Хотіла б я піснею стати

 На літературну годину «Хотіла б я піснею стати», присвячену 105-річчю пам’яті Л. Українки, завітали читачі до пункту видачі міської бібліотеки №2.

Леся Українка зростала під впливом казкової волинської природи, рідного слова, пісні, народної традиції. Духовне збагачення поетеси відбувалося під впливом висококультурних родин Старицьких, Лисенків, М. Драгоманова. Дух поетеси гартувала хвороба. Вона спонукала до аналізу конкретних життєвих ситуацій та осмислення суті буття людини. Звідси власне нескореність Лесі Українки, до якого вона, фізично квола, потягнулася ще на початку своєї творчості: "Я вийду сама проти бурі. І стану — поміряєм силу."

Поетеса вийшла за межі традиційних тем. ЇЇ творчість охоплювала широке поле світових мотивів, тому стала вагомим художнім здобутком світової культури. Приклад сильної волі, бажання боротьби знаходимо у відомих поезіях "Слово, чому ти не твердая криця..." Мужні, енергійні акорди громадянської лірики Лесі Українки високо оцінив І. Франко: «Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте" Україна не чула такого сильного, гарячого поетичного слова, як із уст цієї слабосильної, хворої дівчини».

Про цікаві факти з життя та творчий шлях поетеси читачам розповіла бібліотекар Новосьолова С.М. Присутні читали вірші.  Хозиахметова Л.В. прочитала уривок з «Лісової пісні», а Черемис М. С. прочитав свій вірш присвячений Л. Українці.