Вишиванка - код нації

     Вишиванка  - символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист від злого ока і слова. В її узорах закодована сама вічність.  Це вона – українська вишита сорочка з льону. Скільки збережено в ній сили та історії! Вона не лише елемент гардеробу, а справжня перлина української культури. Навіть саме слово  - вишиванка - звучить тепло, затишно, турботливо.

      Щороку в Україні, у третій четвер травня відзначають День вишиванки.    У 2023 році він припадає на 18 травня.

     Ідею святкування Дня вишиванки ще в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Надихнув її на таку ідею інший студент, який часто носив на заняття сорочку. Ідея Лесі полягала в тому, щоб у певний день прийти у вишиванках усією групою. Вже за декілька років флешмоб перейшов спочатку на увесь університет, а пізніше на усе місто та країну.

Леся Воронюк

           

         Леся Олександрівна Воронюк — українська письменниця, сценаристка,
продюсерка, режисерка, журналістка та громадська діячка.

     Це свято не є вихідним, проте ви можете відзначити його, одягнувши вишиванку на роботу чи навчання. Ще краще буде поділитися фото у соцмережах, і закликати інших підтримати такий флешмоб.

     Цікаві факти про українську вишиванку

Національний одяг України насправді може бути також дуже цікавим! Ось деякі факти про вишиванку, яких ви могли не знати:

• v Вишиванка є набагато старшою, аніж може здатися. Найдавніші знайдені сорочки з вишивкою було датовано 6 століттям нашої ери
• v Раніше чорні сорочки могли носити лише чоловіки. Сьогодні ж найпопулярнішими є білі варіанти, проте кольорові вишиванки полюбилися багатьом модникам країни.

•  У більшості випадків вишивання сорочки займає декілька тижнів чи місяців. Проте деякі вишиванки можуть виготовлятися протягом трьох чи більше років!
•  Про те, що по всій країні візерунки відрізняються, відомо багатьом. Та чи знали ви, що їх видів насправді більше сотні. Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої. 

                                       

         Читай 👉  Вишиванки по областям України 

• Як розпочалася мода на вишиванки.

Вишиванка спочатку не була повсякденним одягом. У давні часи вишитий орнамент захищав від злих духів та мав символічне значення. першим, хто зробив носіння такої сорочки звичайним, був Іван ФранкУ 19-му столітті письменник Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: «Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток».

Іван Франко

        Читати👉  Вишиванка в родині Франків

     Наприкінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки. 

Обкладинка і сторінки Альбому «Український орнамент» О. П. Косач (Олени Пчілки). Перше видання (1876 р.).

«Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач». Репринтне видання (2018 р.). Обкладинка

         Читати 👉  Альбом Олени Пчілки "Український орнамент"

    Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми — Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним із головних трендів сезону.

Модель на подіумі представляє вбрання з колекції Gucci 
 Фото: Getty Images

      Зірки шоу-бізнесу теж у захваті від українських вишиванок. У період проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в Україні Мадонна купила собі українську вишиванку. Також полюбляють носити вишиванки Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок, Демі Мур.

Сандра Буллок

    Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг і на інші великі свята — День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень чи Різдво.

 

Вишиванка

Узор вручну, широка планка,

Легенький запах ковели.

Моя сорочка вишиванка ,

Вся ніби сплетена з трави.

Дніпра потоки, степ , простори,

По лівій, правій стороні.

Червоно – чорні всі узори,

Мережив ряд на полотні.

Леся Вознюк

Сорочка-оберіг

Вишивала мама синіми ниткам, –

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку, –

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, –

зашуміло листя на вербі й калині.

Золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов серденька.

Дрібно гаптувала росяні мережки,

щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

Мамину турботу збереже сорочка,

захистять від лиха хрестиків рядочки.

Леся Вознюк

 

Літературна подорож Європою

    День Європи — свято, що відзначається 9 травня в  Європейському Союзі та інших країнах  на відзначення миру та єдності на європейському континенті.

 

  В Україні відзначався День Європи відповідно до Указу Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року  з  2003 року до цього часу в третю суботу травня.

  Як зазначала Європейська правда, на початку 2023 року представники ЄС звернулися до Офісу Президента України із запитанням про те, коли планується святкування Дня Європи в Україні. Офіс Президента України відповів, що жодних змін у 2023 році не відбудеться й Україна відзначатиме День Європи 21 травня, окремо від решти держав Європи.

