«Я намагався
зробити неможливе –
намалювати саме світло».
К. Моне.
Сьогодні інколи чуємо відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи
мовчать». Давайте не дамо зачерствіти нашим душам, завжди в нашому житті
повинно бути місце для прекрасного. Тому 18 лютого до центральної бібліотеки
запросили молодь ЗОШ №4 на слайд-годину
живопису Клода Моне «Відкрий для себе К. Моне», присвячену 175-річчю від дня
народження французького художника.
Для підвищення естетичної культури присутніх бібліотекарі прочитали уривок
із роману Оскара Вайлда «Портрет Доріана Грея». Розповіли, що Моне був
художником-імпресіоністом, що саме імпресіоністи вперше вийшли на пленер
(живопис на відкритому повітрі), про їх техніку написання картин. Згадали відомих
митців цього напрямку: Огюст Ренуар, Едгар Дега, Каміль Піссарро, Поль Сезанн
та інші. А поті запропонували переглянути презентацію про життя та
творчість Моне.
При перегляді презентації молодь дізналась багато цікавого про митця. Що
він народився в Парижі у родині бакалійника. Справжнє ім’я – Оскар Моне (в 17
років Оскар відмовився від свого імені, і став Клодом). В юнацтві захоплювався
карикатурою… Мали можливість оцінити красу відомих картин художника: «Дама в
зеленому», «Сніданок на траві», «Жінки в саду», «Прогулянка» та інші. Але
особливо вразили присутніх великі панно «Німфеї» (1900), і не тільки
масштабністю (до 6 метрів у довжину й 2 метри у висоту), а й тим, що писав їх
практично сліпий художник. Очі його були вражені катарактою. «Я буду малювати
навіть якщо осліпну, як Бетховен, який писав музику, будучи абсолютно глухим»,-
говорив Моне. Художник-сюрреаліст Андре Массон назвав «Німфеї» Сікстинською
капелою імпресіонізму.
Клод Моне помер 6 грудня 1926 року в Жіверні й там же був похований по
селянському звичаю, без офіційних церемоній. Та майстер ілюзії світла й повітря залишив людству світ своїх картин і
вражень.
Немає коментарів:
Дописати коментар