Лицар слова

22 квітня в центральній бібліотеці пройшла поетична мініатюра «Мої путі, тяжкі мої путі…», посвячена 125-й річниці з дня народження Зерова М.К., для учнів 9 класу ЗОШ №4.

Микола Зеров – перший український неокласик, яскравий представник Розстріляного Відродження, видатний поет, майстерний перекладач й літературознавець. За його життя вийшли дві поетичні збірки «Антологія римської поезії» та «Камена». Тільки після його загибелі, в еміграції, вдалось видати решту поезій: «Sonnetarium», «Catalepton», «Corollarium».

Бібліотекарі розповіли учням про життєвий шлях майстра, та особливу увагу звернули на феномен Зерова-поета. Найкращий хист якого буяв, коли він заглиблювався в історію (сонети «Саломея», «Князь Ігор», «Тесей»), або виливав свої враження від прочитаних книжок («Навсікая»), чи вивчав зоряне небо (цикл «Зодіак»), зразково написані пейзажні сонети («Суниці») та інші. В свою чергу їх розповідь супроводжувалась цитуванням віршів майстра, допомагала бібліотекарям Карачевцева Ганна. 

 Поет нещадно таврував неуцтво, примітивізм, був лицарем справжньої культури. До останньої хвилини життя служив свої Музі. Він бачив культурно-історичну місію українського відродження у тому, щоб переймати і розвивати кращі зразки європейської культури (сонет «Молода Україна»):

Оце твоя, Україно, дорога:

Парнаських зір незахідне сузір’я,

Зведуть тебе на справжнє верховіття.

Зеров – патріот, який любив всім серцем свою Україну, перед лицем смерті не відійшов від своїх переконань. Що в решті решт призвело до втрати роботи, друзів, арешту, висилки на Соловки. А 3 листопада 1937 року поета розстріляли. Своїм життєвим прикладом він вчить нас, як треба любити Батьківщину, а якщо треба, то і віддати за неї життя.

Життя іде… Тому закінчили захід на оптимістичній нотці – запропонувавши присутнім прослухати пісню Тіни Кароль «Україна – це ти!»