     8 травня 2023 року Указом Президента України «Про День Європи» встановлено відзначати День Європи спільно з державами Європейського Союзу — 9 травня. У своєму зверненні з нагоди Дня пам’яті та примирення травня 2023 року президент України Володимир Зеленський зазначив: «Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку із завтрашнього дня, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність — єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися за всіма напрямками: на полі бою зброєю, на дипломатичній передовій — рішучістю, проти ракетного терору та зимового блекауту, в економіці та на юридичному фронті. Це буде День Європи — нашої союзниці. Яка ніколи не називає Україну „вигаданим“ чи „штучним“ утворенням. І яка дає нам свою зброю, щоб ми могли захистити себе та її - нашу Європу.» — Володимир Зеленський

     Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

       Європа подарувала світові велику кількість відомих літераторів. Міська бібліотека №2  пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Літературна подорож Європою», яку підготувала  Гуменна Вікторія, завідуюча бібліотекою. Виставка познайомить  вас  з сучасними європейськими  авторами та їх творами. Смакуйте літературні твори вишуканої Франції,  прагматичної Німеччини, пристрасної Італії, яскравої Польщі, романтичної Англії та мальовничої України.

Переглянути віртуальну книжкову виставку можна за тут👇

                                             Літературна подорож Європою

 

"Пам’ятати заради майбутнього"

     Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

  Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. 

    Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ. 

   Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Для України війна обернулась національною трагедією, що поглинула понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних людських життів, перетворила на згарища й руїни міста і села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.

  У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

    Центральна бібліотека пропонує вам ознайомитись із виданнями про Другу світову війну в яких автори не виконують ідеологічне замовлення, насамперед прагнучи наукової об’єктивності, неупередженості позиції та зваженості оцінок. Це дозволяє кожному з нас самому робити висновки. Адже «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М. Рильський). Отож перегорнімо  сторінки  книг, що спростовують  чимало  міфів.

Бажаючим переглянути презентацію натисніть на посилання:

"Пам'ятати заради майбутнього" (2020 рік)

 

 

Жінки, які змінили літературу…

 

     Жінки-письменниці, які своїм талантом та наполегливою працею довели, що жінки  нічим не поступаються  чоловікам-письменникам. І таким чином зайняли своє місце у світі письменництва, де жінкам доволі довгий час не було місця.

Джейн Остін (1775-1817)

     Джейн Остін називають «першою леді» англійської літератури. Вона народилася в сім’ї священика Джорджа Остіна, людини освіченої і розумної, який сам навчав своїх дітей і заохочував інтелектуальні розваги в сім’ї: аматорські вистави, спільне читання романів, музичні концерти тощо. Джейн ще у юному віці почала писати іронічні пародії на модні тоді літературні твори про світські раути та неправдоподібні романтичні стосунки. Влучно та дотепно юна Остін висміювала недалекість та використання штампів у тодішніх авторів, а також їхні застарілі погляди на суспільство. М’який гумор та іронія, привиті з дитинства, прослідковуються і в пізніших «дорослих» романах, що стали світовою класикою, таких, наприклад, як «Розум і почуття» (Sense and Sensibility), «Гордість і упередження» (Pride and Prejudice), «Емма» (Emma)  та інші. Головні героїні її історій відрізняються винятковою незалежністю за мірками на той час і часто передають почуття і думки самої Остін, яка померла незаміжньою, що було рідкістю леді її становища.
      Джейн Остін – одна з перших письменниць, що друкувалась під власним ім’ям і мала популярність у сучасників, а кількість екранізацій її творів та біографії чи не найвища серед авторів.

                             

 
 
Мері Шеллі (1797 - 1851)

     Мері Шеллі не судилося жити звичайним, «правильним»

 життям дівчини того часу. Вона – дочка відомої феміністки та письменниці Мері Уолстонкрафт та ліберального філософа, журналіста-анархіста та атеїста Вільяма Годвіна. Закохалася вона у відповідного чоловіка – поета-вільнодумця Персі Шеллі та у 16 років втекла з ним до Франції, хоча Шеллі був на той момент одружений.
      У літературі Мері Шеллі стала по суті засновницею жанру наукової фантастики. Вийшло це майже випадково: якось із чоловіком та Байроном вони обговорювали експерименти Еразма Дарвіна, дідуся творця теорії еволюції. Вважалося, що він проводив експерименти, впливаючи електричним струмом на мертвий організм. Це викликало скорочення м'язів та видимість пожвавлення.
Байрон запропонував кожному з розмовляючих написати фантастичну розповідь на цю тему. У Мері Шеллі вийшов цілий роман "Франкенштейн або сучасний Прометей", сюжет, який став класичним і багаторазово обігравався в літературі, театрі та кінематографі, а також породив важливу та актуальну тему відповідальності творця за своє створення.

