Колесо історії

З нагоди 305-річчя від дня заснування Олешківської Січі 28 листопада студенти гуртожитку Новокаховського агротехнічного коледжу разом з бібліотекарями центральної бібліотеки під супровід відео-презентації помандрували на колесі історії під назвою «Олешки – осередок козацтва запорозького» у світ величезних барханів зі своєю дивовижною історією.

Незважаючи на всі складнощі, існування Олешківської Січі залишило свій слід як в історії України, так і, зокрема, в історії нашого краю.

Захід залишив по собі незабутнє враження у студентів та, безперечно, викликав потяг до патріотизму та  вивчення минулого українського козацтва.

Якісь три – чотири сотні років тому, де неозорими степами  мчали на зустріч вітру сайгаки, тури випасалися соковитими травами і у Дніпрі було безліч риби, всюди панувала природа, а не людина. Хіба лише сполоханий татарин чимдуж пришпорить коня у напряму Криму ,чи  загін козаків майне у долині. Вітер змів усе: і ганьбу, і славу Олешківської Січі, практично останнього прихистку запорожців, які тинялись поміж могутніми Росією та Туреччиною, розколоті та пошматовані внутрішніми міжусобицями, але сповнені мрій відродити славу України.

На жаль існування Олешківської Січі показало несприятливе, навіть вороже ставлення до запорожців як з боку уряду Російської імперії, так і з боку кримсько-турецького уряду. Це закономірно, адже за умов великоімперських змагань двох держав запорозьке козацтво з його прагненням волі та незалежності не могло не стояти на заваді. І тому політика як Росії так і Туреччини передусім спрямовувалась на послаблення запорозької козацької держави та підпорядкуванні її своєму впливу.