Нова книга поета-земляка Анатолія Бахути
Нещодавно у Новокаховському видавництві «ПИЕЛ» побачила
світ довгоочікувана книга – Анатолій
Бахута «Вибрані твори: вірші, поеми».
Довгоочікувана, бо мала прийти до свого читача ще 12 років тому, але, як пише
директор видавництва Олександр Пилипенко, «через бюрократичні формальності та цензурне редагування книгу залишили поза друком».
І ось, нарешті, ми маємо змогу ознайомитися з творами нашого талановитого
земляка без цензурних правок. У вересні місяці, до 60 – річчя міста Нова
Каховка, всі бібліотеки Новокаховської ЦБС отримали по одному примірнику книги
від директора видавництва О.Пилипенко.
Твори, що ввійшли до цієї збірки – різні
за жанром та проблематикою, більшість з них друкується вперше. Упорядник
видання Анатолій Васильович Португальський,
перший директор літературно-меморіального музею Анатолія Бахути, вложив у нього
не тільки багато часу, але й часточку своєї душі. У вступному слові Анатолій
Васильович простежує непростий життєвий і творчий шлях новокаховського поета,
аналізує чому при житті його праці не доходили до читача та стверджує, що
«творче горіння Поета не марне, а його талант в дорозі до читача».
У
видання увійшли вірші зі збірок, написаних
Анатолієм Павловичем Бахутою в різні роки : «Революція – це я», «Сталеві
бризки», «Дань», «Цінності», лірика останніх років та поеми «В′єтнам», «Пісня про старого дуба», «Ми –
діти людей». Коли читаєш твори поета, то стає зрозумілим, що до останнього дня,
до останнього рядка Анатолій Бахута намагався залишатися потрібним та відданим
людям «Я з вами, люди!... Чуєте ? Я йду!». У його віршах відчуваєш все - і
любов, і біль, і тривогу, і надію. Чого немає в них так це байдужості. Тут
звернення до кожної особистості: «Середнячкові», «Пророцтво нерішучому»,
«Нейтралам», «Мислячому співбратові», «Оптимістові», «З листа пророкові». А ще
у своїх творах поет дуже трепетно ставиться до слова, мови, рідної землі
«Найбільша наша сила мова», «Слова». Ось уривок із його вірша «Єдинність»:
У мене є великий гріх:
Я світ весь – розділив на всіх.
Я учинив страшенний злочин:
З усіх країв хвалив лиш отчий.
І серед безлічі всіх мов
Лише одній віддав любов.
А всі слова і вічні, й тлінні
Я довіряв лиш Україні.
Вірші Анатолія Бахути актуальні й до
сьогодні, бо це прагнення людини до ідеалу, до правди, до пізнання істини. Багато
чого можна казати про творчість Анатолія
Бахути, але краще за поета про нього не скаже ніхто.
Який і хто ти – я не знаю.
Ти взяв цю книжку? Що ж: рушай.
Лиш про одне попереджаю:
В твоїх руках – моя душа.
Отже, пориньте у світ філософської
поезії митця, що мислив, випереджаючи свій час.
Немає коментарів:
Дописати коментар