Жорж Санд (1804 - 1876)

   

 Вона ж Аврора Дюпен, праправнучка короля Августа Сильного, яка носила чоловічий костюм, курила сигари, відкрито змінювала коханців, займалася політикою і називала себе «комуністкою» — ця жінка значно випереджала свій час. Аврора з дитинства здобула чудову освіту, але також рано почала виявляти красномовство та вільнодумство. Після спроби матері видати її заміж за нелюбиму людину, дівчина збунтувалася настільки, що її відправили на виховання до монастиря.
    У 17 років Аврора вийшла заміж за Казимира Дюдевана. Від нього вона народила двох дітей. У 27 років Аврора пішла від чоловіка, поїхала до Парижа і з головою поринула у літературне життя. Починала вона як журналістка, написала два романи у співавторстві з тодішнім коханцем Жюлем Санд, а третій роман створила сама, взявши чоловічий псевдонім Жорж Санд. За всю свою письменницьку діяльність Жорж Санд опублікувала близько 30 романів, п’єс і книг для дітей. Вона змогла здобути популярність за життя, хоча багато хто знав, що під псевдонімом ховається жінка. Письменниця сама утримувала сім’ю літературною працею, ставши першою професійною письменницею.

                        

                            

Шарлотта Бронте (1816 - 1855)

     

Англійська письменниця, старша зі знаменитої літературної сімейки сестричок Бронте, перша усвідомила свій літературний дар і покликання, почавши з написання поезій, а потім перейшовши на прозу.
    Писати вона почала під псевдонімом Каррер Белл, Аби в оцінці її творчості не було ні лестощів по відношенню до жінки, ні упередження. Саме під цим ім'ям вона опублікувала свій перший роман  «Джейн Ейр» , який став одним із найвідоміших літературних творів в Англії.
     Її героїня Джейн Ейр, будучи багато в чому схожою на свою творицю і будучи дуже сильною особистістю, надихнула багатьох феміністок і стала взірцем для наслідування.
 
Леся Українка (1871-1913)

 

Леся Українка — видатна українська письменниця, поетеса, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона написала у дев’ять років, останній – у 40. Всього Леся Українка написала біля 270 віршів, а ще поеми і віршовані драматичні твори.
Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі, захоплюючись разючими картинами життя «цього великого, самобутнього, гостинного і разом з тим сміливого, відважного народу, нескореного тими бідами, які довелося пережити українцям за свою довгу і славну історію».
    Лесю Українку знають у всьому світі. Її твори перекладені багатьма мовами. І, навіть, досі не втратили своєї актуальності збірки її віршів «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», збірники поем «Давня казка», «Одно слово», збірники драм «Бояриня», «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня» та інші.

 Агата Крісті (1890 —1976)

 Агата Крісті – одна з найбільш відомих авторів детективного жанру.
     Відомий детектив-бельгієць Еркюль Пуаро був «народжений» вже в першому романі письменниці – «Таємнича пригода в Стайлзі», а через 7 років після нього побачила світ чарівна, але занадто розумна міс Марпл. За словами Агати Крісті, міс Марпл вона писала з власної бабусі, котра «була беззлобною людиною, проте завжди очікувала від оточуючих найгіршого, і ці очікування регулярно справджувались». Також письменниця говорила, що всі складні хитросплетіння детективних сюжетів народжувались та пророблялись у неї в голові під час плетіння, в колі друзів або сім’ї. До початку написання роман був готовий від початку і до кінця.
     Крісті опублікувала більш ніж 60 детективних романів, 6 психологічних романів (під псевдонімом Мері Вестмакотт) и 19 збірок оповідань. 16 її п’єс поставлені в Лондоні . Книги Агати Крісті видавались накладом понад 4 мільярди примірників  і перекладені на більш ніж 100 мов світу . Також їй належить рекорд  по максимальній кількості театральних постановок.
П’єса Агати Крісті «Мишоловка» вперше була поставлена у 1952 році і досі невпинно демонструється. За свої досягнення у літературі нагороджена дворянським титулом – «дама».
 
