Стійте всіма силами за Україну

Природа щедро обдарувала цю людину. В його особі нероздільно злилися політик і митець.

Були часи коли через непорозуміння з українською критикою та читачами він заявляв про свою готовність перейти в російську літературу.

Його прозою зачитувалися. Його п’єси ставилися на сценах провідних театрів Європи. Він залишив по собі біля сотні власних картин – пейзажі, натюрморти, портрети, акварелі.

Останні два десятиліття його життя були зосереджені на розробці теорії «конкордизму» - вчення, в основу якого покладено ідею гармонії людини з самою собою, з соціумом і природою. Він жив надіями врятувати людство від війни і соціальних катастроф.

Він був головою уряду й держави УНР, неодноразово сидів у буцегарні за політичну діяльність, був в’язнем концтабору.

Все це про одну людину – Володимира Кириловича Винниченка.

28 липня 2020 року виповнюється 140 років від дня народження видатної постаті українського політичного та літературного життя.

Народився Володимир Кирилович 28 липня 1880 року у Єлисаветграді Херсонської губернії (нині — Кропивницький).

В. Винниченко створив величезну кількість оповідань, п'єс, драм, романів, написав історико-публіцистичні дослідження (зокрема Відродження нації”), відома і його етико-філософська праця "Конкордизм", концепції якої втілені в романі „Лепрозорій”, філософсько-соціологічні твори „Нова заповідь”, „Вічний імператив”, „Щастя”, „Прокажельна”, „Слово за тобою, Сталіне”. Та справжньою літературною сенсацією став роман "Сонячна машина", створений упродовж 1921–1924 років, якому сам письменник надавав особливого значення, кажучи про нього: "це ж візитова картка української літератури в Європі". У романі уявне майбутнє пророчо розглядалося крізь призму теперішнього. У "Сонячній машині" письменник створив цілком оригінальну концепцію майбутнього суспільства та його модель, продовжуючи традиції утопій, і водночас відкрив багато нового, що відіграло дуже важливу роль у становленні української антиутопії.

Тогочасна радянська влада наклала табу на спадщину письменника, його твори до недавнього часу в Україні були заборонені й не публікувалися, а його самого називали "гробокопателем України".

На сімдесятому році життя на прохання молодого покоління емігрантів-українців Винниченко написав книгу «Заповіт борцям за визволення». Це стисле, чесне осмислення української історії, її уроків, особливо революційної доби і її наслідків, це роздуми над майбутнім України і міркування щодо торжества заповітної української ідеї. В ньому багато ідей мудрого політика, що все своє життя присвятив боротьбі за Україну, за її долю. Це унікальний документ який розкриває складну еволюцію поглядів Винниченка-політика на засоби і методи боротьби за незалежність України.

Більше про непересічну особистість, поводиря української революційної доби, велетня української літератури ХХ століття та його твори література з фонду читальної зали центральної міської бібліотеки: