Бути поетом
– не боляче
Боляче ним
не бути
Боляче
світло сонячнe
Звати
причиною скрути.
А. Бахута
2 січня 2014 року ми відзначаємо 75-річчя нашого поета-земляка Анатолія Павловича Бахути. Він прожив важке життя але, незважаючи на це, Анатолій
Бахута був справжнім життєлюбом. Він усвідомлював себе як трагедію творця в
недосконалому світі, у світі, де порушена гармонія, і разом з тим залишався
оптимістом. Навіть у тих його віршах, де бринить печаль, ми чуємо серце
закоханої в красу і добро людини. Звичайно, важко повно охаректиризувати
особистість Анатолія Бахути. Треба просто читати його вірші. Він – весь у них.
«Іноді, щоб тебе почули, доводиться говорити пошепки», -
писав Анатолій Павлович. Дійсно, його поезія проста, зрозуміла, навіть в якійсь
мірі дуже традиційна, себто класична. Але від неї віє такою новизною, що вірші
сприймаються наче вони створені сьогодні.
Він все своє життя поклав на вівтар поезії. Не створив
сім’ї , не залишив дітей. Жив самотньо – і творив, творив для майбутнього.
«Тільки світло нас робить людьми» - сказав він в одному із своїх віршів. Його
твори були і будуть отим незбагненним
світлом, яке і робить нас усіх людьми.
Ти ніхто для землі
і ніщо ти для неба.
Будь людиною – все,
що тут можна і треба.
А. Бахута
Справжнє визнання прийшло до автора вже після смерті (1
серпня 1990 року). У 1991 році його було нагороджено Міжнародною літературною
премією імені Олексія Кручоних. У будинку де жив поет, відкрито літературний
музей.
ьогодні ми можемо насолоджуватися нетлінними творами
Анатолія Бахути, знаходячи для себе саме ті рядки , що торкаються струн наших
душ. Він постає у них з усією відвертістю і прямолінійністю, щирістю художника
і іронічною посмішкою філософа. Точний у своїх передчуттях і неповторний у
деталях. Гідний свого таланту і своєї долі.
І нехай кожне нове знайомство з Поетом буде для вас
радісним відкриттям.
Й на берегах, де
наш Славута
П’є кришталеві ручаї,
З криниць духовних
у Бахути
Ми душі зцілимо
свої.
М.Ткач
Немає коментарів:
Дописати коментар