Український віночок

В історії квітів – частина історії людства.

Ауербах.

 

Нарешті прилетіло літечко і на своїх крильцях принесло школярам довгождані канікули. Працівники центральної міської бібліотеки радо зустрічають у своїх стінах дітей. 

02 червня діти з літнього табору ЗОШ №4 завітали на народознавчу мозаїку «Вінок, як оберіг», присвячену дню Святої Трійці. Зелені свята – українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Пасхи. Мета заходу полягала у тому, щоб розкрити пізнавальний інтерес до історії свого народу, свого краю. Збагатити знання школярів про чудодійні обереги нашого життя – квіти. Сприяти розвитку творчих здібностей молодого покоління.

Бібліотекарі Сембратович С.Л. та Акулова В.М. розповіли присутнім, що Трійця, після Різдва та Великодня, вважалась в народі одним з найбільших свят, яке сформувалось ще в дохристиянські часи.

У давнину це свято відзначали протягом шести днів, церковний же календар осягає лише три. Практично Зелені свята починались із п’ятниці. Жінки до сходу сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарських трав. У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо і прикрашали запашним зіллям світлиці.

А в неділю, першого дня Трійці, дівчата йшли в поле чи ліс, плели віночки і тримали їх до Петрівки (двотижневий петровський пост – Петрівки, котрий починався із 29 червня і закінчувався 12 липня), щоб у цей час русалки не залоскотали. У деяких регіонах також  «ворожили на вінках»: Кожна юнка несла до річки два вінки і пускала їх за водою – якщо вони сходилися, то в цьому році відбудеться шлюб.

На Бога-Сина, тобто в понеділок, на Херсонщині діти влаштовували забавну гру «Завивати вінки». Дівчатка, вибравши з-поміж себе хлопчика та юнку, плели їм віночки і, оточивши колом, йшли гуртом через село з піснями. Ймовірно, цей обряд, пов'язаний з проводом весни.

Про Бого-Духівський день, себто вівторок, збереглися такі прислів’я: «Прийшов Святий Дух – берись за кожух», «До Святого Духа держіть кожуха» (іноді в цей час трапляються приморозки). Практично у всіх обрядах на Зелені свята наші пращури плели та використовували віночки.

Для українського народу здавна традиційним оберегом був вінок. Зображення вінків було на одязі, скатертинах, рушниках, досить часто його використовували як елемент декорування будинку. Це — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча.

В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, яке сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, миру, сонця, влади, цнотливості, молодості, дівоцтва. Вінок — невід'ємна складова українського дівочого національного костюма.

У сиву давнину вінки носили тільки дівчата. Плели віночки з живих квітів, адже вважали, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь якого лиха. Вінок мав спочатку обрядове, релігійне значення. Пізніше — загальнонародний символ дівування: втратити вінок — в народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні дівчата. Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У віночок дівчинки мама вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Уважалося, що кожна квітка лікувала дитину.

У чотири роки плели інший вінок. Доплітали ще безсмертник і листочок яблуні. А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак та волошки. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квітів.

Усього в українському віночку дорослої дівчини — 12 квіток: деревій, барвінок, безсмертник, цвіт вишні та яблуні, калина, троянда, мальва, півонія, любисток, чорнобривці, червоний мак, волошка, ромашка, хміль.  Кожна є лікарем і оберегом. Дівчинку, яка у віночку мала 12 квітів, вважали щасливою.

Діти дізнались багато цікавої інформації про лікувальні властивості та символіку кожної квітки. Бібліотекарі свою розповідь збагатили показом яскравої слайд-презентації, продекламували вірш Савчук Л. «Український віночок» та розповіли легенду про вінок.

Велику увагу приділили і стрічкам, які вплітають у вінок: їх кольору, довжині, підбору. Зазвичай використовували 12 кольорів, кожен із яких також був оберегом, захищаючи власника вінка від чужого ока. Кожна стрічка є символом: жовта – сонце, зелена – молодість, блакитна – небо, вода, коричнева – земля, фіолетова – мудрість, малинова – щирість, рожева – достаток. Стрічки вимірювали по довжині коси, щоб її сховати.

Наприкінці заходу дітям запропонували прийняти участь у ігровій вікторині «Український віночок». Діти відповідали на питання й паралельно власноруч створили справжнє диво нашого народу – паперовий український віночок із кольоровим атласними стрічками.

Діти, пам’ятайте традиції свого народу, плетіть вінки, прикрашайте своє волосся квітами.

Вітаємо вас зі святом Святої Трійці!

Нехай Зелені свята принесуть в ваш дім радість, благодать, здоров’я і щастя!