На Аскольдовій могилі Український цвіт

Вони лежать навіки молоді,

Ставні й веселі, з усміхом щасливим.

Готові чути поклик, як тоді,

Коли на бій ішли з бадьорим співом…

 Холодний, жорстокий вітер розмітає білий сніг, і на змерзлій землі постають криваво-червоні літери – 29 січня 1918 рік…

 

 29 січня до Центральної бібліотеки завітали студенти з агротехнічного коледжу на вечір-реквієм «На Аскольдовій Могилі Український цвіт!», присвячений Дню пам’яті героїв Крут. В цьому році виповнюється 96 років бою під Крутами.

Молодь з розповіді бібліотекарів та з продемонстрованого фільму дізналась про студентів та школярів, які стали на захист Батьківщини біля поліського села Крути з більшовицьким військом, що напало на молоду Українську Народну Республіку. 

Наприкінці зустрічі взяла слово викладач історії з агротехнічного коледжу Борт Олена Петрівна, закликавши сучасну молодь пам’ятати ту жертву, яку принесли їхні ровесники у далекому 1918 році.  

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв Крут.

         Ви за свободу гинули без скарги

         Серед пожежі і руїн.

         Вічна вам пам'ять, вічна вам слава.

         І наш доземний уклін.  

 

Дефіле творів Т.Г.Шевченка

28 січня в міській юнацькій бібліотеці відбулося Дефіле творів  Т.Г.Шевченка (в рамках обласного  інтернет - проекту «Бібліовіночок Кобзарю»).

Під чарівні і щемливі звуки бандури присутні поринули у вир захопливого дійства, коли один за одним учасники дефіле (учні школи мистецтв та приладобудівного технікуму) пропонували їхній увазі відомі твори Великого Кобзаря у власному виконанні, залучаючи слухачів відчути і пережити разом з ними емоції героїв  творів, яких вони представляли. Появу кожного  нового твору, супроводжували слайди відео-презентації з картинами Шевченка що ілюстрували їх, додаваючи візуальне сприйняття та показували яскраві приклади образного мислення Шевченка. Після заходу молодь, а це були студенти учбових закладів міста гортали сторінки альбомів з репродукціями Тарасових картин, читали його поетичні твори, долучаючись до спадщини великого творця.

 

 

 

 

 

 

 

Соборна єдність України

      22 січня у центральній бібліотеці пройшов історичний екскурс «Соборна єдність України» для студентів першого курсу агротехнічного коледжу. Бібліотекарі нагадали присутнім, що за свою багатовікову історію український народ, обороняючи власні кордони, свободу і гідність, ніколи не спокушався на чужі землі, не прагнув підкорити інших, не нав’язував їм своєї волі. Він завжди жадав миру, злагоди і братерства. Тож і для жителів сучасної України – цей день є важливим національним святом і супроводжується урочистостями на державному рівні. 

Злилася воєдино Україна

Маєм сонце, маєм море,
Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми – народ – великолюб.

Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє!

Мужність і сміливість дай!

22 січня – День Соборності України. У цьому році виповнюється 95 років від дня проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

 

20 січня у читальному залі міської центральній бібліотеці відбулося засідання «круглого столу» «Соборна єдність України». Тож присутнім нагадали, як все це відбувалося. Бібліотечні працівники підготували цікаву інформацію та продемонстрували відеофільм про історичну подію 1919 року – День Соборності України. На ньому були присутні: представники громадської ради, виконкому, закладів культури міста. Під час обговорення керуючий справами виконкому В. С. Акуленко зазначив, що тема соборності нашої України дуже актуальна саме сьогодні, на тлі подій, які відбуваються в країні та Києві. Заступник начальника відділу культури і туризму Зарудна Н.С. відмітила, що у всіх бібліотеках пройдуть історичні та патріотичні години, композиції до дня Соборності України, щоб ще раз нагади людям нашу історію та разом помолитися за долю України. Завершилася зустріч піснею у виконанні Олега Вінника «Молитва за Україну».

 

На вічнім шляху до Шевченка Т.Г.

13 січня в центральній бібліотеці відбувся літературний гід для  громадськості міста «На вічнім шляху до Шевченка» з нагоди 200-річчя митця. 9 березня 2014 року український народ відзначатиме 200 років від Дня народження Т.Г. Шевченка. Ім’я, святе для кожного українця. «Святкування цієї дати буде масштабним, й упродовж всього року ім’я  Тараса Григоровича та його творчість будуть у центрі уваги у кожній області, у кожному місті. Не виключенням є і Нова Каховка», - зазначив керуючий справами виконкому Василь Акуленко під час обговорення цього питання у центральній бібліотеці.  До обговорення долучилися начальник відділу культури Віра Іванова, голова міського осередку «Просвіта» Віра Литвинова, голова громадської ради  Лариса Житченко, представники міського відділу освіти, бібліотекарі та інші. Бібліотеки  протягом року будуть проводити цикл заходів у місті та братимуть участь в обласних. У загальноосвітніх закладах уже розпочалися відкриті уроки, присвячені творчості Кобзаря. Віра Іванова розповіла про заходи, що готуються до 9 березня. Крім обговорення усі присутні мали змогу здійснити  віртуальну екскурсію до Національного музею Т.Шевченка та ознайомитися з оформленою в читальному залі книжковою виставкою  «Світова велич Шевченка».