Маргарет Мітчелл (1900 - 1949)
 

 Маргарет Мітчелл - автор всього одного роману, але роману воістину культового. Мова, звичайно ж, про книгу «Віднесені вітром". Адже до якогось моменту вона навіть не думала про кар'єру письменниці. Мітчелл працювала репортером місцевої газети в Атланті і пішла з цієї посади лише через те, що зазнала травми ноги.
  Тоді вона розпочала роботу над романом, яка тривала 10 років. Книга про фатальну американську красуню Скарлетт, яка жила за часів війни Півночі і Півдня, про її кохання, гріхи, життєлюбність, про «сутінки богів» для старого доброго аристократичного суспільства плантаторів назавжди увійшла до золотого фонду світової літератури.
    Свою популярність твору принесла і легендарна екранізація роману з Вів'єн Лі та Кларком Гейблом у головних ролях, яка і зараз є класикою кінематографа.
 
   Джоан Роулінг (1965)

 

Британська письменниця. Сценарист і кінопродюсер, біль відома як авторка серії книг про Гаррі Поттера. Фанати ніжно називають її «Мама Ро». Книги про Поттера отримали декілька нагород і були розпродані в кількості більше 400 мільйонів примірників. Вони стали серією, що найбільше продавалась в історії книготоргівлі і основою для фільмів, що стала другою самою касовою серією фільмів ще й у кінематографі.
  Роулінг працювала науковим співробітником і секретарем-перекладачем «Міжнародній амністії», коли під час поїздки потягом з Манчестера в Лондон у 1990 році в неї з'явилась ідея роману про Гаррі Поттера. Протягом наступних семи років Роулінг поховала матір, розлучилась з чоловіком через випадок домашнього насилля і жила в бідності з маленькою дитиною на руках, поки не опублікувала перший роман в серії, «Гаррі Поттер і Філософський камінь», який написала у невеличкому кафе в Единбурзі. Згодом вона написала 6 сіквелів – останнім був «Гаррі Поттер і смертельні реліквії»,  - а також 3 додатки до цієї серії. Зараз Роулінг почала писати для дорослих читачів, видавши трагікомедію «Несподівана вакансія» і кілька кримінальних романів – «Кувала зозуля», «Шовкопряд» та «Кар’єра лиходія».
       Всього за п’ять років Роулінг пройшла шлях  від людини, що живе на соціальну допомогу до статусу мультимільйонера. Вона найбільш продаваний автор в Великобританії з обсягом продажів понад 238 мільйонів фунтів стерлінгів. У 2008 статки міс Роулінг оцінювались у 560 млн фунтів, поставивши її на 12 місце у списку самих найбагатших жінок Британії. Forbes у 2007 році оцінив Роулінг як 48 за впливовістю знаменитість, а журнал Time у тому ж 2007 дав їй друге місце  в номінації «Людина року», означивши соціальне, моральне та політичне натхнення  яке вона дарувала своїм прихильникам.

 

    

 

 

 

 

 

Ми пам΄ятаємо тебе, Поете !...

АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ БАХУТА

 ( 1939 – 1990 р.р. )

 

     Душа кожного поета – передусім, у його віршах. Поезія нашого земляка – поета Анатолія Бахути стала його долею, увійшла в його плоть і кров, змусила заговорити поета голосом вразливої і ніжної душі.                                                                                Народився Анатолій Павлович Бахута 2 січня 1939 року в Києві, у родині працівників річкового флоту.

    У 1953 році батьки переїздять в Нову Каховку. З 7-го класу А. Бахута вже навчався у середній школі №2, яка сьогодні носить його ім΄я.

     Анатолія Бахуту згадують як людину дуже вимогливу до себе і до інших. «Він був справжнім лицарем поезії. Не терпів сірості, трафаретності, говорив правду у вічі людині». Так про нього згадувала наша місцева поетеса Вікторія Смолій, яка, на жаль також пішла із життя.

      Гордий, чесний, безкомпромісний... Можна тільки жалкувати, що сьогодні немає цієї чудової людини серед нас. Крім великого таланту він мав щире серце і добру душу, тонко сприймав пульс життя.

      Творча спадщина поета досить багата ( понад три тисячі творів ) і різножанрова (вірші, поеми, гуморески та байки, нариси і афоризми). Здається, немає таких проблем або тем, які б не тривожили поета Бахуту. Це і ліричні філософські роздуми про людину, світ, Всесвіт, роль поезії і мистецтва, про мудреця і натовп; взаємовідносини в родинах людей, доля поета, і, звісно ж, любов до своєї маленької батьківщини, народу, любов до України. Його твори часом не прості за змістом, як саме життя, з якого він черпав теми.

