Тиждень молодіжної книги. День п'ятий.

     Завершився Тиждень молодіжної книги, що тривав у цьому році з 19 - по 23 квітня.

«Щоб добре відпочити, над цим треба добре попрацювати.»

Кащеєв Е.

23 квітня центральна міська бібліотека запросила на онлайн бесіду «Навчаємось, відпочиваючи!» студентів Новокаховського приладобудівного фахового коледжу. Захід відбувся онлайн на платформі ZOOM.

Темою діалогу між бібліотекарем Ісаковоє Є.Ю та студентами була проблема, як правильно відпочивати та чи можливо навчатися, відпочиваючи.

Бібліотекар продемонструвала студентам книги від Українського інституту книги, а  саме: Серія «Наука в коміксах» авторів Ларрі Гоннік та Крейг Кріддл «Хімія», «Фізика», «Алгебар», а також Джошуа Фоєр «Прогулянка місяцем з Ейнштейном», Чед Озер «Сніданок з Ейнштейном», Улаф Шеве «Супер студент».

Студенти з зацікавленням слухали, задавали питання та спілкувалися з бібліотекарем. Найбільше юнацтву сподобалась серія книг «Наука в коміксах». Адже дійсно з такими книгами можна навчатися, відпочиваючи!

Якщо ви володієте знаннями, дайте іншим запалити від них свої світильники. Т. Фуллер.

У Козацькій бібліотеці була організована книжкова виставка для молоді «Кидай мишку, гайда читати книжку!» 

23 квітня у Веселівській бібліотеці пройшла година памя’ті «Гірчить Чорнобиль крізь роки» до 35-тих роковині Чорнобильської катастрофи.  

Під час заходу ведучі нагадали присутнім про трагічні події, про тих  хто мужньо став у двобій з вогнем, розкрили наслідки трагедії.

Присутні ознайомилися з представленими на книжковій виставці виданнями присвяченими Чорнобильській катастрофі.

Наприкінці вшанувати пам’ять трагічно загиблих під час ліквідації наслідків аварії та жертв чорнобильської катастрофи.

 

«Пропусти Чорнобиль крізь серце»

 «Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно  вишні  чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв».

(Марія Яновська «Чорнобильська Трагедія»)

 

Минуло 35 років з дня Чорнобильської трагедії. Трагедії, яка змінила погляди людства на переможне крокування планетою мирного атома, та зробила Україну відомою у всьому світі.
        Одна з найстрашніших трагедій за всю історію людської цивілізації сталася в Україні 26 квітня 1986 року в суботу. На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 01:23:27 стався вибух, який повністю зруйнував реактор.

Майже одразу після того як сталася аварія, на місце прибули пожежники. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. У середині четвертого блоку його вдалося загасити лише до 10 травня 1986 року, коли більша частина графіту згоріла.

У перші дні основні зусилля були спрямовані на зниження радіоактивних викидів із зруйнованого реактора і запобігання ще більш серйозним наслідкам.

Уже в першій половині дня 26 квітня була сформована урядова комісія з розслідування причин аварії. Окрім з’ясування причин вибуху, комісія мала визначити масштаб катастрофи, виробити та реалізувати заходи щодо локалізації її наслідків, щодо охорони здоров’я і надання всебічної допомоги населенню. Висновки, оцінки вчених та фахівців свідчили про надзвичайний характер аварії та серйозні медичні й екологічні наслідки.

Але 26 квітня населення не попередили про небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання. Перше повідомлення про аварію на ЧАЕС з’явилося в радянських ЗМІ 27 квітня, через 36 годин після вибуху на четвертому реакторі.
У той час , коли багато іноземних засобів інформації говорили про загрозу для життя людей, а на екранах телевізорів демонструвалася карта повітряних потоків в Центральні і Східній Європі, в Києві і інших містах України та Білорусі проводилися святкові демонстрації і гуляння, присвячені Першотравню.

 Інформація про радіацію прийшла не з Радянського Союзу, як мало бути, а з Швеції.

Особи, відповідальні за приховування інформації, пояснювали згодом своє рішення необхідністю запобігти паніці серед населення.

