Подорож книжковим всесвітом

В рамках Всеукраїнського Тижня дитячого читання в Піщанській сільській бібліотеці  пройшов захід – пригодницько-пізнавальна гра «Подорож книжковим всесвітом».

Провідний бібліотекар Грек Т.А.  ознайомила  дітей з підготовленою нею   відео-презентацією з історії книги, з якої юні читачі дізналися про перші інформаційні джерела людства: піктографію, глиняні таблички, папірусні книги, берестяні грамоти тощо. 

Потім діти «мандрували стежками»: «бібліографічною», «пригодницько-фантастичною», «ботанічною» та «зоологічною» і «стежкою мудрості», де на кожній їх очікували цікаві завдання та конкурси (готували «літературні грінки», складали прислів’я, вчилися розрізняти літературні жанри, відповідали на питання з «чарівної скриньки» та складали алфавіт імен літературних героїв; відповідали на питання природознавчої вікторини).

Учасники заходу отримали велике задоволення від «мандрівки», а в фіналі заходу бібліотекар ознайомила присутніх з новинками української дитячої літератури і в підсумку разом з дітьми дійшли висновку, що читачі відрізняються від «не читачів» ерудицією та приємністю в спілкуванні.

«Хороший настрій в кожні руки»

Ой, і люблять же наші люди пожартувати. Першого квітня пішли в люди і бібліотекарі міської бібліотеки №2 з акцією «Хороший настрій в кожні руки». Ось вам і анекдот для настрою і цукерочка для насолоди. Адже дарувати хороший настрій – це покликання бібліотекаря.

Вода волає «SOS»

Вода – головна речовина Землі. Вона – джерело всього живого. Не буде води – не буде життя. А сьогодні вода волає «SOS», тому що прісної води кожен рік стає все менше і менше.

Міська бібліотека №3 для своїх юних читачів провела пізнавальну гру «Водичко, водичко умий моє личко».

Бібліотекарі розповіли про властивості води, про її необхідність для всього живого, що важлива не тільки кількість води, а ще її якість, скільки прісної води на планеті і де її найбільше.

А щоб дітям було цікаво м загадували загадки про воду, природу.  Вони розповідали прислів’я, розгадували ребуси, відповідали на питання тестів.

Захід вийшов дуже цікавим та пізнавальним. Діти зрозуміли, що треба берегти воду, не забруднювати її, дотримуватись правил гігієни і санітарії, що обов‘язково треба кожного дня пити чисту воду, окрім чаю, компотів та різних напоїв.

З Вами говорить Книга

Ви коли-небудь снідали книжками? А читачі міської бібліотеки для дітей під час літературного сніданку «Говорить і показує книжка» «смакували» літературні новинки, «запиваючи» нову страву старими давніми улюбленими книжковими  історіями. Сніданок відбувся у рамках Всеукраїнського Тижня дитячого читання.

Діти послухали історії створення найбільш популярних дитячих книжок, подивилися перші і найбільш відомі екранізації творів, погортали сторінки та позмагалися у веселих і дотепних вікторинах..

Під час весняних канікул активні читачі дитячого відділу міської бібліотеки №2 поділились з бібліотекарями  враженнями від прочитаних книжок, а ті в свою чергу запропонували підготувати міні-виставку «Ужасно интересные книги» для своїх однолітків. Можливо, завдяки їх порадам, ви знайдете книгу, яка зацікавить саме вас!

До Міжнародного дня дитячої книги бібліотекарі дитячого відділу міської бібліотеки №2 підготували книжкову виставку «The best of іноземка». Вона зацікавить хлопців і дівчат з різними читацькими вподобаннями.

Два розділи цієї виставки присвячені дівчатам-підліткам. Запропоновані книжки правдиво, відверто та проникливо, з надзвичайним розумінням,  описують проблеми чотирнадцятирічних, захопливо розповідають про відкриття світу дорослих, пошуки дружби, перше кохання, гіркоту поразок та маленькі й великі перемоги над собою.

Якщо ви любите неймовірні і дуже небезпечні але шалено захоплюючі пригоди, мандрівки, фантастику, то радимо вам негайно звернутися до розділів «Епоха fantasy» та «Adventurebooks». В оповіданнях багато таємниць, які інтригують і не дають відірватись від книги. 

Всім нам в дитинстві батьки або ж бабусі читали на ніч казки. Ми слухали їх затамувавши подих, адже вони дозволяли нам подорожувати по чарівних світах, тридев’ятих королівствах та дрімучих лісах. Це той чудовий світ, де все можливо і все збувається, і завжди є відповідь на будь-яку загадку, а добро, краса, чесність і справедливість незмінно перемагають зло. І коли  з нами в реальному житті відбувається щось неймовірне, ми кажемо "Мені здається, я потрапив у казку...".

Діти, яких запросили до міської бібліотеки №2 на захід "Таємниця горщика з золотими казками" добре знають і люблять казки. Переконалися бібліотекарі в цьому після того, як вони успішно пройшли всі чарівні іспити. Спочатку був казковий тест "Чи знаєте ви?",  де кожна команда відповідаючи на питання показала, що діти дуже уважно читають текст і запам'ятовують найменші деталі. Далі відгадували, як звати казкових тварин та які літературні герої мають подвійне ім'я. Спробували себе у ролі слідчих і з'ясували, ким насправді були Мийдодир, Риккі-Тиккі-Таві, Страшила, Колобок, Лускунчик, Чиполіно  та ін. Навіть відвідали таємну лабораторію, звісно казкову, де народжується все чарівне. В першій кімнаті були Чарівні слова, в другій Чарівні засоби, а в третій Чарівний транспорт. З їх допомогою герої казок творять дива, а діти та дорослі мріють опинитися на їхньому місці.