    16 січня у бібліотеці для дітей пройшли голосні читання: «Нам треба голосу Тараса!». Найменшим читачам була представлена предметно-тематична поличка: «І встає Кобзарева зоря». Разом з бібліотекарем діти прочитали глави з книги С.Васильченко «В бур’янах» про дитячі роки малого Тараса Шевченко. А потім найактивніші читачі з задоволенням у голос прочитали вірші дідуся Тараса. Особливо відзначились Ілля Галинський 1-Б шк№9, Даня Данилов 1-Б шк№9, Ліза Станковська 4-Б шк№9.

Квіти від жарптиці

     15 січня Юнацька бібліотека провела веб-експозицію «Творю на радість людям» для учнів 10 класу школи-гімназії №9. Захід був присвячений 105-річниці від дня народження української народної художниці, представниці «наївого мистецтва» Марії Примаченко. Учні ознайомились з основними етапами у творчості самобутньої художниці, побачили дивовижний світ птахів, звірів та квітів Марії Оксентіївни. Роздивились фантастичних звірів з унікальної «звіриної серії» мисткині і довідались, що звання лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка М. Примаченко отримала у 1966 році за цикл робіт «Людям на радість». Примаченко своєю творчістю відкрила оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури, може, тому й лишається її світ поза часом і простором.

 

Різдвяна казка зими

На бібліо-пікнік під назвою «За Різдвяним столом» 8 січня у міській бібліотеці № 3, зібралися діти молодшого та середнього шкільного віку.         Діти на бібліо-пікніку розповідали про те, як святкують у їхніх родинах це свято, які страви готують їхні батьки на Різдво. Бібліотекарі Суша Н.Л. та Нагаєць І.О в свою чергу  розказали дітям біблійну історію Різдва. Потім діти залюбки співали колядки та щедрівки,розгадували загадки, підготовлені бібліотекарями, і , як годиться на пікніку, куштували різноманітні солодощі та фрукти, запропоновані бібліотекарями. В кінці заходу бібліотекарі традиційно запропонували їм взяти ще й літературу, щоб прочитати чимало цікавинок про Різдво.

Зоря, невидима для людства

Бути поетом – не боляче

Боляче ним не бути

Боляче світло сонячнe

Звати причиною скрути.     

                       А. Бахута

2 січня 2014 року ми відзначаємо 75-річчя нашого поета-земляка Анатолія Павловича Бахути. Він прожив важке життя але,  незважаючи на це, Анатолій Бахута був справжнім життєлюбом. Він усвідомлював себе як трагедію творця в недосконалому світі, у світі, де порушена гармонія, і разом з тим залишався оптимістом. Навіть у тих його віршах, де бринить печаль, ми чуємо серце закоханої в красу і добро людини. Звичайно, важко повно охаректиризувати особистість Анатолія Бахути. Треба просто читати його вірші. Він – весь у них.

«Іноді, щоб тебе почули, доводиться говорити пошепки», - писав Анатолій Павлович. Дійсно, його поезія проста, зрозуміла, навіть в якійсь мірі дуже традиційна, себто класична. Але від неї віє такою новизною, що вірші сприймаються наче вони створені сьогодні.

Він все своє життя поклав на вівтар поезії. Не створив сім’ї , не залишив дітей. Жив самотньо – і творив, творив для майбутнього. «Тільки світло нас робить людьми» - сказав він в одному із своїх віршів. Його твори були  і будуть отим незбагненним світлом, яке і робить нас усіх людьми.

Ти ніхто для землі і ніщо ти для неба.

Будь людиною – все, що тут можна і треба.

                                                       А. Бахута                  

Справжнє визнання прийшло до автора вже після смерті (1 серпня 1990 року). У 1991 році його було нагороджено Міжнародною літературною премією імені Олексія Кручоних. У будинку де жив поет, відкрито літературний музей.

ьогодні ми можемо насолоджуватися нетлінними творами Анатолія Бахути, знаходячи для себе саме ті рядки , що торкаються струн наших душ. Він постає у них з усією відвертістю і прямолінійністю, щирістю художника і іронічною посмішкою філософа. Точний у своїх передчуттях і неповторний у деталях. Гідний свого таланту і своєї долі.

І нехай кожне нове знайомство з Поетом буде для вас радісним відкриттям.

Й на берегах, де наш Славута

П’є кришталеві ручаї,

З криниць духовних у Бахути

Ми душі зцілимо свої.

                        М.Ткач                                                                                                       

 В бібліотеках ЦБС оформлені перегляди, тематичні полички до ювілею поета. Запрошуємо вас до бібліотек міста, щоб долучитися до його поезії.