понеділок, 28 листопада 2016 р.

Збудуймо пам’яті невигасний собор!

Відкрийтесь, небеса!
Зійдіть на землю.
Всі українські села, присілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний собор!

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932 - 1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Йшли в могилу найкращі, несли найкоштовніше, що є в нації – гени розуму, здоров’я, гени досконалості фізичної й духовної, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічно живий ланцюжок поколінь: українському народові, якого ніколи не щадила доля, було завдано смертельного удару. Це була безкровна війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.
Для вшанування пам’яті українського народу, який загинув мученицькою смертю від голоду 25 листопада Рядних І.Л.,бібліотекар міської бібліотеки №2,  провела для учнів 9-А класу СЗОШ №8 вечір-спомин «Трагічна сторінка життя». Діти слухали у запису спогади очевидців трагедії, читали вірші. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв Голодомору.

Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

Немає коментарів:

Дописати коментар