А ще діти показали себе, найкращими математиками, бо назвали майже усі казки в назвах яких є цифри. Вони навіть малювали з заплющеними очима! Чого тільки не буває...
Казкові герої, яких запрошували до бібліотеки у гості, за різних обставин не змогли приїхати і надіслали дітям телеграми, та на жодній з них немає зворотної адреси. Але маленькі знавці казок швидко здогадалися від кого вони.

Старанно виконуючи  завдання, діти трохи втомилися, тому бібліотекарі запропонували зробити рекламну паузу – попити чаю з солодощами та прорекламувати  казкового героя  або іншими словами похвалити. Діти так цим захопилися, що деякі навіть не надто позитивні герої мали досить привабливий вигляд.

Залишилося лише на останок розгадати таємницю горщика з золотими казками, дотримуючись простого рецепту. Треба дістати з горщика листочок з ім'ям казкового героя і визначити добрий він чи злий. Потім ідентифікувати себе з будь-яким казковим героєм і вибрати персонаж на який хотіли б бути схожими.

Час зустрічі минув непомітно. Мабуть тому, що було цікаво  весело.  Перегорнувши  ще  раз  сторінки  улюблених  казок,  зустрілися  з  незвичайними  героями.  Також,  у  котрий  раз  побачили,  як  добро  перемагає  зло. Читаючи казки, ви стаєте добрішими, мудрішими, сильнішими, милосерднішими. 

Міська бібліотека №3 та бібліотека ЗОШ №6 в рамках Тижня дитячого читання провели казкову карусель «Золота книга казок Шарля Перро» для учнів 3-А та 3-Б класів.

По казковим героям або предметам, які називали бібліотекарі, діти вгадували назву казки, а потім розповідали її зміст. Або навпаки – дітям називали казку, а вони називали її героїв. Ще бібліотекарі читали уривки з казок, а діти вгадували з якої казки цей уривок.

В кінці заходу дітей познайомили з книгами Шарля Перро, які є в бібліотеці, а також  з дитячими журналами в яких публікуються твори казкаря.

Міська бібліотека №3 бере участь у обласній акції на підтримку дитячого читання «Мрій! Читай! Досягай!» Бібліотечні волонтери: Гуревська Маша, Ниркова Ліза, Гонтаренко Таня склали план дій волонтерської команди на квітень-місяць.
29 березня в рамках Тижня дитячого читання волонтери Гуревська Маша та Ниркова Ліза читали малятам старшої групи дитячого садку «Івушка» казки української письменниці Наталі Забіли. Діти уважно слухали, а потім відповідали на питання волонтерок по прочитаному.

"Гончар крокує Херсонщиною" у Новій Каховці

У 2018 році Україна відзначає 100-річчя від дня народження Олеся Гончара, видатного українського письменника, великого майстра слова,  життя і творчість якого тісно пов’язані з Херсонщиною.

Немає, мабуть, жодного українця, який би не знав імені Олеся Гончара. А в історії української літератури ХХ століття немає письменника, чиї твори мали б більший громадський резонанс, ніж славнозвісні «Прапороносці» і «Собор» Олеся Гончара. Це і не дивно, адже Олесь Гончар писав: «Письменник — нервова клітина нації. Так уявляється мені його роль і в національному, і в загальнолюдському житті». Але його твори нерідко діставали неоднозначну оцінку влади, а інколи й читачів.

У Новій Каховці, зеленому гарному місті, перебіг обласної літературної естафети «Гончар крокує Херсонщиною» співпав з пробудженням весни, яку так любив Олесь Гончар. У своєму щоденнику він писав: «Ось знову весна, сонце, поля і гори тонуть у буйній зелені. Майже первозданна краса її змушує замислитися і про життя, і про майбутнє…» 

Долучившись до обласної літературної естафети «Гончар крокує Херсонщиною»,  бібліотеки Новокаховської ЦБС з 22 – по 28 березня провели заходи по вшануванню письменника.

22 березня у читальній залі центральної бібліотеки відбувся вечір-присвята «Будівничий соборів наших душ». Учасники заходу - члени літературно-музичного клубу «У колі друзів» познайомились із творчістю Олеся Терентійовича, подивились презентацію, підготовану бібліотекарем Ісаковою Є.Ю., у якій прозвучали уривки з інтерв’ю Олеся Гончара, де він розповідає про своє дитинство, війну, світосприйняття, висловлюється про своє відношення до книги і важливість літератури у житті людини. Згадали також основні події у житті митця та написані в різні роки його твори.

Причетність Олеся Терентійовича до Херсонщини викликала особливий інтерес у учасників заходу, адже у житті і творчості письменника це була особлива сторінка, пов’язана з громадською діяльністю. Але  не тільки обов’язок кликав Олеся Гончара до Таврійського краю, його вабили неозорі степові простори та, насамперед, люди з відкритою степовою душею. Митець зробив вагомий внесок у розвиток Херсонського краю, а наш край, в свою чергу, надихнув письменника на створення незабутніх художніх творінь – «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина» та багатьох інших.

Вшановуючи світлу пам’ять Олеся Терентійовича, члени клубу говорили багато теплих слів. Людмила Чернявська поділилась враженням від прочитаної новели «За мить щастя», Світлана Куриленко вразила присутніх тим, що мала щастя бачити письменника за життя, а Віталій Дарибогов нагадав про драматичну долю роману «Собор» і розповів наскільки його особисто вразив цей твір Олеся Гончара.