      Анатолій Павлович Бахута - Великий поет України! Читаючи його вірші створюється враження, що він і зараз з нами, бо його твори і пам΄ять про нього живуть у наших серцях.

Нова  Каховка

Земля ця зовсім не безмежна.

Вона конкретна, як думки.

І я ходжу тут обережно:

У ній лежать мої батьки.

 

Краям не цим – уклін поваги:

І там чиїсь батьки – лежать.

Як і мої – такі ж трудяги.

Але та даль – мені чужа.

 

У мене серце не безкрає,

І скільки вшир я не росту,

Воно лише отут ридає

І усміхається – лиш тут.

 

Подивись навкруги –

На Дніпра береги,

На полів безконечні простори.

Ти не бачив чудес? –

Подивися на ГЕС,

На величне Каховськеє море!

 

Подивись і згадай,

Як змінився наш край…

Тут рябіли одні кучугури.

І піски вдаль неслись…

Та було це колись.

І часи ті назавжди минули.

 

А тепер тут живе

Місто юне, нове,

Вздовж стрункі

Простяглися квартали.

А в сипучих пісках

І по спраглих степах –

Пролягли життєдайні канали

 

                  

У НАС У КАХОВЦІ

 

У нас у Каховці – не те, що у вас!

У нас і вода – то не гірша від квас.

У нас і вино є. І що за вино!

Ви може якесь і пили – не воно!

У нас таки й справді багацько чудес:

У нас і Дніпро є, і море, і ГЕС.

Куди вже вам, бідним, до нас? Ну куди?

У нас і поля, як поля, і сади.

А вулиці, парки? Об’їдьте весь світ —

Ви стільки не знайдете зелені, квіт.

Е, що говорити, як це ж не секрет:

В нас кожен закоханий хлопець – поет.

А що за дівчата! Аж серце трясе:

Як тільки сімнадцять – богиня і все!

А взяти дітей! Ну малята ж – і то

Якщо не Гагарін – так, значить, Тітов.

У нас і земля – то не та, що у вас,

І небо в нас вище. У тисячу раз!

Та й сонце у нашому небі не те:

У вас воно срібне, а в нас – золоте!

До нас - то і день прилітає, як день:

Не так, як у Вас, а на крилах пісень.

У нас коли ніч – то така уже ніч,

Що вам не видать за всі двадцять сторіч.

Ні, краще мовчіть там собі до пори,

Бо ще ж як скажу, які в нас вечори!..

А чули хоч раз ви на вуха свої,

Які чудеса в нас творять солов’ї?

Як наш соловейко співати почав,

То ваш соловей перед ним би мовчав!

У вас проти нашого все не гаразд:

От зорі у вас не такі ж, як у нас!

В нас повен Дніпро їх – підходь і збирай.

Коротше, у нас не Каховка, а рай!

 

 

Патріотична сповідь

 

Я народився з іменем твоїм.

Люблю твої віки і дні, і ночі.

Ні перед ким цього я не таїв.

Надалі теж приховувать не хочу.

 

Люблю і знаю мову лиш твою,

Лише твої степи, ліси і небо.

Лише з тобою жив би я в раю

І в пекло теж пішов би лиш для тебе.

 

Навколо мене сотні є держав,

Де в розкошах і люди, і природа.

Та жодну з них я б матір’ю не звав,

Як і мене не звала б сином кожна.

 

Ніде мені не наздогнать мету,

Ніде такого не зростити хліба.

Я можу бути щедрим тільки тут.

І тільки тут землянам я потрібен.

 

Колись мене за отакі слова

Садили в тюрми, гнали у сибіри,

І не одна бездумна голова

Дивилася на мене лютим звіром.

 

А на любов мою злі язики

З верхіть коронних і сліпого низу

Чіпляли бузувірські ярлики

Розкольництва і націоналізму.

 

Не дивно, що від розпачу я блід,

Адже тупими куцими умами

Любить мене примушували світ,

З якого ти викреслювалась, мамо.

 

Такого світу я не полюблю.

Лише зненавидіти справді можу.

Все, що принижує любов мою,

Я об’являю диким і ворожим.

 

Бо хай світи ідеями кишать,

Бо хай планета стала б золотою –

Без України вигорить душа.

Без України буду сиротою.