Після оцінки масштабів радіоактивного забруднення стало зрозуміло, що буде потрібно евакуювати місто Прип’ять. Евакуація була запланована на 26 квітня, але вона була затримана за рішенням уряду СРСР та Центрального комітету Комуністичної партії і почалася лише 27 квітня 1986 року о  14-00. Це було явною помилкою, оскільки в цей день вітер дув у напрямі Прип’яті, яка знаходилася за 4 кілометри від ЧАЕС.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але і тогочасні Югославію, Болгарію, Грецію, Румунію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Бельгію, Польщу, Німеччину , Італію ,Францію, Велику Британію та багато інших країн.

Забрудненню піддалося понад 200 000 км² території, приблизно 70% - це території Білорусі, Росії і України.

Лише 2-го травня радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30- и кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції - на 6-й день після аварії.

До 6 травня евакуювали понад 115 тисяч людей із 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Від радіації ця територія постраждала найбільше. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження.

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню.

У 134 співробітників ЧАЕС і членів рятувальних команд, які перебували на станції під час вибуху, розвинулася променева хвороба, 28 з них померли потягом наступних декількох місяців.

У всіх ощадкасах країни був відкритий «Рахунок 904» для пожертвувань громадян, на який за півроку надійшло 520 млн. рублів.

З точки зору впливу на населення, в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (8 днів) і телур. В наступні десятиліття найбільшу небезпеку становили ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їхня кількість не становить загрози.

Більш ніж через три десятки років після аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС інтерес до Чорнобиля не згасає.

Як усе відбувалося насправді, з яким героїзмом, самопожертвою працювали ліквідатори, щоб якомога швидше локалізувати масштаби нещастя. Яке місце цієї катастрофи поряд з іншими катастрофами?

Тридцять п’ять років минуло відтоді, а пам’ять зберігає все до найменших подробиць….

Інформ-реліз: "Як читаються новенькі книжки?"

       22 квітня, в черговий раз, активні читайлики міської бібліотеки для дітей та юнацтва  довели , що вже досить вправні у пошуках найкращих книжок.

   З легкістю можуть за обкладинкою відрізнити улюблений комікс від захопливого  детективу, фантастичну історію від веселої казочки. А все тому, що гарно поінформовані про книжкові новинки від #Український_інститут_книги, які вже другий місяць задовольняють читацький попит найвибагливіших користувачів бібліотеки – дошкільнят та молодших школярів.

Адже їм потрібно, щоб у книжці співпадали, як мінімум три речі: цікавий текст, захопливі малюнки, особливі  обкладинки!

Тож, дорогі друзі, якщо на вулицях міста зустрінете усміхнених дітлахів з книжками, «одягненими» у червоні наліпки, знайте, щасливі читачі «виробляються» у міській бібліотеці для дітей та юнацтва.

Приходьте за щастям!

 

Віртуальна екскурсія «Книгу читай, розуму набирай»

   22 квітня, папередодні  Міжнародного дня книги в Дніпрянській загальноосвітній школі учні 3-А та 3-Б класів разом з бібліотекарями Кузнєцовою О.Г (селищний бібліотекар) та Горевою Д.В (шкільний бібліотекар) мандрували часом, знайомлячись з виникненням книги та розвитком книгодрукування у світі.

Бібліотекарі ознайомили дітей з історією появи книги, з її книги і сучасною технологією виготовлення.

Пригадали правила користування книгами та переглянули відео про пам`ятники книгам, які існують у світі. Ознайомили учнів з фаховими книжками, якими користуються люди різних професій для вдосконалення своєї майстерності, представленими на тематичній полиці «Спеціалізована література».

Наприкінці екскурсії був проведений брейн-ринг «Знавці історії книги», на запитання якого третьокласники відповідали дуже охоче.

Захід  дітям сподобався, викликав масу позитивних емоцій і дав можливість поринути у чарівну історію скарбниці людської мудрості.

Тиждень молодіжної книг триває. День четвертий.

     22 квітня провідний бібліотекар Тополівської бібліотеки Чорна Наталія Дмитрівна та читаюча молодь села Тополівка довели, що читання - це як подорож, тільки не потрібно ні валізи, ні великих коштів, обираєш книгу і вирушаєш у мандри... У парковій зоні села із захопленням для молоді відбувся флешмоб під гаслом «Відпочинь з нами, Читай!»