березня 2002 року.

21 березня до Центральної міської бібліотеки на слайд-роздум «Проблема, яка на часі» завітали семикласники ЗОШ №4. 

Мета заходу: поширення знань про туберкульоз та упередження захворюваності на цей недуг серед молоді Нової Каховки. 

Від бібліотекарів Сембратович Світлани та Акулової В’ячеслави присутні дізнались, що туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактеріями туберкульозу (МБТ).

В 1993 році ВООЗ оголосила туберкульоз глобальною проблемою. Щороку хвороба забирає життя в майже півмільйона людей, абсолютна більшість з них – жителі країн, що розвиваються. 

В Україні ситуація, пов’язана з поширенням туберкульозу, почала погіршуватись з 1990 року ХХ сторіччя. У 1995 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала туберкульоз в Україні епідемією. Захворюваність у 2016 році – і нові випадки, і рецидиви – становила 67,6 на 100 тисяч населення. Щороку в Україні помирає від туберкульозу 10-11 тисяч хворих, що становить більше 30 людей щодня. 

Упродовж заходу молодь дізналась про: симптоми недуги, яким шляхом передається інфекція, профілактику туберкульозу, які люди мають найбільший ризик захворюваності, скільки коштує лікування (в Україні лікування безкоштовне), основні методи діагностування та ін. 

Бібліотечні працівники свою розповідь збагатили показом відео «Туберкульоз і сучасність» та слайд-презентацією на дану тему.

 Збудник  хвороби   був  відкритий  у  1882  році  німецьким  вченим  Робертом  Кохом,  тому  він  ще  також  називається  «паличкою  Коха». В свою чергу – це найдавніша хвороба людства. Ознаки якої були знайдені в людських рештках епохи неоліту, вік яких становить близько 9 тис. років. Раніше найдавнішими знахідками вважались туберкульозні ураження єгипетських мумій, вік яких - 3 тис. років.

У Середні віки Париж, Рим та Венецію спустошували епідемії туберкульозу. У 19 та на початку 20 сторіччя закріпилось уявлення про туберкульоз, як про хворобу, що супроводжує бідність, вважалось також, що це романтична хвороба художників, поетів, музикантів. Від неї померли видатні люди: Леся Українка, Ф. Шопен, А. Модильяні, Ф. Кафка, А.П. Чехов та ін. Захворювання стало справжньою діючою особою у творчості багатьох письменників. Від туберкульозу страждали герої роману М.Ю. Лермонтова «Герой нашого часу», І.С. Тургенєва («Напередодні»), Бальзака («Шагренева шкіра»), Віктора Гюго («Знедолені»), Дюма-сина («Дама з камеліями»), Ф.М. Достоєвського («Ідіот», «Злочин і кара»), Т. Манна («Зачарована гора»), Ремарка Е.М. («Три товариші», Життя у позику», «Ніч в Лісабоні») та ін.

До середини ХХ ст. туберкульоз вважався смертельною хворобою. Справжнім проривом в створенні ліків від цієї недуги став винахід антибіотика стрептоміцину (1943), який винайшов лауреат Нобелівської премії, наш з вами співвітчизник, Зельман Ваксман.

Пам’ятайте! Туберкульоз значно легше попередити, ніж лікувати! Вчасне виявлення захворювання та кваліфіковане лікування забезпечить подолання хвороби. «Головним  скарбом  життя  є  не  землі,  що  ти  їх  завоював,  не  багатства,  що  їх маєш  у  скринях...  Головним  скарбом  життя  є  здоров’я,  і,  щоб  його  зберегти, потрібно багато що знати», - так говорив  Авіцена.